Рішення

від 11.08.2014 по справі 910/12513/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12513/14 11.08.14

За позовомВідкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Техмет" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Екобезпека та ресурсозбереження" простягнення 105 912,00 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Лук'янчиков О.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Техмет" (надалі - "ВАТ "НВП "Техмет") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Екобезпека та ресурсозбереження" (надалі - "ТОВ "НВЦ "Екобезпека та ресурсозбереження") про стягнення 105 912,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №12-08/11 від 12.08.2011 р. на підставі ст. 849 Цивільного кодексу України такий правочин було припинено в односторонньому порядку, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для зобов'язання відповідача відшкодувати збитки у розмірі 105 912,00 грн., що становлять суму невикористаного авансу. Крім того, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача дати згоду на розкриття конфіденційної інформації, отриманої замовником в ході виконання наведеного договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 21.07.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 21.07.2014 р. у зв'язку із перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці справу №910/12513/14 передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2014 р. прийнято до провадження справу №910/12513/14 та призначено її до розгляду на 11.08.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.07.2014 р. справу №910/12513/14 передано для розгляду судді Бойку Р.В. у зв'язку із його поверненням з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.07.2014 р. справу №910/12513/14 прийнято до провадження.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду, своїх повноважних представників в судове засідання не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка містить на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, матеріалами справи та вказано в позові.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час і місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час і місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті, то на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, а необхідність у відкладенні її розгляду відсутня.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2011 р. між ТОВ "НВЦ "Екобезпека та ресурсозбереження" (виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Техмет" (після зміни організаційно-правової форми - Відкрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Техмет") (замовник) було укладено договір №12-08/11 (надалі - "Договір").

Відповідно до п.п. 1.1-1.5 Договору замовник в порядку та на умовах, обумовлених даним договором, доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботу "Розробка і впровадження енергозберігаючих заходів для барабанної обертальної плавильної печі". Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи згідно техніко-економічного завдання (додаток №1). Робота виконується поетапно згідно календарного плану виконання робіт (додаток №2). строки виконання робіт: початок: 15.08.2011 р.; закінчення - 31.12.2011 р. По закінченню кожного етапу роботи згідно додатку №2 виконавець надає замовнику акти приймання-здачі виконаних робіт по даному договору.

За змістом п. 2.2 Договору виконавець зобов'язується виконати роботу по даному договору в об'ємі, вказаному в техніко-економічному завданні (додаток №1), календарним планом (додаток №2) та в строки, визначені в п. 1.3 та п. 1.4.

Із змісту п. 3.2 Договору вбачається, що розрахунки між замовником та виконавцем проводяться в наступному порядку: передоплата за виконання робіт по першому етапу становить 35 640,00 грн. та здійснюється на протязі 3 робочих днів після підписання даного договору; передоплата за виконання робіт по другому етапу становить 56 160,00 грн. та здійснюється не пізніше 31.08.2011 р.; передоплата за виконання робіт по третьому етапу становить 49 752,00 грн. та здійснюється не пізніше 31.08.2011 р.; кінцева оплата всіх етапів роботи по договору проводиться на підставі актів здачі-приймання.

Додатками №1, №2, №3 до Договору сторонами було погоджено Техніко-економічне завдання, Календарний план робіт та Договірну ціну.

На виконання умов Договору у період з 18.08.2011 р. по 17.10.2011 р. позивачем в якості здійснення передоплати за виконання відповідачем робіт по 1-3 етапах було перераховано на користь відповідача грошові кошти в загальному розмірі 141 552,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

26.01.2012 р. сторонами було складено та підписано акт №1 здачі-прийняття виконаних робіт за Договором відповідно до якого відповідач виконав, а позивач прийняв роботи по першому етапу виконання робіт за Договором.

28.02.2012 р. позивачем в якості повної оплати виконаних відповідачем за Договором робіт по першому етапу було перераховано на користь відповідача грошові кошти у розмірі 23 760,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Претензіями №772 від 14.11.2012 р., №1837 від 16.04.2014 р. позивач звертався до відповідача з вимогами надати докази виконання робіт по 2-5 етапах виконання робіт за Договором.

27.05.2014 р. листом №2574 позивач на правив на адресу відповідача повідомлення про розірвання Договору за змістом якого повідомив відповідача про розірвання Договору на підставі ст. 849 Цивільного кодексу України у зв'язку із невиконання відповідачем робіт за Договором у встановлені строки та вимагав повернути сплачений аванс за виконання робіт по 2-3 етапах у розмірі 105 912,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем зобов'язання по виконанню робіт згідно Договору.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Умовами додатку №2 до Договору сторонами було погоджено виконання робіт за ним у п'ять етапів, а саме: 1 етап із строком виконання у період з 15.08.2011 р. по 17.10.2011 р.; 2 етап - з 31.08.2011 р. по 14.10.2011 р.; 3 етап - 31.08.2011 р. - 03.10.2011 р.; 4 етап - 15 робочих днів з дати, визначеної замовником, але на раніше комплектної поставки обладнання (етапи 2, 3); 5 етап - не більше 20 робочих днів або не менше 15 плавок по кожному виду флюсу, а відповідно до п. 1.4 Договору кінцевий термін виконання робіт - 31.12.2011 р.

Отже, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та враховуючи положення п. 1.4 Договору, додатку №2 зобов'язання відповідача по виконанню підрядних робіт за Договором мало бути виконано в будь-якому випадку у строк до 31.12.2011 р.

В той же час, матеріали справи не містять належних доказів виконання відповідачем робіт по 2-5 етапам у встановлені Договором строки, що свідчить про порушення останнім взятих на себе зобов'язань.

При цьому, наявний в матеріалах справи акт №1 здачі-прийняття виконаних робіт за Договором від 26.01.2012 р., що стосується виконання відповідачем робіт по першому етапу не спростовує висновку суду про порушення відповідачем строків виконання наступних етапів робіт за Договором, останнім днем яких є 31.12.2011 р.

Матеріалами справи не містять, а відповідачем не наведено обставин з якими положення ст. 538 Цивільного кодексу України передбачають право відповідача на зупинення виконання свого обов'язку (виконання робіт) за Договором, оскільки в положеннях Договору не встановлено залежності строків поетапного виконання робіт від здійсненої позивачем переоплати.

Більш того, навіть у випадку якщо вважати неможливим початок виконання відповідачем спірних робіт до здійснення позивачем передоплати по першим трьом етапам (лише за таким етапами умовами п. 3.2 Договору передбачено здійснення передоплати), то з огляду на наявні в матеріалах справи докази перерахування позивачем грошових коштів на користь відповідача в якості передоплати за 1-3 етапи спірні роботи за Договором враховуючи положення ст. 538 Цивільного кодексу України, мали бути виконанні не пізніше кінця грудня місяця 2011 року (враховуючи здійснення позивачем перерахування останньої частини обумовленої суми передоплати - 17.10.2011 р., тобто, через два місця і 17 днів після визначеної в Договорі дати - 31.08.2011 р.).

З огляду на викладене вбачається, що відповідач в порушення умов Договору свого зобов'язання у встановлені строки не виконав.

Листом №2574 від 27.05.2014 р., направленим відповідачу поштою 29.05.2014 р., позивач повідомив відповідача про відмову від Договору та вимагав повернути сплачений на його користь аванс у розмірі 105 912,00 грн.

Відповідач вимогу залишив без відповіді, кошти у вигляді попередньої оплати за роботи у розмірі 105 912,00 грн. позивачу не повернув.

Згідно із ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно із п. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Матеріалами справи підтверджується настання строку виконання робіт за Договором, а враховуючи відсутність доказів їх виконання станом на день відмови позивача від Договору, позивач правомірно скористався своїм правом та листом №2574 від 27.05.2014 р. відмовився від Договору та вимагав повернення авансу.

Розірвання Договору в даному випадку відбулося відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, яка передбачає відповідне право замовника за договором підряду і є спеціальною стосовно загальних норм, викладених у статті 188 Господарського кодексу України. Це відповідає й фактичному змістові частини першої статті 188 Господарського кодексу України, згідно з якою зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

З урахуванням встановлених обставин, підставою для відмови від Договору в односторонньому порядку стало невиконання відповідачем його умов, а тому суд приходить до висновку, що Договір згідно ч. 3 ст. 651, ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України розірвано відповідно до листа позивача №2574 від 27.05.2014 р.

У відповідності до частин 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, різниця між сплаченої позивачем суми передоплати та сумою виконаних відповідачем робіт, що становить 105 912,00 грн. (165 312,00 грн. (сума сплачених на користь відповідача коштів) - 59 400,00 грн. (вартість виконаних відповідачем робіт)), є збитками позивача в розумінні статті 849 Цивільного кодексу України, обов'язок по відшкодуванню яких покладається на відповідача у зв'язку із відмовою позивача від Договору, зумовленою невиконанням підрядником умов такого правочину.

Аналогічний висновок щодо правової природи передоплати у випадку припинення договору підряду на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України міститься в постанові Вищого господарського суду України від 22.06.2012 р. у справі №8/464.

Матеріалами справи підтверджується перерахування передоплати на користь відповідача у розмірі 105 912,00 грн., порушення відповідачем умов Договору щодо виконання робіт на вказану суму, відмова у зв'язку з цим позивача від Договору, що не спростовано відповідачем.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 105 912,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача дати згоду на розкриття конфіденційної інформації, отриманої замовником в ході виконання наведеного договору, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Як на підставу для зобов'язання відповідача дати згоду на розкриття конфіденційної інформації, отриманої замовником в ході виконання наведеного договору, позивач вказує на те, що в силу положень п. 2.4 Договору він позбавлений можливості без письмової згоди відповідача залучити для виконання потрібних робіт іншу підрядну організацію.

В той же час, будь-яких доказів на підтвердження отримання від відповідача в рамках виконання Договору конфіденційної інформації, на яку б поширювалися положення п. 2.4 Договору, позивачем не надано.

Більш того, Договір припинив свою дію у зв'язку із односторонньою відмовою позивача від нього згідно листа №2574 від 27.05.2014 р., а відтак підстави вважати, що п. 2.4 Договору поширюється на отриману позивачем інформацію відсутні, адже такий пункт передбачав обов'язок не розкриття відповідної інформації лише в період дії такого договору та після його закінчення, а не розірвання в односторонньому порядку, що мало місце в даному випадку.

З огляду на викладене, в задоволенні вимоги позивача про зобов'язання відповідача дати згоду на розкриття конфіденційної інформації, отриманої замовником в ході виконання Договору, з викладених у позові підстав, необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "НВЦ "Екобезпека та ресурсозбереження" на користь ВАТ "НВП "Техмет" грошових коштів у розмірі 105 912,00 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Судові витрати підлягають розподілу за приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Техмет" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Екобезпека та ресурсозбереження" (83008, м. Донецьк, вул. Умова, 1; ідентифікаційний код 23431197) на користь Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Техмет" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 60; ідентифікаційний код 36629340) суму передплати у розмірі 105 912 (сто п'ять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 118 (дві тисячі сто вісімнадцять) грн. 24 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 15.08.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко