Рішення

від 11.08.2014 по справі 922/2349/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2014 р.Справа № 922/2349/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Стиль", смт. Березівка до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничого підприємства Ліфттрансбуд", м. Харків про стягнення 173248,53 грн. за участю представників:

позивача - Кисіль В.А., довіреність від 11.06.2014 року;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Стиль", смт. Березівка (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Ліфттрансбуд", м. Харків про стягнення 173248,53 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором купівлі-продажу № 23 від 18 листопада 2013 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 173248,53 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 червня 2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2349/14 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 01 липня 2014 року о 12:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 липня 2014 року розгляд справи відкладено на 11 серпня 2014 року о 12:20, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

07 серпня 2014 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшли пояснення (вх. № 27546) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач в призначене судове засідання з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, 12 серпня 2014 року на адресу суду повернулась ухвала від 01.07.2014 року, яка була направлена на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві, з довідкою поштового відділення: "повернуто за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

18 листопада 2013 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Стиль" (продавцем) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Науково виробничим підприємством "Інвест Стиль" (покупцем) було укладено Договір купівлі - продажу № 23 (далі-Договір), відповідно до умов якого, позивач (продавець) прийняв на себе зобов'язання передати у власність (поставити) у зумовлені строки відповідачу (покупцеві) ліфтове обладнання та запчастини, а відповідач (Покупець) прийняв на себе зобов'язання прийняти та оплатити вартість ліфтового обладнання та запчастин (товар), асортимент, кількість та ціна якого визначаються специфікацією, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною (п.1.1 Договору).

Пунктами 2.1, 2.2 вищенаведеного Договору від 18.11.2013р. сторони погодили, що ціна Товару вказується у специфікаціях, що додаються до Договору і є його невід'ємною частиною.

Загальна вартість Договору визначається загальною вартістю поставленого протягом строку дії цього Договору Товару відповідно до специфікацій, що додаються до Договору і є його невід'ємною частиною.

Асортимент та кількість Товару повинні відповідати вказаним у специфікації (п. 3.1 Договору).

У відповідності до п. 4.1 вищенаведеного Договору, товар за цим Договором поставляється в обсягах, у строки та на умовах, вказаних у даному Договорі та/чи специфікаціях, що додаються до Договору і є його невід'ємною частиною.

Пунктом 4.2 спірного Договору сторони погодили порядок розрахунків, а саме, оплата Товару відповідачем (покупцем) здійснюється на підставі виданого Продавцем рахунку-фактури.

Як свідчать матеріали справи № 922/2349/14 , позивач свої зобов'язання за Договором купівлі-продажу № 23 від 18.11.2013р. виконав в повному обсязі та належним чином - поставив відповідачу товар за видатковими накладними: № 139 від 30.07.2013р., № 140 від 31.07.2013р., № 216 від 20.11.2013р., № 215 від 20.11.2013р., № 217 від 20.11.2013р., № 30 від 28.02.2014р. всього на загальну суму 238248,53 грн. (а.с. 13-18), відповідач товар отримав, про що свідчить підпис та печатка підприємства.

На виконання умов пункту 4.2 Договору купівлі - продажу № 23 від 18.11.2013р. позивачем для оплати поставленого товару були виставлені відповідачу відповідні рахунки - фактури: № ІС-000175 від 30.07.2013р., № 262 від 20.11.2013р., № 263 від 20.11.2013р., № 264 від 20.11.2013р., № 5 від 23.01.2014р. (а.с. 20-24), проте відповідач оплату в строки, встановлені умовами договору своєчасно та в повному обсязі не провів, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за Договором купівлі-продажу № 23 від 18.11.2013р., яка склала 173248,53 грн.

У зв'язку з існуючою заборгованістю, 11.06.14р. позивач направив на адресу відповідача Претензію-Вимогу, в якій позивач вказав про наявну у відповідача заборгованість в розмірі 173248,53 грн. за Договором купівлі-продажу № 23 від 18.11.13р. та просив останнього в семиденний термін провести оплату товару, однак відповідач відповіді на вищевказану Претензію не надав та суму боргу не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за отриманий відповідачем товар в розмірі 173248,53 грн., в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами Договір купівлі-продажу № 23 від 18.11.2013р., видаткові накладні, які підписані відповідачем та скріплені печаткою підприємства.

Відповідач під час розгляду справи не скористався своїми правами, наділених його статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь уповноваженого представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки, тощо

Таким чином, на момент прийняття рішення у справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно з приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до приписів ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно суми боргу.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем також підтверджена наявним в матеріалах справи Актом звірки взаємних розрахунків станом на 27.02.2014 року, складеним між сторонами, підписаним уповноваженими особами підприємств та скріплений печатками (а.с. 25).

Враховуючи вищенаведені обставини та приписи діючого законодавства, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 173248,53 грн. підтверджуються наявними матеріалами справи, відповідають вимогам діючого законодавства України, та є такими, що не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення повністю.

Вищенаведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 ГПК України, відповідно до якої, витрати по сплаті судового збору при повному задоволенні позову покладаються на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничого підприємства "Ліфттрансбуд", 61129, м. Харків, вул. Світла, буд. 17, кв. 104 (р/р 26005112277 в "Райффайзен Банк Аваль" м. Харків, МФО 380805, код ЄДРПОУ 32032405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Стиль", 62475, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Березівка, вул. Молодіжна, буд. 22 (р/р 26007000086886 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 37263122) - 173248,53 грн. основного боргу, 3465,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.08.2014 р.

Суддя Є.М. Жиляєв