ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
УХВАЛА про повернення позовної заяви "15" серпня 2014 р.924/1176/14 Господарський суд Хмельницької області у складі: Судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „СХУХІТ”, Хмельницький район, с. Давидківці До 1. Міського комунального підприємства по утриманню не житлових приміщень комунальної власності, м. Хмельницький 2. Управління комунального майна Хмельницької міської ради, м. Хмельницький про визнання договору оренди від 22.03.2013р. нікчемним; про відшкодування збитків в сумі 48709,04 грн.; про відшкодування моральної шкоди в сумі 50000,00 грн.; про відшкодування упущеної вигоди в сумі 24354,52 грн. ВСТАНОВИВ: 13.08.2014р. на адресу суду надійшла позовна заява
Товариства з обмеженою відповідальністю „СХУХІТ”, Хмельницький район, с. Давидківці до 1. Міського комунального підприємства по утриманню не житлових приміщень комунальної власності, м. Хмельницький 2. Управління комунального майна Хмельницької міської ради, м. Хмельницький про визнання договору оренди від 22.03.2013р. нікчемним; про відшкодування збитків в сумі 48709,04 грн.; про відшкодування моральної шкоди в сумі 50000,00 грн.; про відшкодування упущеної вигоди в сумі 24354,52 грн. 14.08.2014р. Дана позовна заява повертається судом без розгляду з огляду на таке. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Судом приймається до уваги, що ст.3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI, встановлено, що за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір. Відповідно до ч.1 ст.4 даного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 статті 4 даного Закону встановлено розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати, за подання позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" установлено на 2014 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1218,00 гривень. Статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону. Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону. У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру (п.2.10. Постанови). Отже зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги як майнового характеру (відшкодування збитків, моральної шкоди та упущеної вигоди) так і не майнового характеру (визнання договору оренди нікчемним). Тому і судовий збір за подання даної позовної заяви, зважаючи на об'єднання в останній вимоги немайнового характеру, а також вимоги майнового характеру повинен був сплачений по кожній вимозі окремо. Позивачем відповідно до квитанції №2740.298.3 від 13.08.2014р. сплачено судовий збір у розмірі 1218,00 грн., тобто як за вимогу немайнового характеру, тоді як вимоги майнового характеру залишились неоплаченими. Натомість, 14.08.2014р. через канцелярію суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „СХУХІТ”, м. Хмельницький відповідно до якого останній з посиланням на ст. 8 Закону України „Про судовий збір”, просив суд зменшити судовий збір до суми 1218,00 грн., який є мінімальним. В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на скрутне матеріальне становище товариства, зокрема зазначає, що ТОВ „СХУХІТ” у своїй діяльності використовує матеріал Лисичанського заводу, що знаходиться в Луганській області та заводу „Зеніт”, що знаходиться в м. Донецьк, де зараз проводяться повномасштабні анти терористичні дії, тому господарська діяльність підприємства знаходиться у важкому стані. Відповідно до ст. 8 Закону України „Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. В пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. Проте, у заявленому клопотанні про зменшення (відстрочення, розстрочення) сплати судового збору не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для надання позивачу можливості сплатити судовий збір у мінімальному розмірі. Заявник також не надав доказів, що підтверджують викладені у клопотанні обставини та свідчать, що майновий стан позивача робить неможливим сплату судового збору за подання позовної заяви у встановленому законодавством розмірі. До того ж, слід звернути увагу, що відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (аналогічна позиція викладена в Постановах ВГСУ від 23.07.2014р. у справі №910/6281/14, від 26.03.2014р. у справі №905/6255/13, від 10.07.2014р. у справі №905/8016/13). При цьому судом звертається увага позивача, що судовий збір зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України та спрямовується на забезпечення здійснення правосуддя. За таких обставин, заява позивача про зменшення розміру сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки не містить обставин, які б свідчили про наявність підстав для зменшення судового збору (аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого господарського суду України від 17.06.2013р. у справі №5024/1101/2012). Враховуючи те, що позивачем не подано доказів неможливості або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірі і строки, суд вважає, що ТОВ „СХУХІТ” не надано доказів оплати судового збору у встановленому законом розмірі, що є порушенням вимог п. 3 ст.57 ГПК України та вищенаведених положень Закону України "Про судовий збір". Згідно з п.4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Таким чином, з врахуванням наведених положень законодавства та з огляду на відсутність в матеріалах позовної заяви документів, підтверджуючих сплату судового збору у встановленому розмірі, остання подана з порушенням вимог ГПК України, у зв'язку з чим підлягає поверненню судом без розгляду. Відповідно до ч.3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення. Крім того, судом звертається увага позивача на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Відповідно до п. 5.27 Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 затверджених Наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003р. № 55 відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23. Позивачем до позовної заяви додано ксерокопії доказів, які не можуть вважатися доказами, оскільки не відповідають вимогам ст. 36 Господарського процесуального кодексу України та п. 5.27 Вимог до оформлювання документів (копії належним чином не засвідчені). Окрім того, згідно з п. 2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви. Враховуючи вищевикладене, судовий збір в сумі 1218,00 грн., сплачений згідно квитанції №2740.298.3 від 13.08.2014р. підлягає поверненню заявнику. Керуючись п. 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд УХВАЛИВ: Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „СХУХІТ” (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Давидківці, вул. Примакова, 15, код ЄДРПОУ 37614643) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1218,00грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень 00 коп.) перерахований згідно квитанції №2740.298.3 від 13.08.2014р. на підставі п.2.ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.11р. №3674-VI. Додаток: позовна заява і додані до неї матеріали на 25 аркушах; клопотання від 14.08.2014р. на 2 аркушах. Суддя С.В. Заверуха Віддрук. 4 прим.: 1 – в наряд, 2 - позивачу (Хмельницький район, с. Давидківці, вул. Примакова, 15), 3, 4 – відповідачу (МКП по утриманню не житлових приміщень комунальної власності: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 2; Управління комунального майна Хмельницької міської ради: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 2). Всім рекомендованим з повідомленням.