ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
УХВАЛА про повернення позовної заяви "15" серпня 2014 р.
924/1177/14 Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Заярнюк І.В., розглянувши матеріали за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "СХУХІТ" с. Давидківці Хмельницького району до
1. міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності м. Хмельницький 2. Управління комунального майна Хмельницької міської ради м. Хмельницький про 1. визнання договору оренди від 28 жовтня 2011 року нікчемним на підставі п.п. 1,2 ст. 215 Цивільного кодексу України, п.п. 1, 2, 4 ст. 203 цього ж кодексу; 2. відшкодування збитків згідно п.2 ст. 230 Цивільного кодексу України у подвійному розмірі в сумі 149518,32 грн.; 3. відшкодування моральної шкоди в сумі 100000,00 грн. на підставі п.2 ст. 230 Цивільного кодексу України; 4. відшкодування упущеної вигоди в сумі 74759,16 грн. згідно п.3 ст. 22 Цивільного кодексу України. ВСТАНОВИВ: На адресу господарського суду Хмельницької області 13.08.2014 року надійшла позовна заява
товариства з обмеженою відповідальністю "СХУХІТ" с. Давидківці Хмельницького району до
1. міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності м. Хмельницький 2. Управління комунального майна Хмельницької міської ради м. Хмельницький про 1. визнання договору оренди від 28 жовтня 2011 року нікчемним на підставі п.п. 1,2 ст. 215 Цивільного кодексу України, п.п. 1, 2, 4 ст. 203 цього ж кодексу; 2. відшкодування збитків згідно п.2 ст. 230 Цивільного кодексу України у подвійному розмірі в сумі 149518,32 грн.; 3. відшкодування моральної шкоди в сумі 100000,00 грн. на підставі п.2 ст. 230 Цивільного кодексу України; 4. відшкодування упущеної вигоди в сумі 74759,16 грн. згідно п.3 ст. 22 Цивільного кодексу України. Дана заява повертається судом без розгляду з огляду на наступне. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», розмір мінімальної заробітної плати у 2014 році складає 1 218, 00 грн. Статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону. Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено як вимоги майнового, так і немайнового характеру. Відповідно до п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. №7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог. У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру (п.2.10. Постанови). В той же час, судом враховується, що відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору (п. 2.21 Постанови). Із поданих позивачем матеріалів вбачається, що останнім, згідно квитанції №2740.298.1 від 13.08.2014 року, сплачено судовий збір у розмірі 1218,00 грн., тобто, як за одну позовну вимогу немайнового характеру. В той же час, майнові вимоги залишилися неоплаченими судовим збором. При цьому, від заявника 14.08.2014 року надійшло клопотання про зменшення судового збору до мінімальної суми у розмірі 1218,00 грн. на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Клопотання мотивоване тим, що у своїй діяльності ТОВ "СХУХІТ" використовує матеріал Лисичанського заводу, що знаходиться у Луганській області та зводу "Зеніт" у м. Донецьк, де зараз проводяться повномасштабні антитерористичні дії, тому господарська діяльність підприємства знаходиться у важкому стані. Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Згідно з ст. 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Проте, заявником не наведено та не надано жодних доказів важкого майнового стану останнього. Зазначені у клопотанні обставини не підтверджені будь-якими доказами та не можуть безпосередньо свідчити про спричинення ними важкого фінансового стану підприємства. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого господарського суду України від 27.02.2014 р. у справі №
905/4307/13, від 26.12.2013 р. у справі №
905/4307/13. Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для зменшення судового збору для заявника, а тому відмовляє в задоволені його відповідного клопотання. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Згідно ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються також документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відповідно до ч.1 ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 встановлено, що підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо). Крім того, надається опис вкладення, зразок бланка такого опису затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку, бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об'єкта поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. Тобто, при поданні позовної заяви позивачем, прокурором має бути доданий фіскальний чек відділення поштового зв'язку та опис вкладення з переліком документів, що направляються стороні. Однак, заявником до матеріалів позовної заяви були додані лише описи вкладення у цінні листи без долучення відповідних розрахункових документів, що не може вважатись належним доказом надіслання відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачем копії позовної заяви і доданих до неї документів. За таких обставин, вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду. Разом з тим, суд зазначає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень. Окрім того, при повторному зверненні з позовною заявою, суд звертає увагу заявника, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, представляється засвідчений витяг з нього. Відповідно до п. 5.27 Вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затверджених Наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. В п. 2.2. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). Однак, додані до позовної заяви документи не можна вважати належними доказами, оскільки вони не відповідають вищенаведеним вимогам, так як подані лише в ксерокопіях. Також суд звертає увагу, що згідно з п. 2 ч.2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків). Однак, всупереч положенням цієї статті у позовній заяві не вказано ідентифікаційний код позивача. Згідно з п. 2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви. Враховуючи вищевикладене, судовий збір, сплачений згідно квитанції №2740.298.1 від 13.08.2014 року в розмірі 1218,00 грн. підлягає поверненню заявнику. Керуючись п. п. 4, 6 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд УХВАЛИВ: Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "СХУХІТ" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Давидківці, вул. Примакова, 15, код 37614643) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.), сплачений згідно квитанції 2740.298.1 від 13.08.2014 року, на підставі п.2.ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір". Додаток: - позовна заява і додані до неї матеріали на 25 аркушах, в тому числі, оригінал квитанції 2740.298.1 від 13.08.2014 року; - клопотання від 14.08.2014 року на 2 аркушах. Суддя І.В. Заярнюк Віддрук. 4 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, (31341, Хмельницький район, с. Давидківці, вул. Примакова, 15) - рек.; 3 - відповідачу 1 (м. Хмельницький, вул. Камянецька, буд. 2); 4- відповідачу 2 (м. Хмельницький, вул. Камянецька, буд. 2)