2/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.06.09 Справа№ 2/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Суходольської Л.В, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський проектний інститут”, м. Львів до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Львів про стягнення 34486 грн. 87 коп.
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство Міністерства оборони України “Львівський проектний інститут”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Львів про стягнення 34486 грн. 87 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 06.02.2009р. призначив розгляд справи на 26.02.2009р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 12.03.2009р., 18.06.2009р., в судових засідання оголошувалась перерва до 19.03.2009р., 28.04.2009р. За клопотанням представників сторін строк вирішення спору був продовжений.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежитлових приміщень, по якому у відповідача виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 29790 грн. 68 коп. За порушення строків оплати відповідачу також нараховано пеню в сумі 2688 грн. 74 коп., втрати від інфляції в сумі 2007 грн. 45 коп.
Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 06.02.2009р. не виконав, за клопотанням предстаника відповідача розгляд справи неодноразово відкладався, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
1 червня 2006р. між позивачем та відповідачем було укладено тимчасовий договір №89/07 КД оренди нежитлових приміщень.
За цим договором орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в тимчасове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно –нежитлові приміщення загальною площею 129,0 м2, на шостому поверсі виробничого корпусу за адресою: м. Львів, вул. І.Франка, 61.
На виконання умов тимчасового договору №89/07 КД оренди нежитлових приміщень від 01.06.2006р., позивач передав, а відповідач прийняв згідно акту прийому-передачі від 01.06.2006р. обумовлений об'єкт оренди.
Відповідно п. 3.1. тимчасового договору №89/07 КД оренди нежитлових приміщень від 01.06.2006р., орендна плата становить за базовий місяць (травень 2007р.) 4704 грн. 50 коп. без ПДВ та індексу інфляції.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції звітного місяця (п. 3.2. договору).
Пунктом 3.3. тимчасового договору №89/07 КД оренди нежитлових приміщень від 01.06.2006р. передбачено, що орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, у наступному співвідношенні:
- 70% орендної плати до державного бюджету на рахунок визначений Управлінням Державного казначейства України (без ПДВ);
- 30% орендної плати на рахунок орендодавця;
- 100% ПДВ від орендної плати перераховується орендодавцю.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по тимчасового договору №89/07 КД оренди нежитлових приміщень від 01.06.2006р. щодо перерахування орендної плати за січень 2008р. - грудень 2009р. включно, у нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 29790 грн. 68 коп.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до пункту 3.5. тимчасового договору №89/07 КД оренди нежитлових приміщень від 01.06.2006р., орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до держбюджету і орендодавцю у визначеному пунктом 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з врахуванням пені в розмірі подвійної ставкиНБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
З врахуванням цих положень, позивачем за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. нараховано пеню в розмірі 2688 грн. 74 коп.
Пунктом 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, у відповідності з вимогами п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування пені за порушення відповідачем строків сплати орендної плати за січень 2008р. починається з 11.02.2008р. та припиняється 11.08.2008р., за лютий 2008р. починається з 11.03.2008р. та припиняється 11.09.2008р., за березень 2008р. починається з 11.04.2008р. та припиняється 11.10.2008р., за квітень 2008р. починається з 11.05.2008р. та припиняється 11.11.2008р., за травень 2008р. починається з 11.06.2008р. та припиняється 11.12.2008р., тобто через шість місяців з дня коли зобов'язання мало бути виконаним. З врахуванням цих положень, розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту після перерахунку становить 2127 грн. 56 коп.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності з вимогами цієї статті, позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в сумі 2007 грн. 45 коп.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 29790 грн. 68 коп. основного боргу, 2127 грн. 56 коп. пені та 2007 грн. 45 коп. інфляційних втрат. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 759, 762 ЦК України, ст. 193, 230-232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Львів, вул. І.Франка, 61 (ідентифікаційний код 24980173) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України “Львівський проектний інститут”, м. Львів, вул. І.Франка, 61 (ідентифікаційний код 07923110) 29790 грн. 68 коп. основного боргу, 2127 грн. 56 коп. пені, 2007 грн. 45 коп. інфляційних втрат, 339 грн. 23 коп. державного мита та 116 грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Мазовіта А.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2009 |
Оприлюднено | 11.07.2009 |
Номер документу | 4018598 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні