Постанова

від 29.05.2008 по справі 22/379-07-8894

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/379-07-8894

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"29" травня 2008 р. Справа № 22/379-07-8894

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                     Суддів:      Шевченко В.В.

                                     Мирошниченко М.А.

при секретарі   -   Волощук О.О.,

за участю представників:

Від позивача: не з'явився

Від  відповідача: не з'явився

Від третіх осіб: Пронін М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Будівельне управління № 2” Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва „Одестрансбуд”

на рішення господарського суду Одеської області

від 25.01.2008 року                    

у справі № 22/379-07-8894                                                                                                                                                                                                                                                                

за позовом: Одеського обласного об'єднання сільського комунального господарства „Облсількомунгосп”

до відповідача: Відділу Державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області

за участю третіх осіб:

          1) Дочірнього підприємства „Будівельне управління № 2” Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва „Одестрансбуд”;

          2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Комунгосп - Полімер”

про визнання права власності на майно та звільнення його з - під арешту

                                                  ВСТАНОВИЛА:

          У грудні 2007 року Одеське обласне об'єднання сільського комунального господарства „Облсількомунгосп” (далі - Об'єднання) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до відділу державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції (далі - відділ ДВС), за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - дочірнього підприємства „Будівельне управління № 2” відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва „Одестрансбуд” (далі - Управління) та товариства з обмеженою відповідальністю „Комунгосп - Полімер” (далі -Товариство), про визнання права власності на устаткування для виготовлення піноблоків, ємності однокубові - 3шт.,форми - 23шт., камінь пінобетонний - 63 шт. та  звільнення їх з-під арешту. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що описане й арештоване відділом ДВС згідно з актом від 01.06.2007р. майно при примусовому виконанні ухвали господарського суду Одеської області від 21.05.2007р. є власністю позивача і було передано Товариству лише у користування.

          Заявою від 16.01.2008 року Об'єднання доповнило свої позовні вимоги і просило господарський суд також визнати право власності на автомобіль ГАЗ - 33021 212, 2001 року випуску та звільнити його з-під арешту.

          Заявою від 25.01.2008 року Об'єднання уточнило свої позовні вимоги і просило виключити вимогу щодо визнання права власності на камінь пінобетонний у кількості 63 шт. і звільнення його з-під арешту.

          Відзиви на позовну заяву від відповідача і третіх осіб не надходили.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 25.01.2008 року у справі (суддя – Торчинська Л.О.) уточнений позов задоволено у повному обсязі з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

          В апеляційній скарзі Управління посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права просить прийняти до розгляду його апеляційну скаргу на зазначене рішення та судові витрати стягнути з позивача.

          Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників судового процесу не надходили.          

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01 червня 2007 року відділом ДВС при примусовому виконанні ухвали господарського суду Одеської області від 21.05.2007р. було складено акт опису й арешту майна Товариства, а саме: устаткування для виготовлення піноблоків, ємності однокубові - 3шт., форми - 23шт. та камінь пінобетонний - 63шт. При цьому, присутнім під час опису майна керівником Товариства внесено до даного акту зауваження, що зазначене майно належить Об'єднанню “Облсількомунгосп”.

          18 липня 2007 року відділом ДВС при примусовому виконанні наказу господарського суду Одеської області виданого 16.06.2007 року по справі            N 22/165-07-3862 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно з якою накладено арешт на майно Товариства, а саме: автомобіль ГАЗ - 33021 212, держномер ВН 8299 АЕ.

          Господарським судом першої інстанції на підставі ретельної правової оцінки  наявних у справі доказів з достовірністю встановлено, що  арештоване відділом ДВС спірне майно було придбано позивачем за отримані з бюджету грошові кошти, є його власністю і передано Товариству в оперативне управління для здійснення підприємницької діяльності.

          Наведений висновок господарського суду підтверджується належними доказами поданими позивачем в обґрунтування пред'явлених вимог, а саме: копіями планів використання бюджетних коштів на 2005 та 2006 роки; копіями договорів купівлі - продажу № 11.12 від 12.12.2005р., № 12.12 від 13.12.2005р.,  № 13.12. від 14.12.2005р., № 14.12 від 15.12.2005р., № 18.6 від 22.06.2006р. з додатками до них; копіями видаткових накладних № 430, № 431, № 432, № 433 від 23.12.2005р., копією накладної б/н від 23.12.2005р.; копіями видаткових накладних № РН - 0000057 від 10.07.2006р., № 02 від 10.07.2006р.; копіями платіжних доручень № 39, № 40, № 41, № 42 від 18.12.2005р., № 82 від 23.06.2006р.; копіями банківських виписок від 20.12.2005р., від 23.06.2006р.; копіями наказів Об'єднання “Про передачу в оперативне управління основних засобів” від 21.12.2005р. № 14, від 10.07.2006р. № 07, від 25.03.2006р. № 02 з додатками до них; копією акту приймання - передачі обладнання № 1 від 05.04.2006р.; копією авізо № 8 від 21.12.2001р.; копією довіреності № 017419 від 21.12.2001р., копією накладної № 616 від 21.12.2001р., копією податкової накладної № 25201/4843 від 21.12.2001р., копіями платіжних доручень № 280 від 11.12.2001р., № 282 від 14.12.2001р., № 283 від 17.12.2001р.

          Відповідно до статутних положень позивача одержані Об'єднанням грошові кошти, а також усе придбане за свій рахунок майно є його власністю та розподілу між учасниками не підлягає.

          Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать лише власникові .

          За вимогами ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто   не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

          Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право  вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

          Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов  про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Частиною 1 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

          Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підставно були задоволені місцевим господарським судом.          

          Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника не спростовують висновків  господарського суду.

          Обставин порушення процесуальних прав скаржника господарським судом першої інстанції при вирішенні даного спору апеляційною інстанцією не встановлено. Наявне у справі повідомлення № 316446 відділення поштового зв'язку свідчить про те, що про день, час і місце розгляду справи його було повідомлено судом належним чином. Заявлене скаржником 24.01.2008 року клопотання про перенесення розгляду справи на більш пізній строк, до закінчення відпустки його представника, є необґрунтованим та не підлягало задоволенню судом з огляду на те, що перебування одного представника юридичної особи у черговій відпустці не є достатньою підставою для перенесення судового розгляду справи, оскільки представництво інтересів цієї третьої особи в суді могло здійснюватися також керівником підприємства або ж іншою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності.

          Та обставина, хто саме на момент вчинення органом ДВС виконавчих дій був керівником Товариства, не має аж ніякого значення для вирішення даного спору.

          Твердження скаржника, що позивач не мав права передавати своє майно в оперативне управління, не приймається судом до уваги, оскільки приписами     ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується,   розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

          Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки ґрунтуються на припущеннях, які об'єктивно нічим не підтверджені, та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення цього спору.   

          З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви скаржника, з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись  ст. ст.  99, 101-105  ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Рішення  господарського  суду  Одеської області  від  25.01.2008 року у справі № 22/379-07-8894 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Будівельне управління № 2” Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва „Одестрансбуд” - без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                     Бєляновський В.В.

Судді                                                                            Шевченко В.В.

                                                                                                  Мирошниченко М.А.