Рішення

від 13.06.2014 по справі 201/15034/13-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №201/15034/13-ц

Провадження №2/201/4066/2013

РІШЕННЯ

іменем України

13 червня 2014 рокум. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Нижник І.В.,

за участю: представника позивача Абрамова Д.В.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справі за позовом Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_3, третя особа Головне управління Держкомзему у Дніпропетровській області про звільнення самовільно зайнятої ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на нежитлове приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з зазначеним позовом до ОСОБА_3, та з урахуванням уточнень (а.с.189-192), просить:

1. Звільнити земельну ділянку площею 0,0006 га. за адресою: АДРЕСА_1, шляхом приведення її у придатний для використання стан за рахунок відповідача, а саме знести кіоск розташований за адресою: АДРЕСА_1.

2. Повернути земельну ділянку площею 0,0006 га. за адресою: АДРЕСА_1 Дніпропетровській міській раді за відповідним актом приймання-передачі.

3. Стягнути з гр. ОСОБА_3 на користь Дніпропетровської міської ради шкоду за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів в розмірі 1160,65 грн.

4. З метою забезпечення позову заборонити гр. ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) та третім особам, вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження, припинення, перехід та виникнення права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці, площею 0,0006 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що перевіркою, проведеною 11.08.10 р. Головним управлінням Держкомзему у Дніпропетровській області встановлено, що відповідач ОСОБА_3 самовільно, за відсутністю правовстановлюючих документів, займає земельну ділянку площею 0,0006 га в районі будинку АДРЕСА_1, під розміщення торгівельного кіоску. Ця земельна у власність або у користування ОСОБА_3 не надавалася, договору оренди землі з міською радою не укладено. На даний момент ОСОБА_3 будь-які встановлені законодавством України дозвільні документи, що підтверджують право користування або володіння земельною ділянкою в районі будинку АДРЕСА_1, а також розміщення торгівельного кіоску на відповідній території, не оформлено. Таким чином, порушено вимоги ст. 125 Земельного кодексу України, який самовільно використовує земельну ділянку площею 0,0006 га. Крім того, згідно з розрахунком розміру шкоди, заподіяною внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, складеним 11.08.2010 року Головним управлінням Держкомзему у Дніпропетровській області, розмір заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0006 га, що розташована в районі будинку АДРЕСА_1, становить 127,22 грн., а станом на 28.04.2014 р., розмір шкоди складає 1160,65грн.

Представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала та подала зустрічний позов до Дніпропетровської міської ради, згідно до якого ОСОБА_3 просить визнати за ним право власності на нежитлове приміщення - торговельний комплекс, загальною площею 23 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач у своїй зустрічній позовній заяві та його представник у судовому засіданні в обґрунтування зустрічних позовних вимог посилалися на те, що згідно договору купівлі-продажу кіоску від 13 серпня 1999 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстром №2873 - Акціонерне товариство закритого типу «Дніпровинторг» продало ОСОБА_3 торговельний металевий кіоск АДРЕСА_1. Згідно договору купівлі-продажу кіоску від 03 серпня 2004 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром №7294 - ОСОБА_6 продала ОСОБА_3 торговельний металевий кіоск АДРЕСА_1. Згідно договору купівлі-продажу кіоску від 03 серпня 2004 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром №7295 - ОСОБА_6 продала ОСОБА_3 торговельний металевий кіоск АДРЕСА_1. Згідно договору купівлі-продажу кіоску від 03 серпня 2004 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром №7296 - ОСОБА_6 продала ОСОБА_3 торговельний металевий кіоск АДРЕСА_1. Для проведення реконструкції вищевказаних торговельних металевих кіосків ОСОБА_3 21.12.2004 р. отримав дозвіл на виконання будівельних робіт інспекції держархбудконтролю №320/2004 на виконання будівельних робіт по реконструкції торговельного комплексу по АДРЕСА_1. Згідно технічного паспорту, який було виготовлено за станом на 20 листопада 2013 р. TOB «Концепт К», торговельний комплекс знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і складається з:

- торгового приміщення літ.А-1, загальною площею 5,6 кв.м.;

- торгового приміщення літ.Б-1, загальною площею 5,7 кв.м.;

- торгового приміщення літ.В-1, загальною площею 5,5 кв.м., вітрина загальною площею 0,3 кв.м., разом площа складає 5,8 кв.м.;

- торгового приміщення літ.Г-1, загальною площею 5,6 кв.м., вітрина загальною площею 0,3 кв.м., разом площа складає 5,5 кв.м.;

Разом по торговому комплексу загальна площа складає 23 кв.м.

Після виконання будівельних робіт по реконструкції торговельного комплексу по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 отримав декларацію про готовність об'єкту до експлуатації, яка зареєстрована 25.12.2013 р. за № ДП 142133590542 в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області. Як вбачається із рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №702 від 19.04.99 р. «Про надання акціонерному товариству закритого типу «Дніпровинторг», код ОКПО 20290201 земельної ділянки по АДРЕСА_1 у тимчасове короткострокове користування для проектування та будівництва торговельного комплексу» та договору № 1104 від 21.09.1999 р. на право тимчасового користування землею по АДРЕСА_1 укладеного між гр. ОСОБА_3 та Дніпропетровською міською радою і технічного паспорту, на торговельному комплексу було проведено реконструкцію на земельній ділянці, яка була відведена для цієї мети. 09.04.2014 р. ОСОБА_3 звернувся із заявою до реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області щодо проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - АДРЕСА_1. 29.04.2014 р. рішенням реєстратора №12735044 ОСОБА_3 було відмовлено в реєстрації права власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, на підставі того, що ним не було надано документ, що підтверджує виникнення прав на земельну ділянку, документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, що встановлено приписами пункту 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868.

Вислухавши Сторони, дослідивши докази, надані Сторонами по справі з увагою на їх належність, допустимість та взаємний зв'язок між ними, судом встановлено такі обставини та визначені відповідні до них правовідносини:

Перевіркою, проведеною 11.08.10 р. Головним управлінням Держкомзему у Дніпропетровській області встановлено, що відповідач ОСОБА_3 самовільно, за відсутністю правовстановлюючих документів, займає земельну ділянку площею 0,0006 га в районі будинку АДРЕСА_1, під розміщення торгівельного кіоску (а.с.4-5). З цього приводу ОСОБА_3 було видано припис про усунення порушень земельного законодавства (а.с.6). Згідно з розрахунком розміру шкоди, заподіяною внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, складеним 11.08.2010 року Головним управлінням Держкомзему у Дніпропетровській області, розмір заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0006 га, що розташована в районі будинку АДРЕСА_1, становить 127,22 грн. (а.с.7), а станом на 28.04.2014 р., розмір шкоди складає 1160,65грн.(а.с.194-197).

В той же час, зазначеною перевіркою не враховано, що згідно договору купівлі-продажу кіоску від 13 серпня 1999 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстром №2873 - Акціонерне товариство закритого типу «Дніпровинторг» продало ОСОБА_3 торговельний металевий кіоск АДРЕСА_1 (а.с.155). Згідно договору купівлі-продажу кіоску від 03 серпня 2004 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром № 7294 - ОСОБА_6 продала ОСОБА_3 торговельний металевий кіоск АДРЕСА_1 (а.с.156). Згідно договору купівлі-продажу кіоску від 03 серпня 2004 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром № 7295 - ОСОБА_6 продала ОСОБА_3 торговельний металевий кіоск АДРЕСА_1 (а.с.157). Згідно договору купівлі-продажу кіоску від 03 серпня 2004 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром № 7296 - ОСОБА_6 продала ОСОБА_3 торговельний металевий кіоск АДРЕСА_1 (а.с.158). Для проведення реконструкції вищевказаних торговельних металевих кіосків ОСОБА_3 21.12.2004 р. отримав дозвіл на виконання будівельних робіт інспекції держархбудконтролю №320/2004 на виконання будівельних робіт по реконструкції торговельного комплексу по АДРЕСА_1 (а.с.169-172). Згідно технічного паспорту, який було виготовлено за станом на 20 листопада 2013 р. TOB «Концепт К», торговельний комплекс знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і складається з:

- торгового приміщення літ.А-1, загальною площею 5,6 кв.м.;

- торгового приміщення літ.Б-1, загальною площею 5,7 кв.м.;

- торгового приміщення літ.В-1, загальною площею 5,5 кв.м., вітрина загальною площею 0,3 кв.м., разом площа складає 5,8 кв.м.;

- торгового приміщення літ.Г-1, загальною площею 5,6 кв.м., вітрина загальною площею 0,3 кв.м., разом площа складає 5,5 кв.м.;

Разом по торговому комплексу загальна площа складає 23 кв.м. (а.с.163-167).

Після виконання будівельних робіт по реконструкції торговельного комплексу по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 отримав декларацію про готовність об'єкту до експлуатації, яка зареєстрована 25.12.2013 р. за № ДП 142133590542 в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (а.с.173-178). Як вбачається із рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 702 від 19.04.99 р. «Про надання акціонерному товариству закритого типу «Дніпровинторг», код ЗКПО 20290201 земельної ділянки по АДРЕСА_1 у тимчасове короткострокове користування для проектування та будівництва торговельного комплексу» (а.с.159), та договору №1104 від 21.09.1999 р. на право тимчасового користування землею по АДРЕСА_1 укладеного між гр. ОСОБА_3 та Дніпропетровською міською радою (а.с.161) і технічного паспорту (а.с.163-167), на торговельному комплексу було проведено реконструкцію на земельній ділянці, яка була відведена для цієї мети. 09.04.2014 р. ОСОБА_3 звернувся із заявою до реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області щодо проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - АДРЕСА_1. 29.04.2014 р. рішенням реєстратора №12735044 ОСОБА_3 було відмовлено в реєстрації права власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, на підставі того, що ним не було надано документ, що підтверджує виникнення прав на земельну ділянку, документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, що встановлено приписами пункту 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868 (а.с.181).

Правовідносини, що виникли між сторонами, законодавчо врегульовані наступним чином:

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.318 ЦК України, суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.

Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до ч.ч.1,2ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.3 ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 12.02.2014р. передбачено, що документ який посвідчує речове право на земельну ділянку, повинен подаватися у випадку, якщо реконструкція об'єкта нерухомого майна проведена зі зміною зовнішніх геометричних розмірів фундаменту в плані. Якщо ж у результаті реконструкції розміри не були змінені, особа не зобов'язана подавати документи на землю.

Документ, який підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси подається, коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна його адреса змінилася.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 19.10.2007р. № 19-39-827 «Щодо надання роз'яснення деяких питань законодавства, пов'язаних з державною реєстрацією прав власності на нерухоме майно», у разі, коли право власності на нерухоме майно виникає на підставі рішення суду, єдиним можливим документом, що підтверджує виникнення права власності на новостворене нерухоме майно, є рішення суду, саме таке рішення суду подається для державної реєстрації прав на нерухоме майно. При цьому документи, що підтверджують прийняття нерухомого майна до експлуатації, не вимагається.

Аналізуючи та оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази по справі у їх сукупності та співставленні між собою з увагою на їх належність та допустимість, застосовуючи до обставин, які вони доводять та до спірних правовідносин наведені законодавчі норми, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

У відповідності до положень статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В даному випадку, з аналізу наданих доказів, судом встановлено, що Відповідач за первинним позовом ОСОБА_3 на законних підставах володіє нежитловим приміщенням - торговельним комплексом, загальною площею 23 кв.м., який розташовано за адресою: АДРЕСА_1. Це нежитлове приміщення є наслідком реконструкції належних ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу кіосків, проведеної ним у встановленому законом порядку за відповідним дозволом Державної інспекції з архітектурно-будівельного контролю та під її наглядом. Земельна ділянка, на якій розміщений зазначений об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку виділялася під зазначені цілі попередньому власнику придбаних ОСОБА_3 кіосків, а відтак, в силу ст.377 ЦК України, до нього переходить право користування на земельну ділянку, на якій розміщені придбані ним об'єкти нерухомості без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача. Більш того, 21.09.1999 р. Дніпропетровська міська рада уклала з ОСОБА_3 договір оренди зазначеної земельної ділянки, у зв'язку з чим твердження Позивача за первинним позовом про те, що ОСОБА_3 самовільно зайняв цю земельну ділянку, не відповідають дійсності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первинним позовом задоволенню не підлягають як такі, що не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, не ґрунтуються на матеріалах справи та наведених вище законодавчих нормах. Водночас, позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі як такі, що підтверджені наданими доказами та відповідають вимогам Закону.

Враховуючи викладене, на підставі ст.124 Конституції України, ст.ст.11, 15, 16, 318, 319, 321, 328, 376, 377 ЦК, ст.ст.10,11,15,57-64,88,158,159,212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_3, третя особа Головне управління Держкомзему у Дніпропетровській області про звільнення самовільно зайнятої ділянки - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на нежитлове приміщення - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на нежитлове приміщення - торговельний комплекс, загальною площею 23 кв. м., який розташовано за адресою: АДРЕСА_1.

Судові витрати, понесені сторонами, покласти на їх рахунок.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя С.С. Федоріщев