Рішення

від 11.08.2014 по справі 922/2797/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2014 р.Справа № 922/2797/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Торговельної фірми "Сантехніка ЛТД" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків про стягнення 31352,04 грн. за участю представників сторін:

позивача - Счастливої Я.О. довіреність №38-1867 від 28.05.10 р.;

відповідача - Шуть А.А. директора;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Торговельної фірми "Сантехніка ЛТД" товариства з обмеженою відповідальністю, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за неналежне виконання договірних обов'язків у розмірі 30 850,00 грн., пеню у сумі 433,60 грн., 3% річних у сумі 68,44 грн. - загальна сума до стягнення складає 31352,04 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору про постачання теплової енергії №238 від 01.03.2002 р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити. Надав правове обґрунтування позовних вимог за вх.№27444, яке долучено судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав подане клопотання про розстрочку виконання рішення у справі від 06.08.14 р. за вх.27310, в якій відповідач повідомляє суд проте, що не має заперечень по суті заявлених позовних вимог та наявність заборгованості з урахуванням 3% річних та пені у розмірі 31352,04 грн. визнає, але у зв'язку із скрутним матеріальним становищем в якому знаходиться підприємство відповідача просить розстрочити виконання рішення у даній справі шляхом здійснення оплати загальної стягнутої судом суми (враховуючи суми заборгованості по орендній платі, заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання, пені, 3% річних, збитків від інфляції, судового збору) частинами протягом двадцяти чотирьох місяців.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 березня 2002 року між позивачем та відповідачем було укладено договір "Про постачання теплової енергії" №238.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На виконання умов вищевказаного договору позивач здійснив постачання теплової енергії до приміщення відповідача за адресою: м. Харків, вул. Дерев'янка,1. Дане приміщення розташоване у житловому будинку за вищезазначеною адресою. Система опалення усього житлового будинку єдина з системою опалення приміщення відповідача та не обладнане окремим тепловим вводом, тому КП "Харківські теплові мережі" не має технічної можливості відключити систему опалення відповідача.

Факт споживання відповідачем теплової енергії у опалювальні періоди 2013-2014 р.р. підтверджуються актами на включення опалення та актами на відключення опалення. Зазначені акти підписані представниками позивача та балансоутримувача житлового будинку та скріплені печатками та містяться у матеріалах справи (аркуш справи №22).

Згідно до п.6.3 договору про постачання теплової енергії № 238 від 01.03.2002 року, відповідач за 3 дні до початку розрахункового періоду повинен сплачувати Енергопостачальній організації попередню вартість, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

У відповідності до п.6.5. даного договору, різниця між заявленою та фактичною спожитою тепловою енергією сплачується споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату. Однак, відповідач пред'явлені до сплати рахунки не сплачував. У зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед КП "Харківські теплові мережі" за неналежне виконання договірних обов'язків у сумі 30 850,00 грн., яка утворилася за період з листопада 2013 року по квітень 2014 року, що не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 30850,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 433,60 грн., 3% річних у розмірі 68,44 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до 7.2.3. договору про постачання теплової енергії № 238 від 01.03.2002 року, за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення за період з дня наступу строку оплати до дня фактичної оплати.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник повинен сплачувати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Отже, відповідачу, враховуючи вищевикладене, нарахована пеня у розмірі 433,60 грн., 3% річних у розмірі 68,44 грн.

Перевіривши нарахування пені та 3% річних суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення у даній справі на 24 місяці.

Присутній представник позивача проти заяви відповідача про розстрочку виконання рішення заперечував, вважав ії необґрунтованою.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду строком на 24 місяці, враховуючи важкий фінансовий стан підприємства відповідача, а також те, що відповідач не заперечує проти позову не зловживає своїми процесуальними правами направленими на затягування процесу щодо уникнення відповідальності по сплаті заборгованості перед позивачем згідно договору №238 від 01.03.2002 року, з метою недопущення зупинки підприємства відповідача, збереження робочих місць та своєчасного виконання зобов'язань перед кредиторами, дійшов до висновку про його задоволення, оскільки відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За таких обставин, клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення підлягає задоволенню, у зв'язку з чим розстрочити виконання рішення у справі №922/2797/14 за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Торговельної фірми "Сантехніка ЛТД"- товариство з обмеженою відповідальністю шляхом здійснення оплати загальної стягнутої судом суми заборгованості за неналежне виконання договірних обов'язків у розмірі 30 850,00 грн., пені у розмірі 433,60 грн., 3% річних в сумі 68,44 грн. та судового збору у розмірі 1827,00 грн. рівними платежами щомісячно протягом двадцяти чотирьох місяців після набрання рішенням законної сили.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Торговельної фірми "Сантехніка ЛТД"- товариство з обмеженою відповідальністю (61018, м. Харків, вул. Дерев'янка, 1, ос. рах.№26002000075212, МФО 300023 ПАТ "Укрсоцбанк" м. Київ, код ЄДРПОУ 14079502) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, р/р 26033012313 в Філії Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 351599, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за неналежне виконання договірних обов'язків у розмірі 30 850,00 грн., пеню у розмірі 433,60 грн., 3% річних в сумі 68,44 грн. та судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Розстрочити виконання рішення у справі №922/2797/14 за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Торговельної фірми "Сантехніка ЛТД"- товариство з обмеженою відповідальністю шляхом здійснення оплати загальної стягнутої судом суми заборгованості за неналежне виконання договірних обов'язків у розмірі 30 850,00 грн., пені у розмірі 433,60 грн., 3% річних в сумі 68,44 грн. та судового збору у розмірі 1827,00 грн. рівними платежами щомісячно протягом двадцяти чотирьох місяців після набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.08.2014 р.

Суддя Ю.В. Светлічний