Рішення

від 06.08.2014 по справі 908/2385/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/60/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2014 Справа №908/2385/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана-Київ", (юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 134; адреса для листування: 04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 39-41, кв. 45)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон-Маркет", (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 50, кв. 88)

про стягнення суми 30596,70 грн.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача - Хатишев О.В., довіреність б/н від 13.08.2013 р.;

від відповідача - не з'явився.

09.07.2014 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Діана-Київ", м. Бровари Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон-Маркет", м. Запоріжжя про стягнення 30596,70 грн. заборгованості за договором поставки № 4613 від 15.01.2013 р., в тому числі 30000,00 грн. основного боргу, 515,34 грн. пені та 81,36 грн. 3 % річних.

Згідно Протоколу автоматичного розподіл справи між суддями від 09.07.2014 р. справу № 908/2385/14 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.07.2014 р. порушено провадження у справі № 908/2385/14, справі № 908/2385/14 присвоєно номер провадження справи 4/60/14, судове засідання призначено на 27.08.2014 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Ухвалою суду від 25.07.2014р., у зв'язку з виробничою необхідністю, судом з власної ініціативи перенесено розгляд справи № 908/2387/14, на -06.08.2014 р.

В судовому засіданні 06.08.2014 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

06.08.2014р. до початку вирішення судом спору по суті від позивача отримано клопотання, в якому останній зазначив, що відповідач здійснив часткову сплату заборгованості у розмірі 2000, 00 грн.

Клопотання позивача прийнято судом до розгляду.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст.ст. 22, 174, 195 ГК України, ст.ст. 526, 530, 610, 692 ЦК України і полягають в тому, що 15.01.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 4613. Відповідно до п.1.1. Договору-1 позивач (постачальник) зобов'язується передати до власності кровельні матеріали (Товар), а відповідач (покупець) зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату на умовах Договору. Згідно з п. 7.1.2 Договору-1 відповідач (покупець) зобов'язаний прийняти та оплатити товар згідно з підписаними Сторонами накладними, які є невід'ємною частиною договору, та, які повинні відображати асортимент, кількість та ціну товару. На виконання умов договору, відповідач, за період серпень-вересень 2013 року отримав товар на загальну суму 46 269 грн. 68 коп., що підтверджується видатковими накладними, а саме: № 1365 від 08.08.2013 р. на суму 476,28 грн., № 1366 від 08.08.2013 р. на суму 34 347,78 грн., № 1367 від 08.08.2013 р. на суму 6899,47 грн., № 1684 від 13.09.2013 р. на суму 4546,15 грн. Зазначений товар було відпущено відповідачу без отримання попередньої оплати за нього, відповідно до п. 5.1 Договору. ТОВ «ЛЕОН-МАРКЕТ» здійснило розрахунок за отриманий товар по вказаним вище видатковим накладним частково на суму 8269 грн. 68 коп., у зв'язку з чим у відповідача за Договором виникла заборгованість перед позивачем у сумі 38 000 грн. 00 коп.

На підтвердження виниклої у ТОВ «ЛЕОН-МАРКЕТ» заборгованості та з метою її поступового погашення останнім, між сторонами Договору був укладений договір № 110-13 про розстрочення оплати заборгованості від 20.12.2013 р., а також між позивачем та відповідачем за зазначеним договором був підписаний Акт звіряння взаємних розрахунків за період: січень 2013 р. - листопад 2013 р. Згідно з п. 1.2 Договору про розстрочення оплати заборгованості кредитор надає Боржнику розстрочення суми заборгованості по оплаті за поставлений товар до 31 травня 2014 року. Станом на 31.05.2014 р. ТОВ «ЛЕОН-МАРКЕТ» здійснило часткову оплату боргу за поставлений йому товар у розмірі 6000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками банку: від 29.01.2014 р., від 14.02.2014 р., від 27.03.2014 р., від 29.04.2014 р., від 29.05.2014 р. 06 червня 2014 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 43 про оплату суми боргу у розмірі 32 000 грн. за договором поставки № 4613 від 15.01.2013 року. В свою чергу, відповідач не виконав умов Договору та вимоги позивача. Разом з тим, після отримання вимоги № 43, Відповідачем було здійснено додаткову оплату за поставлений товар у розмірі 1475, 50 грн., що підтверджується випискою банку від 26.06.2014 р. Відповідачем також було здійснено оплату рахунку-фактури № 591 від 28.05.2013 р. у розмірі 524, 50 грн., але згідно з листом відповідача № 26 від 29.05.2014 р. позивач зарахував таку оплату у погашення рахунку-фактури № 1720 від 07.08.2014 р., тобто у рахунок оплати за поставлений по видатковій накладній № 1366 від 08.08.2013 р. товар. Оплата відповідачем підтверджується випискою банку від 29.05.2014 р. Відповідно до п. 9.2 Договору у випадку невиконання або невідповідного виконання Покупцем зобов'язань по оплаті поставленого товару, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого вчасно товару за кожен день прострочення оплати та за весь час прострочення. У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України: «Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, з урахуванням поданого клопотання від 06.08.2014р., позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з обмеженою відповідальністю "Леон-Маркет", м. Запоріжжя 28 000,00 грн. основного боргу за договором поставки № 4613 від 15.01.2013 р., 515, 34 грн. пені та 81, 36 грн. 3% річних.

Відповідач в судове засідання 06.08.2014р. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем надано суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з яким, станом на 04.08.2014р., юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон-Маркет" (код ЄДРПОУ 37573670) є: 69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 50, кв. 88, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 09.07.2014р. про порушення провадження у справі № 908/2385/14 та ухвала суду від 25.07.2014р. про перенесення розгляду справи, які направлялися на адресу відповідача, на адресу господарського суду Запорізької області не поверталися.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2385/14.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2013року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діана-Київ" (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Леон-Маркет" (відповідачем у справі) був укладений договір поставки №4613 (надалі за текстом Договір-1).

Відповідно до п.1.1. Договору-1 позивач (постачальник) зобов'язується передати до власності кровельні матеріали (Товар), а відповідач (покупець) зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату на умовах Договору.

Згідно п.5.1 Договору-1 оплата товару здійснюється покупцем на умовах авансу шляхом перерахування 100% вартості замовленої партії товару.

Відповідно до п.5.2 Договору-1 встановлено порядок розрахунку: протягом трьох днів з моменту виставлення рахунку-фактури.

Згідно з п. 7.1.2 Договору-1 відповідач (покупець) зобов'язаний прийняти та оплатити товар згідно з підписаними Сторонами накладними, які є невід'ємною частиною договору, та, які повинні відображати асортимент, кількість та ціну товару.

Відповідно до пункту 11.1 Договору-1, він набуває законної сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013р. Договір підлягає автоматичній пролонгації на наступний календарний рік у випадку, якщо жодна із сторін не відмовиться письмово від пролонгації не менше ніж за 14 днів до дати закінчення договору.

На виконання умов Договору-1, позивач, за період серпень-вересень 2013 року, поставив відповідачу товар передбачений умовами договору.

А саме поставку кровельних матеріалів, згідно:

- видаткової накладної № 1365 від 08.08.2013 р. на суму 476,28 грн.,

- видаткової накладної № 1366 від 08.08.2013 р. на суму 34 347,78 грн.,

- видаткової накладної № 1367 від 08.08.2013 р. на суму 6899,47 грн.,

- видаткової накладної № 1684 від 13.09.2013 р. на суму 4546,15 грн.,

а всього на загальну суму 46 269,68 грн.

Всі зазначені видаткові накладні узгодженні між позивачем і відповідачем, мають підписи уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).

Крім того, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору №4613 від 15.01.2013 р. підтверджується довіреностями № 162 від 08.08.2013 р., № 161 від 08.08.2013р., № 159 від 08.08.2013 р., № 191 від 12.09.2013 р., а також рахунками - фактури № 1109 від 19.06.2013 р., № 1720 від 07.08.2013 р., № 589 від 30.04.2013 р., № 2074 від 11.09.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений товар було відпущено відповідачу без отримання попередньої оплати за нього, відповідно до п. 5.1 Договору.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснив розрахунок за отриманий товар по вказаним вище видатковим накладним частково на суму 8269 грн. 68 коп., у зв'язку з чим у відповідача за Договором виникла заборгованість перед позивачем у сумі 38 000 грн. 00 коп.

20.12.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діана-Київ" (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Леон-Маркет" (відповідачем у справі), па підтвердження виниклої у відповідача заборгованості та з метою її поступового погашення, був укладений договір № 110-13 про розстрочення оплати заборгованості (надалі за текстом - Договір-2).

Відповідно до п.1.1. Договору-2 сторони погодилися, що у відповідача (Боржника) за договором поставки № 4613 від 15 січня 2013 року (надалі - «Основний договір 2013»), що укладений між Кредитором (позивачем) та Боржником, за період з 15 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року виникла заборгованість по оплаті за поставлений Кредитором товар (кровельні матеріали) у загальній сумі 38 000 гривень 00 копійок (надалі -«сума заборгованості»).

Пунктом 1.1.1. Договору-2 сторони погодили, що сума заборгованості Боржника підтверджується підписаним між Сторонами Актом звірки взаємних розрахунків за період: січень 2013 р. - листопад 2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діана-Київ» і Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕОН-МАРКЕТ» за договором Основной договор 2013.

Згідно з п. 1.2 Договору -2 кредитор надає Боржнику розстрочення суми заборгованості по оплаті за поставлений товар до 31 травня 2014 року.

06.06.2014 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 43 про оплату суми боргу у розмірі 32 000 грн. за договором поставки № 4613 від 15.01.2013 року. Вказана вимога була направлена за належною юридичною адресою відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, який скріплений відбитком календарного штемпелю відділення зв'язку 06.16.2014 р.

Відповідачем вимога залишена без відповіді та задоволення.

Як свідчать фактичні обставини справи, відповідач здійснив часткову оплату боргу за поставлений йому товар у розмірі 6000 грн. 00 коп. та у розмірі 1475, 50 грн., що підтверджується виписками банку: від 29.01.2014 р., від 14.02.2014 р., від 27.03.2014 р., від 29.04.2014 р., від 29.05.2014р., від 26.06.2014 р. (оригінали зазначених документів досліджені судом в судовому засіданні, копії долучені до матеріалів справи).

Відповідачем також було здійснено оплату рахунку-фактури № 591 від 28.05.2013 р. у розмірі 524, 50 грн., але згідно з листом відповідача № 26 від 29.05.2014 р. позивач зарахував таку оплату у погашення рахунку-фактури № 1720 від 07.08.2014 р., тобто у рахунок оплати за поставлений по видатковій накладній № 1366 від 08.08.2013 р. товар. Оплата відповідачем підтверджується випискою банку від 29.05.2014 р.

Виходячі із загальних положень щодо оплати товару, за договором купівлі-продажу в порядку ст. 692 ЦК України, після того як покупець прийняв товар або товаро-розпорядчі документи на нього він зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар.

Отже, суд вважає строк виконання зобов'язання таким, що настав.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, станом на час звернення з цим позовом до суду за відповідачем рахувалась заборгованість в розмірі 30 000, 00 грн.

У зв'язку із погашенням відповідачем боргу за кровельні матеріали в сумі 2 000,00 грн. після звернення позивача до суду з позовною заявою у справі №908/2385/14, що підтверджується випискою банку від 21.07.2014р. (копія зазначеного документу долучена до матеріалів справи), провадження у справі № 908/2385/14 в частині стягнення основного боргу в сумі 2 000,00 грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Таким чином, на час судового вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 28 000, 00 грн.

Станом на час вирішення справи в судовому засіданні відповідач заборгованість перед позивачем в повному обсязі не погасив.

За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Враховуючи зазначене, вимога про стягнення з відповідача 28 000, 00 грн. основного боргу за поставлений товар пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує 9.2 Договору, який передбачає, що у випадку невиконання або невідповідного виконання Покупцем зобов'язань по оплаті поставленого товару, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого вчасно товару за кожен день прострочення оплати та за весь час прострочення.

За невиконання грошових зобов'язання за договором поставки №4613 від 15.01.2013р. за позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 515, 34 грн., яка розрахована за період з 01.06.2014р. по 30.07.2014р.

Розрахунок пені судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 515, 34 грн. пені за порушення строків оплати за Договором заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься втрати від інфляції грошових коштів.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 81, 36 грн. 3 % річних за порушення строків оплати за Договором.

Зазначений розрахунок судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 81, 36 грн. 3 % річних за порушення строків оплати за Договором поставки №4613 від 15.01.2013р. заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 655, 692, 712 ЦК України, ст., ст. 44, 49, 82-84, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана-Київ", Київська область, м. Бровари до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон-Маркет", м. Запоріжжя задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон-Маркет", (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 50, кв. 88, код ЄДРПОУ 37573670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана-Київ", (юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 134; адреса для листування: 04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 39-41, кв. 45, код ЄДРПОУ 30523120) 28000 (двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 515 (п'ятсот п'ятнадцять) грн. 34 коп. пені, 81 (вісімдесят одну) грн. 36 коп. 3 % річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) 00 коп. судового збору.

3. В частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана-Київ", Київська область, м. Бровари на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон-Маркет", м. Запоріжжя 2 000,00 грн. основного боргу за договором поставки №4613 від 15.01.2013р. провадження у справі припинити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "07" серпня 2014 р.

Суддя Н.Г.Зінченко