Постанова

від 30.07.2014 по справі 804/9407/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 р. Справа № 804/9407/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріКузнецов С.М. за участю: представників позивача представників відповідача Продайко О.В., Вельтищева Л.В., Краснобрижа І.В., Сорокін В.В. Курпай Г.В., Колісник Н.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів про визнання нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2014 року Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський трубний завод» (далі - позивач, ПАТ «ДТЗ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просить суд у урахуванням уточнених позовних вимог визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів Дніпропетровської області - податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2014 року № 0000881501 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 499 513 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 749 756,5 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив наступне.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ «ДТЗ» бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 року, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено Акт від 26 травня 2014 року № 656/15-1/05393122.

На Акт перевірки та висновки, зазначені в Акті, ПАТ «ДТЗ» направив заперечення від 10 червня 2014 року вих. № 49/142, на що отримав відповідь від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.06.2014 вих. № 11020/10/1501. У відповіді зазначалося, що висновки, викладені в акті залишено без змін.

Надалі відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2014 року №0000881501 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 499 513 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 749 756,5 грн.

Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський трубний завод» не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 20 червня 2014 року № 0000881501 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 499 513 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 749 756,5 грн. та вважає його протиправним та протизаконним.

Представники позивача у судове засідання з'явилися, адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання з'явилися, надали суду письмові заперечення проти адміністративного позову та зазначили наступне.

За результатами проведеної перевірки, керуючись «Порядком заповнення податкових накладних», затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 14 січня 2014 року №10, встановлено порушення заповнення податкових накладних, контрагентами ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», за якими сформовано податковий кредит за період січень 2014 року.

Виходячи з наведеного, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами, викладеними у позовній заяві не згодна, вважає їх необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ «ДТЗ» бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 року, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено Акт від 26 травня 2014 року № 656/15-1/05393122.

На Акт перевірки та висновки, зазначені в Акті, ПАТ «ДТЗ» направив заперечення від 10 червня 2014 року вих. № 49/142, на що отримав відповідь від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.06.2014 вих. №11020/10/1501. У відповіді зазначалося, що висновки, викладені в акті залишено без змін.

Надалі відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2014 року №0000881501 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 499 513 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 749 756,5 грн.

В п.3.13 Акту перевірки вказано, що за результатами опрацювання

податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановленовключення (ПАТ «Дніпропетровський трубний завод») до податкового кредиту податкових накладних за даними додатка 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або реєстрації в Єдиному податкових накладних) (Д8)» до декларації з ПДВ за січень 2014 року по контрагенту ПАТ «Дніпрогаз» (іпн. 202628604021): податкові накладні № 9736 від 29.01.2014 року, на загальну суму 500000,00 грн. у т. ч ПДВ -83 333,33 грн. та № 10277 від 31.01.2014 року, на загальну суму 4393 4 47,74 грн., у т. ч ПДВ - 732 241,29 грн. (порушення Порядку заповнення податкової накладної).

В п.3.15 Акту перевірки перевіряючі описуючи встановлені порушення заповнення податкових накладних контрагентами ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», якими надано податковий кредит за січень 2014 року знову вказують на ті ж самі податкові накладні видані ПАТ «Дніпрогаз» (код ЄДРПОУ 20262860): № 9736 від 29.01.2014 року, на загальну суму 500 000,00 грн. у т. ч ПДВ -83 333,33 грн. та № 10277 від 31.01.2014 року, на загальну суму 4 393 447,74 грн., у т. ч ПДВ - 732 241,29 грн. (порушення Порядку заповнення податкової накладної).

Тобто перевіряючими не прийнято до уваги той факт, що при поданні декларації з ПДВ за січень 2014 року нашим підприємством дотримані вимоги п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. До податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період січень 2014 року додана заява зі скаргою на постачальника ПАТ «Дніпрогаз» (іпн. 202628604021), яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

До заяви надані копії розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг та копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Подача додатка Д8 є доказом того, що сформований позивачем податковий кредит по контрагенту ПАТ «Дніпрогаз» за січень 2014 року правомірно включено до податкового кредиту згідно законодавства в повному обсязі.

ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» згідно платіжного доручення №13430 від 31 січня 2014 року здійснено передплату за послуги «ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» на загальну суму 600 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 100 000,00 грн. «ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» виписано податкову накладну № 631 від 31.01.2014 року на загальну суму 600 000,00 грн., у т.ч. ПДВ -100000,00 грн. по даті першої події, а саме по даті зарахування коштів від покупця на банківський рахунок.

Зазначені в Акті перевірки податкові накладні, за якими зроблений відповідачем висновок, щодо їх заповнення з порушенням порядку заповнення податкових накладних в частині невірного розрахунку, оформлені постачальниками в повній відповідності з нормами ПКУ та нормами чинного законодавства, податкові накладні містять всі необхідні реквізити, належним порядком зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, зокрема, такі обов'язкові реквізити: ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 N 1379, в податковій накладній зазначаються, зокрема: у графі 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ; у графі 8 - база оподаткування товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою - 20 відсотків; у графі 9 - база оподаткування при здійсненні операцій на митній території України з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою (згідно з ПКУ); у графі 10 - база оподаткування при здійсненні експортних операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою (пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ); у графі 11 - база оподаткування товарів/послуг, які звільнені від оподаткування відповідно до ст. 197 ПКУ та підр. 2 р. XX «Перехідні положення» ПКУ; у графі 12 - загальна сума коштів, що підлягає сплаті.)

У відповідності до статті 198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної вартості) товарів та послуг у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях.

Податкові зобов'язання відображені постачальниками в відповідних звітних періодах в повному обсязі, податкові накладні належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, вважаємо, що ПАТ «ДТЗ» мав законні підстави для формування податкового кредиту, який підтверджено податковими накладними, належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, по яким постачальниками в повному обсязі відображені податкові зобов'язання в відповідних звітних періодах.

Крім того окремі дефекти податкової накладної не призводять до її недійсності (інформаційний лист ВАСУ від 28.03.2014р. № 375/11/14-14). При здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності перевага повинна надаватися змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Так, перевіркою встановлено порушення складання податкових накладних ТОВ «УКРТЕХПРОМ» (ЄДРПОУ 25531997) № 1 від 16.01.2014р. на загальну суму 19440,00 грн., у тому числі ПДВ - 3240,00 грн. (стор.13 акту) та ДП «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ» (ЄДРПОУ 04725941) № 915 від 24.01.2014р. на загальну суму 703,08 грн., в тому числі ПДВ - 117,18грн., № 918 від 24.01.2014р. на загальну суму 940,80грн., в тому числі ПДВ - 156,80грн., №929 від 24.01.2014р. на загальну суму 2116,80грн., в тому числі ПДВ -352,80 грн. в частини дотримання правил оформлення податкових накладних згідно абз. 3 п. 2 Порядку заповнення податкових накладних № 1379 від 01.11.2011р.

Суд зазначає, що порушенням порядку заповнення податкової накладної вважатиметься перш за все відсутність у податковій накладній хоча б одного показника, який є обов'язковим реквізитом податкової накладної (перераховані у підпунктах «а» - «і» пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу). Недотримання, зокрема передбаченого пунктом 2 Порядку №1379 (останній абзац) правила щодо вирівнювання реквізитів заголовної частини податкової накладної по правій межі поля, не є підставою для виключення податкової накладної зі складу податкового кредиту.

Тому вважаємо, що вказані по цьому питанню порушення виписані в Акті, як такі що не відповідають обставинам справи та не можуть навіть бути предметом оскарження, а тим більше підставою для виключення податкової накладної зі складу податкового кредиту.

Перевіркою встановлено порушення заповнення податкової накладної ПРаТ "ФАРЛЕП-ІНВЕСТ" центральна філія ПРаТ "ФАРЛЕП-ІНВЕСТ" (ЄДРПОУ 19199961) № 6005642/О6 від 31.01.2014р. на загальну суму 225,80грн., у тому числі ПДВ - 37,63грн. згідно п. 12.4 и п. 12.5 Порядку заповнення податкових накладних № 1379 від 01.11.2011р.

Згідно договору про надання послуг між ПАТ «ДТЗ» та ПРаТ "ФАРЛЕП-ІНВЕСТ" центральна філія ПРаТ "ФАРЛЕП-ІНВЕСТ" предметом договору є надання телекомунікаційних послуг, одиницею виміру яких є «послуга» за звітний період - місяць. У пункті 12.4 Порядку № 1379 не перелічені всі показники, якими може вимірюватися певна кількість товарів та послуг, а лише декілька прикладів з позначкою «тощо». Тобто даний ряд одиниць вимірювання має продовження.

Згідно п. 12.5 Порядку у графу 6 вносяться дані про кількість наданих послуг. Згідно договору про надання послуг між ПАТ «ДТЗ» та ПРаТ "ФАРЛЕП-ІНВЕСТ" центральна філія ПРаТ "ФАРЛЕП-ІНВЕСТ" телекомунікаційні послуги надаються за один календарний місяць. Отже, кількість послуг за кожен місяць дорівнює «1».

За даними перевірки ПАТ "ЄВРАЗ-ДМЗ ІМ. ПЕТРОВСЬКОГО" (ЄДРПОУ 05393056) вказує в наданих податкових накладних вид цивільно-правового договору «господарський договір» (податкова накладна №285 від 10.01.2014 року, податкова накладна №917 від 3.01.2014 року.)

Між ПАТ «ДТЗ» та ПАТ "ЄВРАЗ-ДМЗ ІМ. ПЕТРОВСЬКОГО" (ЄДРПОУ 05393056) укладено Договір про надання послуг № ДВ1-11 від 11.01.2011р. Предметом договору є надання послуг по транспортуванню технічної води.

Порушенням порядку заповнення податкової накладної вважатиметься перш за все відсутність у податковій накладній хоча б одного показника, який є обов'язковим реквізитом податкової накладної (перераховані у підпунктах "а"-"і" пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу), а таксук невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам поставки (ціна, вартість, номенклатура, кількість товару тощо).

Будь-які інші порушення не приводять до визнання податкової накладної недійсною. Як зазначено в інформаційному листі ВАСУ від 28.03.2014 № 375/11/14-14 в податкових спорах перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою, тобто вирішальне значення для податкового обліку має не назва договору, а предмет договору, який зазначається шляхом аналізу умов договору.

Реквізит податкової накладної «Вид цивільно-правового договору» в вищевказаних податкових накладних заповнено. Сам договір і інформація про договір, що міститься в податкових накладних, ідентичні.

Стаття 173 ГК України дає загальне визначення господарського зобов'язання - ним визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, надати послуги, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Також у ст. 179 ГК України міститься визначення господарсько-договірних зобов'язань як майново-господарських зобов'язань, що виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів.

Зважаючи на те, що господарський договір є різновидом цивільно-правової угоди, тобто за своєю юридичною природою - є погодженою дією двох або більше сторін, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.ст. 202, 626 ЦК України), на нього поширюються загальні положення гл. 16, глав 47-53 та інші положення ЦК України щодо угод (зобов'язань) у разі, якщо вони не суперечать положенням господарського законодавства України. Підтвердженням цього є ч. 7 ст. 179 ГК України, відповідно до якої господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Поняття господарського договору виступає у двох аспектах: 1) під поняттям "договір" розуміються правовідносини, що виникають із договору як юридичного акта; 2) мається на увазі правовий документ, яким зафіксовано виникнення договірного зобов'язання з волі його учасників.

Господарський договір опосередковує відносини, що виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами -юридичними особами, а також органами державної влади, органами місцевого і самоврядування, наділеними господарською компетенцією. Іншими словами, характерною І ознакою господарського договору є те, що він укладається між суб'єктами господарської (в ! тому числі підприємницької) діяльності або між одним чи декількома такими особами і не господарюючою юридичною особою, в тому числі органами влади.

Окрім суб'єктного складу такого договору, важливе значення має його предмет. Ним, як йшлося вище, є майново-господарські зобов'язання сторін, необхідність оформлення яких зумовлює існування господарського договору.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарським зобов'язання, відповідно, стає у разі, коли воно виникає з приводу чи у зв'язку зі здійсненням суб'єктами господарської (зокрема підприємницької) діяльності, ознаки якої наводяться у ст. З (ст. 42) ГК України.

Таким чином, господарським є договір, укладений між суб'єктами господарської (в тому числі підприємницької) діяльності або між одним чи декількома такими особами і не господарюючою юридичною особою з приводу чи у зв'язку зі здійсненням ними господарської (зокрема підприємницької) діяльності.

За даними перевірки в податкових накладних ТОВ "ПМТЗ "ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР "РЕАГЕНТ" (ЄДРПОУ 19313492) та ПП "ТОРГІВЕЛЬНА ГРУПА "КАНЦЛЕР" (ЄДРПОУ 31971193) встановлено порушення заповнення в частині «Вид цивільно-правого договору». У даному обов'язковому реквізиті зазначено «договір купівлі-продажу» замість укладеного «договору поставки».

Суд зазначає, що відповідно до Цивільного кодексу України договір поставки є різновидом договору купівлі-продажу, оскільки положення про нього включені до глави 54 «Купівля-продаж». Також в ЦК закріплено більш широке поняття договору поставки, ніж у ГК, оскільки в ЦК відсутні обмеження щодо суб'єктного складу цього договору (будь-які фізичні та/або юридичні особи з необхідним обсягом правосуб'єктності), тоді як згідно із ч. 3 ст. 265 ГК України сторонами договору поставки можуть бути лише суб'єкти господарювання (крім філій, представництв та інших відокремлених підрозділів). Укладення суб'єктом господарювання договору на реалізацію його продукції (товарів) не господарюючим суб'єктам відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України свідчить про укладення договору купівлі-продажу, а не поставки (навіть за наявності інших ознак, характерних для цього договору). Договірні зобов'язання, згідно з якими здійснюється поставка товарів (робіт, послуг), мають бути оформлені з урахуванням вимог ЦК України.

Згідно з пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України під поставкою товарів розуміється передача права розпоряджатися товарами як власника, передача товарів (послуг) у рамках посередницьких договорів, надання послуг, що споживаються отримувачем таких послуг. Існують такі види цивільно-правових договорів, відповідно до яких здійснюється поставка, - договір міни, договір дарування, договір поставки, договір купівлі-продажу, договір оренди,- договір лізингу, договір прокату, договір підряду, договір на виконання науково-дослідних, конструкторських і технічних робіт, договір про надання послуг, договір перевезення, договір транспортного експедирування, договір відповідального зберігання, договір доручення тощо.

Відповідно до статті 655 ЦКУ поняття договору купівлі-продажу передбачає, що: за І договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає Договір купівлі-продажу - цивільно-правовий договір, за яким одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (шар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і (штати за нього певну грошову суму (ціну). До окремих видів договорів купівлі-продажу відносяться: договори купівлі-продажу, договір поставки товарів, договір поставки товарів для державних потреб, договір контрактації сільськогосподарської продукції, договір енергопостачання, договір продажу нерухомості, договір продажу підприємства. До них застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, якщо інше не передбачене в самому законодавстві.

Згідно предмету договору і Договір поставки і договір купівлі-продажу юридично опосередковують платно - грошову реалізацію майна, яка за своїй економічної суті не що інше, як купівля-продаж.

Згідно ст. 712 ЦКУ «До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін». Сторонами (суб'єктами) договору поставки і договору купівлі-продажу є постачальник (продавець) і покупець.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не доведено правомірність свого рішення, а висновки викладені у акті перевірки містять посилання на акти звірок, якими не встановлена «сумнівність» контрагентів Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод», тому суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2014 року № 0000881501 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 499 513 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 749 756,5 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує судові витрати позивачу згідно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів Дніпропетровської області - податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2014 року № 0000881501 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 499 513 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 749 756,5 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» судові витрати в розмірі 4945,08 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 04 серпня 2014 року

Суддя Н.В. Захарчук