Постанова

від 10.06.2009 по справі 5020-3/215-7/118

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/215-7/118

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-3/215-7/118

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"10" червня 2009 р.  11:30                                                                                м. Севастополь

За адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Добриня та Ко”, м. Севастополь,

до відповідача –Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя,                     м. Севастополь,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення,

Суддя С. М. Альошина

при секретарі Беліченко А.В.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача –Вохмянін А.М. –представник по довіреності від 28.07.2008 р. (к/копія довіреності у справі)

Від відповідача –Хаймінова Р.В. –державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність № 320/10-004 від 11.08.2008 р. (к/копія довіреності у справі)

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Добриня та Ко”, м. Севастополь, звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя, м. Севастополь, про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 14.06.2006 р. № 0000382310/2.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24.07.2006 р. у справі                  № 20-3/215 позов був задоволений.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.09.2006 р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі         м. Севастополя було залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Севастополя від 24.07.2006 р. у справі № 20-3/215 –без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.07.2008 р. у справі                № 20-3/215 касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя на рішення господарського суду міста Севастополя від 24.07.2006 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.09.2006 р. у справі № 20-3/215 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Добриня та Ко” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового  повідомлення –рішення, було закрито.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2008 р. касаційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя була задоволена частково, рішення від 24.07.2006 р. господарського суду міста Севастополя та постанова від 01.09.2006 р. Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 20-3/215 –скасовані, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя, зі стадії прийняття позовної заяви.

Справу доручено судді Альошиній С.М.

В мотивувальній частині вказаної постанови Вищого господарського суду України від 22.10.2008 р. було вказано на те, що справу адміністративної юрисдикції, у порушення вимог процесуального закону, було розглянуто за правилами Господарського процесуального кодексу України.

За викладених обставин, ухвалою господарського суду міста Севастополя від 25.11.2008 р. було відкрите провадження у адміністративній справі № 5020-3/215-7/118.

Представник позивача у попередньому засіданні суду, яке відбулось 19.01.2009 р., надав суду заяву № 17/06-07 від 19.01.2009 р. про зміну позовних вимог, в якій позивач, на підставі ст. 137 КАС України, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення № 0000382310/2 від 14.06.2006 р.

Представник позивача у судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду із зміненими позовними вимогами не погодився.

Згідно зі ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, дійсним Кодексом і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України.

Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду та вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  суд  -

В С Т А Н О В И В :

Розпорядженням Ленінської районної державної адміністрації у місті Севастополі від 27.10.1997 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Добриня та Ко”, м. Севастополь, зареєстроване як юридична особа, про що видане відповідне Свідоцтво.

У  період  з  26.12.2005 р.  по  30.01.2006 р.  працівниками  державної податкової  служби було проведено виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю „Добриня та Ко”,            м. Севастополь, за період з 01.07.2004 р. по 30.09.2005 р.

У ході перевірки були встановлені порушення Товариством з обмеженою відповідальністю „Добриня та Ко”, м. Севастополь, зокрема, вимог п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р.,  а  саме,  неправомірне  застосування  нульової  ставки  податку  на  додану  вартість  до

операцій з продажу товарів без факту їх експорту, посвідченого належно оформленими вантажно-митними деклараціями, що призвело до заниження бази оподаткування по ставці 20% на суму 1 149 223,75 грн., а саме:

- за листопад 2004 р. –у сумі 602 209,39 грн.;

- за січень 2005 р. – у сумі 547 014,36 грн.,

що, у свою чергу, призвело до заниження суми ПДВ на 229 844,75 грн., у тому числі:

- за листопад 2004 р. –у сумі 120 441,88 грн.;

- за січень 2005 р. – у сумі 109 402,87 грн.

За результатами вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя, м. Севастополь, був складений відповідний акт             № 13/23-01/16328694/3278/10 від 04.02.2006 р.

На підставі цього акту Державною податковою інспекцією у Ленінському районі             м. Севастополя, м. Севастополь, було прийняте податкове повідомлення-рішення                             № 0000382310/0 від 16.02.2006 р. про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем –податок на додану вартість –у сумі 288 583,50 грн., у тому числі 62 942,00 грн. за основним платежем та 225 641,50 грн. по штрафних (фінансових) санкціях.

За результатами адміністративного оскарження позивачем результатів вищезазначеної перевірки, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі  м. Севастополя, м. Севастополь, було прийняте податкове повідомлення-рішення                             № 0000382310/2 від 14.06.2006 р. про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем –податок на додану вартість –у сумі 234 652,70 грн., у тому числі 62 942,00 грн. за основним платежем та 171 710,70 грн. по штрафних (фінансових) санкціях.

Суд дійшов висновку, що змінені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю „Добриня та Ко”, м. Севастополь, були укладені контракти з нерезидентами:

-          з ТОВ «Невская судоходная компания»№ 12/390-189 від 10.08.2004 р., у відповідності з умовами якого замовник (ТОВ «Невская судоходная компания») доручав, а виконавець (позивач) приймав на себе замовлення на ремонт т/х «Чална», прапор –Російський, та мав виконати власними силами та коштами всі роботи в обсязі ремонтної відомості, яка додається до цього контракту та є невід'ємним додатком до цього контракту;

-          з ТОВ «Невская судоходная компания»№ 12/390-192 від 07.09.2004 р., у відповідності з умовами якого замовник (ТОВ «Невская судоходная компания») доручав, а виконавець (позивач) приймав на себе замовлення на ремонт т/х «Лоухи»та мав виконати власними силами та коштами всі роботи в обсязі ремонтної відомості та протоколу узгодження обсягу робіт, які додаються до цього контракту та є невід'ємними додатками до нього;

-          з ТОВ «Баррен Энерджи Шипинг & Транспортэйшн (Самара) Лимитед»№ 235/04/ПШ від 22.09.2004 р., у відповідності з умовами якого судновласник (ТОВ «Баррен Энерджи Шипинг & Транспортэйшн (Самара) Лимитед») розміщував, а підрядник (позивач) приймав замовлення на ремонт т/х «Капитан Пшеницин», на судноремонтній базі підрядника у м. Миколаєві;

-          з компанією «Taka Shipping Ltd»- договір № 80 від 20.10.2004 р., згідно з яким виконавець (позивач) зобов'язувався здійснити ремонтні роботи теплоходу «Волго-Дон-205», в обсязі, який включає роботи, передбачені ремонтною відомістю (додаток № 1), а замовник –прийняти результат робіт та оплатити обумовлену ціну.

Перевіряючими в акті перевірки № 13/23-01/16328694/3278/10 від 04.02.2006 р. вказано на те, що позивачем не були надані для проведення перевірки переліки використаних у процесі виконання контрактів матеріалів, які б відображували їх повну номенклатуру і фактичну вартість реалізації (з урахуванням матеріалів та комплектуючих, використаних контрагентами).

Податковим органом також зазначено, що списання витрат (у тому числі матеріальних) на собівартість продукції здійснювалась перевіряємим підприємством у відповідності з актами здачі-приймання виконаних робіт, вартість товарно-матеріальних цінностей в яких приведена без урахування націнки.

При ремонті суден позивачем використовувались сировина, матеріали, напівфабрикати і комплектуючі вироби, готова продукція та товари, тобто товарно-матеріальні цінності, вартість яких включалась в остаточну вартість виконаних робіт, внаслідок чого є матеріальною складовою при формуванні собівартості замовлення.

З викладеного перевіряючими було зроблено висновок про те, що для застосування нульової ставки податку на додану вартість до всієї вартості замовлень, з урахуванням вартості використаних матеріалів, позивач мав належним чином оформлювати операції з їх експорту, як товарів, тобто у позивача мали бути наявні відповідні вантажно-митні декларації, в обґрунтування такого експорту.

Проте, ці висновки податкового органу є безпідставними з урахуванням наступного.

          Відповідно до п.п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (в редакції, яка діяла у перевіряємому періоді) при поставці робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України ставка податку становить 0 відсотків до бази оподаткування.

Як було зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, предметом вищевказаних контрактів був ремонт суден з використанням матеріалів та комплектуючих, переважно, виконавця.

Ввезення вищезазначених суден підтверджено відповідними вантажно-митними деклараціями, належно завірені копії яких додані позивачем до матеріалів справи, що не заперечується відповідачем.

Вказані декларації свідчать про тимчасове ввезення вказаних суден на митну територію України.

Згідно з п. 14 ст. 1 Митного кодексу України митне оформлення – виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Статтею 185 Митного кодексу України передбачено, що відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються, зокрема, такі види митного режиму, як: експорт та тимчасове ввезення (вивезення).

Експорт –митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України (ст. 194 Митного кодексу України).

Умови переміщення товарів у режимі експорту передбачені ст. 195 вказаного кодексу.

Тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування (ст. 204 Митного кодексу України).

Умови переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) врегульовані ст. 205 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 206 Митного кодексу України дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) під зобов'язання про зворотне вивезення допускається, зокрема, щодо: морських і річкових суден, інших плавучих засобів та повітряних суден, які ввозяться з метою ремонту.

Проте, чинним законодавством України не передбачено порядку митного оформлення товарів українського походження, які були використані при наданні послуг з ремонту іноземних суден, які заявлені при ввезенні на митну територію України в режимі тимчасового ввезення.

Викладене свідчить про те, що висновки, зроблені податковим органом в акті перевірки № 13/23-01/16328694/3278/10 від 04.02.2006 р., та покладені в основу прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000382310/2 від 14.06.2006 р. про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових)  санкцій)   за   платежем  –  податок  на  додану   вартість  – у   сумі

234 652,70 грн., у тому числі 62 942,00 грн. за основним платежем та 171 710,70 грн. по штрафних (фінансових) санкціях, є безпідставними.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, змінені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Добриня та Ко”, м. Севастополь, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя у сумі 3 грн. 40 коп. на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови з повідомленням представників сторін про виготовлення постанови суду у повному обсязі 15.06.2009 р. о 16 годині 00 хвилин.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 15.06.2009 р.

У зв'язку з викладеним, керуючись ч. 1 ст. 94, ст. ст. 122, 158-163,                                    ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1). Позов задовольнити повністю.

2). Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя № 0000382310/2 від 14.06.2006 р. про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Добриня та Ко”, м. Севастополь, суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем –податок на додану вартість –у сумі 234 652,70 грн., у тому числі 62 942,00 грн. за основним платежем та 171 710,70 грн. по штрафних (фінансових) санкціях.

3). Стягнути з Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя                      (р/р 31113095700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 24035598, або з інших розрахункових рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Добриня та Ко” (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 15, ідентифікаційний код 16328694, р/р 26003945105431 у СД УСБ, МФО 324195, або на інші рахунки)  3,40 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 258 КАС України виконавчий лист буде виданий після набрання постановою господарського суду міста Севастополя законної сили, за заявою особи, на користь якої ухвалена постанова.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складання в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.   

Суддя                                                                                        С. М. Альошина

РОЗСИЛКА:

1.          Товариству з обмеженою відповідальністю „Добриня та Ко” - 99029,                                    м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 15 –рекомендованим з повідомленням.

2.          Державній податковій інспекції у Ленінському району м. Севастополя - 99011,               м. Севастополь, вул. Кулакова, 37 –рекомендованим з повідомленням.