Постанова

від 12.08.2014 по справі 27/189б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року Справа № 27/189б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на постанову та ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 11.06.2014 року господарського суду Донецької області від 18.02.2014 року у справі господарського суду № 27/189б Донецької області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугіллясервіс" до Приватного підприємства "Донвугілляпостачання" про визнання банкрутом ліквідаторГороховський А.В. в судовому засіданні взяли участь представники:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ": Тукман Ю.В. (довіреність №453 від 20.12.2013 року), Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугіллясервіс": не з'явилися, Приватного підприємства "Донвугілляпостачання": не з'явилися. В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Донецької області від 19.12.2011 року порушено провадження у справі №27/189б про банкрутство Приватного підприємства "Донвугілляпостачання" (далі - боржника) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугіллясервіс" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.01.2012 року визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 311 640 грн. основного боргу, зобов'язано ініціюючого кредитора здійснити офіційну публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, докази публікації надати суду, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 4 місяці, до 25.05.2012 року, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гороховського А.В. (том 1, а.с. 72 - 73).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.03.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму основного боргу 231 388 046, 85 грн. та додатково пені на суму 9 712 504, 89 грн., в тому числі з грошовими вимогами ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на суму 41 081 406, 85 грн. основного боргу (перша черга) та додатково пені на суму 9 712 504, 89 грн. (шоста черга) та з грошовими вимогами ТОВ "Вугіллясервіс" на суму 190 306 640 грн. основного боргу (четверта черга) (том 1, а.с. 106 - 107).

Постановою господарського суду Донецької області від 26.12.2012 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013 року, відмовлено ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" у задоволенні клопотання від 31.05.2012 року про припинення провадження у даній справі про банкрутство, визнано боржника банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гороховського А.В., затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Гороховського А.В. в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно (том 2, а.с. 32 - 33, том копій матеріалів справи №27/189б, а.с. 130 - 131).

05.02.2014 року ліквідатором Гороховським А.В. подано до суду на затвердження звіт ліквідатора за вих. №3-0120/1 від 20.01.2014 року з додатками, в тому числі й ліквідаційний баланс банкрута станом на 30.12.2013 року (том 2, а.с. 44 - 138) , який ухвалою суду від 07.02.2013 року призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.02.2014 року (том 2, а.с. 139).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.02.2014 року (суддя Тарапата С.С.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано юридичну особу - Приватне підприємство "Донвугілляпостачання", провадження у даній справі припинено (том 2, а.с. 154 - 155). Судове рішення мотивоване встановленням обставин повноти здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та надання суду документів, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури, у тому числі ліквідаційного балансу банкрута з непогашеною кредиторською заборгованістю, у зв'язку з недостатністю активів підприємства-боржника, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, конкурсний кредитор - ТОВ "ІЗІ ЛАЙФ" (далі - скаржник) звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 18.02.2014 року, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд, мотивуючи передчасністю висновків суду про можливість завершення ліквідаційної процедури у даній справі у зв'язку з неповнотою здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та невідповідністю поданого ліквідатором на затвердження до суду звіту положенням статті 32 Закону про банкрутство.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2014 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., суддів: Дучал Н.М., Ушенко Л.В.) апеляційну скаргу ТОВ "ІЗІ ЛАЙФ" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 18.02.2014 року у даній справі - без змін з тих же підстав (том 2, а.с. 179 - 180) .

Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 11.06.2014 року та ухвалу суду першої інстанції про завершення ліквідаційної процедури боржника від 18.02.2014 року, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 25, 32 Закону про банкрутство, статей 4, 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) . Скаржник зазначив про неповноту дій ліквідатора з виявлення активів та пасивів боржника, а також із вжиття заходів, спрямованих на пошук та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, що не відповідає статті 25 Закону про банкрутство, якою визначено повноваження ліквідатора банкрута у ліквідаційній процедурі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного господарського суду від 11.06.2014 року та ухвалу суду першої інстанції від 18.02.2014 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" Тукмана Ю.В., дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 22 Закону про банкрутство регламентовано, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту ; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частинами 1, 2 статті 26 Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою суду першої інстанції від 26.12.2012 року, залишеною без змін апеляційним господарським судом, боржника - Приватне підприємство "Донвугілляпостачання" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гороховського А.В. (том 2, а.с. 32 - 33, том копій матеріалів справи №27/189б, а.с. 130 - 131).

Судами встановлено, що 05.02.2014 року ліквідатором боржника Гороховським А.В. подано до суду на затвердження звіт ліквідатора за вих. №3-0120/1 від 20.01.2014 року з додатками, в тому числі й ліквідаційний баланс банкрута станом на 30.12.2013 року, який ухвалою суду від 07.02.2014 року призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.02.2014 року; цією ж ухвалою зобов'язано ліквідатора до дати судового засідання надати суду витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність/відсутність зареєстрованого за боржником майна; інформацію щодо наявності/відсутності документів по особовому складу, які повинні зберігатися в архівній установі (том 2, а.с. 44 - 138, 139).

Судом першої інстанції встановлено обставини подання ліквідатором Гороховським А.В. до початку судового засідання з розгляду звіту ліквідатора документів, витребуваних ухвалою суду від 07.02.2014 року (том 2, а.с. 140 - 143).

Розглянувши наданий суду звіт ліквідатора про виконану роботу за вих. №3-0120/1 від 20.01.2014 року та додатки до нього, суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідатором боржника виконано всі дії з ліквідації банкрута, тому є підстави для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута з припиненням банкрута, як юридичної особи, та припинення провадження у справі про банкрутство з огляду на таке.

Судами встановлено, що ліквідатором боржника проведено належні дії з витребування даних про активи боржника згідно реєстрів заборон рухомого та нерухомого майна та встановлено відсутність зареєстрованих за боржником об'єктів права власності (плавзасобів, повітряних суден, автомототранспорту, технологічних транспортних засобів, автотранспортних засобів, сільськогосподарської техніки, об'єктів нерухомого майна, земельних ділянок) (том 2, а.с. 53, 55 - 57, 59, 62, 134, 135).

Апеляційним судом встановлено, що боржник не є засновником суб'єктів господарської діяльності та не є акредитованим в органах доходів і зборів як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності (том 2, а.с. 63, 54) ; банківські рахунки підприємства-банкрута закрито (том 2, а.с. 64 - 65, 98).

Судами встановлено обставини проведення ліквідатором боржника Гороховським А.В. інвентаризації майна банкрута на підставі наказу №2 про проведення інвентаризації від 26.07.2012 року, про що складено акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами від 10.01.2013 року, з якого вбачається наявність у боржника дебіторської заборгованості на загальну суму 222 150 631 грн. , в тому числі заборгованості ТОВ "Бербері" на суму 190 005 000 грн., ТОВ "ТЦБ "ДЕ ФАКТО" на суму 32 123 564 грн., ТОВ "Стульнєвський гранітний кар'єр" на суму 10 725 грн. та ТОВ "Донвуглезбагачення" на суму 11 342 грн. (том 2, а.с. 116, 118 - 119).

Суди встановили, що згідно з наказом №3 від 07.11.2013 року на виконання рішення комітету кредиторів боржника, оформленого протоколом №1/11 від 04.11.2013 року, дебіторська заборгованість в розмірі 222 150 631 грн. списана ліквідатором банкрута, як безнадійна, у зв'язку з припиненням юридичних осіб-дебіторів (том 2, а.с. 117, 123 - 126, 109 - 114).

Судами встановлено, що станом на 30.12.2013 року заборгованість боржника перед кредиторами згідно реєстру вимог кредиторів складає 241 100 551, 74 грн. та не може бути погашеною у зв'язку з недостатністю у боржника активів (том 2, а.с. 121 - 122).

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, погодився з висновками суду першої інстанції про належне виконання ліквідатором усіх дій в ході ліквідаційної процедури, погодився з оцінкою доказів у справі здійсненою судом першої інстанції.

При цьому, апеляційний суд спростував доводи заявника апеляційної скарги про неповноту дій ліквідатора, здійснених в ході ліквідаційної процедури боржника, з посиланням на ненадання ліквідатором достатніх доказів щодо вжиття заходів з розшуку майна банкрута та зазначив про те, що запити ліквідатора, в тому числі й повторні, до інших державних органів призведуть до затягування строків проведення ліквідаційної процедури, тоді як заявником апеляційної скарги не доведено наявності реальних підстав для здійснення таких запитів.

Доводи скаржника про те, що ліквідатором Гороховським А.В. не надіслано запитів до банківських установ для одержання відомостей про активи боржника апеляційним судом відхилено, як такі, що спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що листом №3288/10/184 від 31.01.2013 року ДПІ у Ворошиловському районі міста Донецька повідомила ліквідатора банкрута про закриття всіх банківських рахунків боржника, за винятком рахунка у ПАТ "ПУМБ" (том 2, а.с. 64) , при цьому, з довідки Відділення ПАТ "ПУМБ" "Регіональний центр в м. Донецьк" №DON-52/14 від 03.01.2014 року вбачається, що рахунок №26004962496087 у ПАТ "ПУМБ", відкритий на ім'я Приватного підприємства "Донвугілляпостачання", закрито 03.01.2014 року (том 2, а.с. 98).

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про повноту дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, а висновки судів про наявність правових підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута, припинення банкрута, як юридичної особи, та припинення провадження у справі про банкрутство вважає передчасними з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на підставі наказу №2 про проведення інвентаризації від 26.07.2012 року ліквідатором Гороховським А.В. проведено інвентаризацію активів підприємства-банкрута, про що складено акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами від 10.01.2013 року, з якого вбачається наявність у боржника дебіторської заборгованості на загальну суму 222 150 631 грн., в тому числі заборгованості ТОВ "Бербері" на суму 190 005 000 грн., ТОВ "ТЦБ "ДЕ ФАКТО" на суму 32 123 564 грн., ТОВ "Стульнєвський гранітний кар'єр" на суму 10 725 грн. та ТОВ "Донвуглезбагачення" на суму 11 342 грн. (том 2, а.с. 116, 118 - 119).

Суди встановили, що згідно з наказом №3 від 07.11.2013 року на виконання рішення комітету кредиторів боржника, оформленого протоколом №1/11 від 04.11.2013 року, дебіторська заборгованість в розмірі 222 150 631 грн. списана ліквідатором банкрута, як безнадійна, у зв'язку з припиненням юридичних осіб-дебіторів (том 2, а.с. 117, 123 - 126, 109 - 114). При цьому, суд першої інстанції зазначив про те, що факт безнадійності дебіторської заборгованості банкрута підтверджений наданими ліквідатором документами.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №905399 станом на 17.09.2013 року, ТОВ "Бербері" (код ЄДРПУО 37254013) припинено як юридичну особу за судовим рішенням у зв'язку з банкрутством (том 2, а.с. 109). Також у зв'язку з банкрутством припинено ТОВ "ТЦБ "ДЕ ФАКТО" (код ЄДРПУО 36512140), що підтверджується даними згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №905398 станом на 17.09.2013 року (том 2, а.с. 110).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про припинення двох інших юридичних осіб, які мають заборгованість перед Приватним підприємством "Донвугілляпостачання", а саме: ТОВ "Стульнєвський гранітний кар'єр" (код ЄДРПУО 35088335) на суму 10 725 грн. та ТОВ "Донвуглезбагачення" (код ЄДРПУО 34027470) на суму 11 342 грн.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Стульнєвський гранітний кар'єр" та ТОВ "Донвуглезбагачення" перебувають на стадії ліквідації в процедурах банкрутства (том 2, а.с. 111 - 114) , що не означає їх припинення як суб'єктів господарювання та можливості списання у зв'язку з цим їхньої заборгованості перед банкрутом, як безнадійної, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 6 статті 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", датою припинення юридичної особи у зв'язку з банкрутством є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Відтак, висновки суду першої інстанції про підтвердження ліквідатором банкрута Гороховським А.В. належними та достатніми доказами у справі факту припинення ТОВ "Стульнєвський гранітний кар'єр" (код ЄДРПУО 35088335) та ТОВ "Донвуглезбагачення" (код ЄДРПУО 34027470), як юридичних осіб, з огляду на що їх заборгованість перед Приватним підприємством "Донвугілляпостачання" підлягає списанню, як безнадійна, є помилковими та не узгоджуються з положеннями частини 1 статті 25 Закону про банкрутство щодо обов'язку ліквідатора в ході ліквідаційної процедури пред'являти до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в повному обсязі, на зазначене уваги не звернув та погодився з висновками суду першої інстанції про повноту здійснених ліквідатором дій, виходячи з даних звіту ліквідатора за вих. №3-0120/1 від 20.01.2014 року з додатками, поданого до суду першої інстанції 05.02.2014 року (том 2, а.с. 43 - 138).

Зазначене в сукупності свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог статей 43, 101 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2014 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 18.02.2014 року у даній справі необхідно скасувати, як такі що прийняті з порушенням законодавства про банкрутство та процесуального права, а справу передати для розгляду на стадії ліквідаційної процедури до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що при подальшому розгляді справи суду належить вирішити питання про продовження строків ліквідаційної процедури в порядку частини 2 статті 22 та частини 4 статті 32 Закону про банкрутство із призначенням нового ліквідатора боржника або без заміни ліквідатора, зобов'язати ліквідатора вжити належних дій щодо пред'явлення до ТОВ "Стульнєвський гранітний кар'єр" та ТОВ "Донвуглезбагачення" вимог щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту та за результатами проведених заходів з ліквідації банкрута скласти та подати до суду на затвердження попередньо обговорений на засіданні комітету кредиторів боржника повний звіт ліквідатора про проведену ліквідаційну процедуру у справі (з моменту її введення постановою про визнання боржника банкрутом від 26.12.2012 року) з додатками, передбаченими частиною 1 статті 32 Закону про банкрутство, в тому числі й з ліквідаційним балансом банкрута, який за формою та змістом відповідатиме стандартам бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною 1 статті 122 ГПК України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетенції судів касаційної (апеляційної або першої інстанції) належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

Відтак, суд касаційної інстанції вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи - Приватного підприємства "Донвугілляпостачання" (83100, м. Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Шевченка, буд. 3-Б, код ЄДРПОУ 30623185) у зв'язку з прийняттям зазначеної Постанови Вищого господарського суду України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" задовольнити.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2014 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 18.02.2014 року у справі №27/189б скасувати.

Справу №27/189б передати для розгляду на стадії ліквідаційної процедури до господарського суду Донецької області в іншому складі суду.

3. Державному реєстратору за адресою місцезнаходження боржника Приватного підприємства "Донвугілляпостачання" (83100, м. Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Шевченка, буд. 3-Б, код ЄДРПОУ 30623185) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про прийняття Постанови Вищого господарського суду України від 12.08.2014 року та скасування державної реєстрації припинення юридичної особи - Приватного підприємства "Донвугілляпостачання".

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський