КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2014 року 810/3378/14
Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсталпром" про стягнення податкового боргу,
в с т а н о в и в:
Миронівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - позивач або Миронівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області) звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інсталпром» (далі - відповідач або ТОВ «Інсталпром»), в якому просила стягнути з рахунків у банках відповідача, обслуговуючих такого платника, податковий борг у сумі 1017,43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної камеральної перевірки, встановлено, що відповідачем не подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013р., про що складено акт №28/220/32567636 від 07 лютого 2014р. та винесено податкове повідомлення-рішення за №0000612202 на суму 1020грн. Оскільки відповідачем частково сплачено податковий борг на суму 2,57грн., тому просила стягнути з відповідача суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 1017,43грн.
Відповідно до ч.1 п.4 ст.183 2 КАС скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Відповідач, якому було надіслано копію позовної заяви з додатками, отримав ухвалу судді про відкриття скороченого провадження в цій адміністративній справі, відповідно до поштового повідомлення, але на виконання вказаної ухвали у відповідності до вимог ст.183 2 КАС України жодних заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову не надав. З таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інсталпром» зареєстроване як юридична особа 15 січня 2004р. за №135912000000000059. Як платник податків, зборів та обов'язкових платежів відповідач перебуває на обліку в Миронівській ОДПІ Київської області з 16 лютого 2004 року за №364.
З матеріалів справи вбачається, що старшим державним ревізором-інспектором відділу проведення камеральних перевірок управління податкового аудиту Миронівської ОДПІ Мазепою Н.А.ю на підставі п.200.10 статті 200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Інсталпром» з податку на додану вартість за грудень 2013р. У ході проведення перевірки встановлено, що відповідач у порушення вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України не подав податкову звітність з податку на додану вартість за грудень 2013р. За наслідком проведеної перевірки складено акт №28/220/32567636 від 07 лютого 2014р.
На підставі акту перевірки від 07 лютого 2014р. за №28/220/32567636 начальником Миронівської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від форми «Р» від 07 лютого 2014р. за №0000612202, яким визначено ТОВ «Інсталпром» податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1020грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено за юридичною адресою відповідача засобами поштового зв'язку 08 лютого 2014р., та повернуто 16 березня 2014р. з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно довідки-розрахунку суми податкового боргу по ТОВ «Інсталпром» станом на 28 травня 2014р. борг з податку на додану вартість частково погашений за рахунок переплати на суму 2,57 грн.
Отже, на даний час, податковий борг відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість становить 1017,43 грн.
Так, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу.
Враховуючи вимоги статті 59 Податкового кодексу України, Миронівською ОДПІ у Київській області виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 26 березня 2014р. за №202-250 на суму 1017,43 грн., та направлено за юридичною адресою відповідача засобами поштового зв'язку.
Проте, дана податкова вимога не була вручена відповідачу внаслідок закінчення терміну зберігання, та залишилась без задоволення.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (підпункт 16.1.7).
Згідно статті 36 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2).
У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1); календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3); календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4); календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).
Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до п.п.54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Положеннями п.57.3 ст.57 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як вбачається з матеріалів справи податкове повідомлення-рішення до вищого за підпорядкуванням податкового органу чи суду відповідачем не оскаржувалося.
Відповідно до п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з невиконанням відповідачем свого зобов'язання щодо погашення суми боргу у визначені законодавством строки Миронівською ОДПІ сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 26 березня 2014 р. за №202-25 на суму податкового боргу 1017,43грн., яка обліковувалася за відповідачем станом на 28 травня 2014р.
Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Положеннями п. 95.3. ст. 95 Податкового Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи те, що позивачем було вжито всіх передбачених Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1017,43 грн.
Керуючись статтями 158-163, 167, 183 2 , 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - задовольнити.
Стягнути на користь держави з товариства з обмеженою відповідальністю «Інсталпром» (код ЄДРПОУ 32567636) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1017 (одна тисяча сімнадцять) грн. 43 коп., звернувши стягнення з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих платника податків на р/р31116029700013, УДКСУ в Ржищів, код 37851186, банк ГУДКСУ в Київській області, МФО 821018.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Василенко Г.Ю.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2014 |
Оприлюднено | 21.08.2014 |
Номер документу | 40178501 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Василенко Г.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні