ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/7490/14 13.08.14
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Комерсант-Україна» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнське видавництво «Перший медіа Холдінг» простягнення 25 017,40 грн. Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:Войтов О.А. від відповідача:не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерсант-Україна» (надалі - ТОВ «Комерсант-Україна») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнське видавництво «Перший медіа Холдінг» (надалі - ТОВ «Всеукраїнське видавництво «Перший медіа Холдінг») про стягнення 25 017,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не належним чином виконане зобов'язання з оплати наданих послуг за договором на розміщення реклами №Р-2601/12 від 26.01.2012 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 18 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 217,40 грн. та штрафу у розмірі 1 800,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.06.2014 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2014 р. розгляд справи відкладено до 23.06.2014 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та неподанням витребуваних доказів.
Розпорядженням Голови господарського суд міста Києва від 23.06.2014 р. справу № 910/7490/14 передано для розгляду судді Бойко Р.В., у зв'язку з перебуванням судді Босого В.П. у відпустці.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2014 р. справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 28.07.2014 р.
Розпорядженням Голови господарського суд міста Києва від 28.07.2014 р. справу № 910/7490/14 передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з його поверненням з відпустки.
Ухвалами господарського суду міста Києва від 28.07.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Босим В.П., розгляд справи відкладено на 13.08.2014 р.
В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №30486009, отриманим його представником 04.08.2014 р.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
26.01.2012 р. між Приватним акціонерним товариством «Комерсант-Україна», правонаступником якого є ТОВ «Комерсант-Україна», (виконавець) та ТОВ «Всеукраїнське видавництво «Перший медіа Холдінг» (замовник) було укладено договір на розміщення реклами №Р-2601/12 (надалі - «Договір»).
Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з розміщення реклами замовника в газеті «КоммерсантЪ», а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги виконавця в строки та на умовах, передбачених в договорі (додатках до нього).
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що оплата здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі 100% передоплати не пізніше ніж за 3 робочих дня до дати розміщення реклами (якщо сторони не погодять інше у відповідному додатку до договору).
Додатком №2 від 06.02.2012 р. до Договору сторони погодили, що замовник оплачує послуги по розміщенню реклами згідно цього додатку на підставі наданого виконавцем рахунку-фактури шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця до 30.03.2012 р.
За змістом п. 5.1 Договору за фактом надання послуг/виконання робіт виконавцем уповноваженими представниками сторін підписується двосторонній акт приймання передачі наданих послуг/виконаних робіт.
На виконання умов Договору позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на суму 18 000,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №277 від 17.02.2012 р.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 18 000,00 грн.
Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Із матеріалів справи (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №277 від 17.02.2012 р.) вбачається, що позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 18 000,00 грн.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та Додатку №2 до Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане до 30.03.2012 р.
Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 18 000,00 грн., а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 5.2 Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 18 000,00 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ТОВ «Всеукраїнське видавництво «Перший медіа Холдінг» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Комерсант-Україна» про стягнення ТОВ «Всеукраїнське видавництво «Перший медіа Холдінг» заборгованості у розмірі 18 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованим.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 217,40 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 01.04.2012 р. по 15.04.2014 р. та штрафу у розмірі 1 800,00 грн.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Викладене підтверджується постановами Верховного Суду України від 28.02.2011 р. у справі №23/225 та 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011.
Пунктом 6.2.4 Договору визначено, що у випадку порушення замовником строків оплати він сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, він неоплаченої суми, за кожний день прострочення платежу. У разі порушення замовником строків оплати на термін понад 30 календарних днів він додатково сплачує виконавцеві штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Таким чином, умовами Договору та Господарського кодексу України передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати пені та штрафу.
Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого товару більше ніж на 30 днів, то правомірним є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 800,00 грн. (18 000,00 грн.*10%).
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та, з урахуванням положень п. 9.3 Договору, вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 5 217,40 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Всеукраїнське видавництво «Перший медіа Холдінг» на користь ТОВ «Комерсант-Україна» заборгованості у розмірі 18 000,00 грн., пені у розмірі 5 217,40 грн. та штрафу у розмірі 1 800,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерсант-Україна» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнське видавництво «Перший медіа Холдінг» (01001, м. Київ, вул. Городецького, 11-Б; ідентифікаційний код 36758236) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерсант-Україна» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22; ідентифікаційний код 33545079) заборгованість у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 5 217 (п'ять тисяч двісті сімнадцять) грн. 40 коп., штраф у розмірі 1 800 (одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.08.2014 р.
Суддя В.П. Босий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.08.2014 |
Оприлюднено | 20.08.2014 |
Номер документу | 40179646 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Босий В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні