ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.08.2014 Справа № 920/1217/14
Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю. В. розглянув матеріали справи № 920/1217/14
за позовом : Приватного підприємства "ГРЕГЕР", м. Шостка Сумської області
до відповідача: Виконавчого комітету Глухівської міської ради, м. Глухів Сумської області
про стягнення 34815,00 грн.,
за участю представників :
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився.
Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором виконання комплексу інженерно-геодезичних робіт в сумі 34815,00 грн.
Відповідач, відповідно до клопотання № 836/03-28 від 15.07.2014 року про розгляд справи без участі представника, визнає позовні вимоги в повному обсязі та, керуючись статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, просить суд розглядати справу без участі його представника.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
17.12.2012 року було укладено договір № 2-31-12 на виконання інженерно-геодезичних робіт при будівництві удосконаленого полігону по складуванню твердих побутових відходів в м. Глухів між ПП «ГРЕГЕР» та виконавчим комітетом Глухівської міської ради Сумської області.
Відповідно до пункту 2.1 даного договору, узгоджена сторонами ціна робіт становить 34815,00 грн., а пунктом 3.1 договору передбачено, що відповідач здійснює платежі за виконані роботи на підставі актів, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані належним виконанням з боку позивача укладеного між сторонами договору, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт № 1, який підписано уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплено печатками сторін, але відповідач в супереч умов укладеного між сторонами договору, не розрахувався з позивачем за виконані ним роботи.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України, яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог статті 629 цього ж Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги визнання відповідачем позову в повному обсязі, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 34815,00 грн. за договором № 2-31-12 від 17.12.2012 року визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі вимог статей 526, 530, 629 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 11-16, 20, 512-514, 526, 530, 610-612, 629 Цивільного кодексу України, статтями32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Виконавчого комітету Глухівської міської ради (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Шевченка, буд. 6, Ідентифікаційний код 04058048) на користь Приватного підприємства «ГРЕГЕР» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Леніна, 47, Ідентифікаційний код 33326780) заборгованість в сумі 34815,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18.08.2014 року.
Суддя П.І. Левченко
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 18.08.2014 |
Оприлюднено | 21.08.2014 |
Номер документу | 40185647 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Левченко Павло Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні