Рішення

від 14.08.2014 по справі 911/2990/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2014 р. Справа № 911/2990/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека якісних ліків»

про стягнення 5689,69 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Коваленко О.М., довір. № 01-12 від 03.01.2014 р.

від відповідача : Скопич М.С., довір. № 1 від 01.08.2014 р.

Обставини справи:

Комунальне підприємство Броварської міської ради «Броваритепловодоенергія» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека якісних ліків» (далі - відповідач) про стягнення 5689,69 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення з відповідачем 28.03.2012 р. договору № 753 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води, згідно якого КП Броварської міської ради «Броваритепловодоенергія» зобов'язувалося надавати послуги з теплопостачання, а відповідач - здійснювати своєчасну оплату за надані позивачем послуги.

Згідно умов вказаного договору позивач надав відповідачеві послуги, які останнім не були оплачені належним чином, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 5689,69 грн. заборгованості за надані послуги, а також 1827,00 грн. судового збору.

Розгляд справи відкладався.

04.08.2014 р. до господарського суду Київської області від ТОВ «Аптека якісних ліків» було подано відзив б/н від 04.08.2014 р., відповідно до якого відповідач визнав заборгованості з теплопостачання перед позивачем в сумі 5689,69 грн. та зазначив, що дана заборгованість виникла в період складного фінансового становища товариства відповідача.

Як зазначено у відзиві, відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог, проте просить суд при винесенні рішення застосувати п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України та розстрочити виконання рішення, застосувавши такий графік погашення заборгованості: до 20 серпня - 3500,00 грн., до 20 вересня - 2189,69 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 14.08.2014 р. позовні вимоги підтримував у повному обсязі та заперечував проти розстрочки виконання рішення, посилаючись на те, що КП Броварської міської ради «Броваритепловодоенергія» також знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки має заборгованість з контрагентами з оплати за енергоносії, а також зобов'язане здійснювати передплату за договорами поставки газу; представник відповідач визнавав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд розстрочити виконання рішення у даній справі.

У судовому засіданні 14.08.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

28.03.2012 р. між Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека якісних ліків» (споживач) було укладено договір № 753 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що плата за послуги з теплопостачання здійснюється до 15 числа місяця, що передує місяцю надання послуг з теплопостачання, в розмірі 100% від вартості запланованого обсягу подачі послуг на наступний місяць.

Згідно з п. 3.10 договору фактично надані виконавцем послуги з теплопостачання у відповідному місяці оформлюються актом про надання послуг. Виконавець зобов'язується направити споживачу на адресу, що вказана в договорі, акт про надання послуг, а споживач зобов'язується протягом 5 днів з моменту його отримання повернути його виконавцю в належно оформленому вигляді.

Договір укладається терміном на 1 рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п. 9.1 договору).

Також Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека якісних ліків» було підписано додаток № 1 до договору № 753 від 28.03.2012 р., відповідно до якого виконавець надає послуги споживачу з централізованого опалення та підігріву води в приміщеннях відповідача, а саме - в нежитловому приміщенні в житловому будинку в м. Бровари, вул. Симоненка, 4 (поверх 1, секція 3).

Оскільки сторонами не було письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду умов договору, строк дії останнього, у відповідності до п. 9.1 договору, було продовжено на наступні календарні роки.

На виконання умов договору КП «Броваритепловодоенергія» було надано ТОВ «Аптека якісних ліків» послуги з теплопостачання за період з 01.11.2013 р. до 01.06.2014 р., що підтверджується актами про надання послуг, у тому числі - від 29.11.2013 р. на суму 514,20 грн., від 31.12.2013 р. на суму 514,20 грн., від 31.01.2014 р. на суму 2650,20 грн., від 28.02.2014 р. на суму 2290,38 грн., від 31.03.2014 р. на суму 1930,30 грн., від 30.04.2014 р. на суму 262,45 грн., від 30.05.2014 р. на суму 56,36 грн., а також було виставлено відповідні рахунки (копії актів та рахунків долучено до матеріалів справи).

ТОВ «Аптека якісних ліків» було частково оплачено надані КП «Броваритепловодоенергія» послуги в сумі 1500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1017 від 05.05.2014 р. на суму 500,00 грн., № 1049 від 23.05.2014 р. на суму 1000,00 грн.

Оскільки споживачем не було у повному обсязі виконано свій обов'язок щодо оплати послуг з постачання теплової енергії, позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статей 173, 193 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Натомість, як вбачається з відзиву б/н від 04.08.2014 р. (вх. № 15593/14 від 04.08.2014 р.), адресованого суду, відповідач визнав наявність заборгованості в сумі 5689,69 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Водночас, як передбачено ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням викладеного, встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 753 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води від 28.03.2012 р. в сумі 5689,69 грн., позовні вимоги в частині стягнення зазначеної суми основного боргу підлягають задоволенню.

Водночас, відповідач, посилаючись на приписи п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, просив суд розстрочити виконання рішення у даній справі, застосувавши такий графік погашення заборгованості: до 20 серпня - 3500,00 грн., до 20 вересня - 2189,69 грн., обґрунтовуючи це складним фінансовим становищем товариства.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Як передбачено п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення чи відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення не є тією виключною обставиною, яка могла б розглядатися в якості підстави для розстрочення виконання даного судового рішення.

Зважаючи на той факт, що відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведено суду наявності підстав для відстрочення виконання даного судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення у даній справі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека якісних ліків» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Енгельса, 10, код 19413495) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради «Броваритепловодоенергія» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 7, кв. 133, код 37892547) - 5689 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 69 коп. основного боргу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 19.08.2014 р.

Суддя В.М. Бабкіна