Постанова

від 24.06.2009 по справі 18/165

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/165

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.06.2009                                                                                           № 18/165

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:            Зубець Л.П.

          Лосєва  А.М.

 при секретарі:           Царенко А.М.

 За участю представників:

 від позивача -Тищенко А.В. – дов. №24/02-09 від 24.02.09р.;

відповідача :                        Капанистий В.І. – дов. №543-13 від 19.08.08р.:

третьої особи:                      Брамикіна В.А. – дов. №2-13д від 17.12.08р.;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Концерн "Укравтопром-Інвест"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.10.2008

 у справі № 18/165 (суддя Мандриченко О.В.)

 за позовом                               Концерн „ВіДі Автомаркет”

 до                                                   Дочірнє підприємство "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача           Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 про                                                   стягнення 316049,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.10.2008 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Концерн „Укравтопром-Інвест”  звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 21.10.2008 р. по справі 18/165 та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 316 049, 59 грн. (триста шістнадцять тисяч сорок дев'ять грн. 59 коп.) на виконання договору поставки № 290-04 від 23.07.2004 р. та судові витрати за подання позову до суду першої інстанції у розмірі 3 369, 31 грн. (три тисячі триста шістдесят дев'ять грн. 31 коп.).

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення Господарського суду м. Києва від 21.10.2008 р. залишити без змін, а скаргу без задоволення .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.09р. було замінено Концерн „Укравтопрпом-Інвест” його правонаступником – Концерн „ВіДі Автомаркет”

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи без самостійних вимог, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 240-09 від  24.07.2004 р. (далі – «Договір»), згідно з яким позивач зобов'язався поставити відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення (далі – «Продукція»), найменування, кількість та асортимент якої визначено в Специфікаціях №№ 1-10 до Договору (далі – «Специфікації»), що є невід'ємними частинами Договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити отриману від позивача  Продукцію на умовах, визначених в Договорі.

В п. 3.3. Договору та в Специфікаціях визначено, що споживачами поставленої Скаржником Продукції є ВАТ «Укртранснафта», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування» (далі – «Третя особа»).

В п. 3.2. Договору встановлюються умови оплати поставленої Продукції, а саме: попередня оплата або оплата після поставки Продукції, що уточнюється в Специфікаціях.

В п. 3.5. Договору вказано, що остаточні розрахунки за поставлену Продукцію здійснюються Покупцем після поставки Продукції та підписання акту приймання-передачі Продукції протягом 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживачів Продукції.

Скаржник в 2005 році в повному обсязі виконав свої обов'язки за укладеним Договором, здійснивши поставку на користь відповідача визначеної в Специфікаціях Продукції на загальну суму 3 130 239, 84 грн. (три мільйони сто тридцять тисяч двісті тридцять дев'ять грн. 84 коп.). Цей факт підтверджується видатковими накладними та довіреностями на одержання товарно-матеріальних цінностей, копії яких надавались суду першої інстанції і наявні в матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач перерахував на поточний рахунок Скаржника, в якості оплати поставленої Продукції за Договором, грошові кошти на загальну суму 2 814 190 грн. 25 коп. (два мільйони вісімсот чотирнадцять тисяч сто дев'яносто грн. 25 коп.), що підтверджується довідками з банків з вих. № 34-19-34/1825 та № 16/2-56/372 від 20.03.2008 р. Згідно з довідкою банку № 34-19-34/1825 від 20.03.2008 р. останній платіж за Договором був 12.07.2006 р. Таким чином, в період з 01.07.2004 р. і до цього часу (в тому числі і на дату винесення рішення судом першої інстанції), відповідач має перед позивачем заборгованість в розмірі 316 049, 59 грн. (триста шістнадцять тисяч сорок дев'ять грн. 59 коп.) за поставлену Продукцію згідно з Договором.

В порядку, передбаченому законодавством, позивач звертався до відповідача з письмовими претензіями з вих. № 209 від 14.11.2005 р., вих. № 229 від 02.12.2005 р., вих. № 103 від 04.05.2006 р., вих. № 107 від 16.07.2006 р., вих. № 143 від 23.06.2006 р., вих. № 306 від 23.10.2006 р., вих. № 438 від 25.12.2007 р., в яких вимагав перерахувати на свій поточний рахунок вартість Продукції, поставленої відповідачу та неоплаченої ним.

У своїх письмових відповідях з вих. № 1734-13 від 18.05.2006 р., № 1736-13 від 18.05.2006 р., № 2093-13 від 30.06.2006 р., № 3590-13 від 14.11.2006 р., № 29-13 від 14.01.2008 р. на отримані від позивача претензії відповідач повідомляв, що згідно з п. 3.5. Договору остаточні розрахунки за поставлену Продукцію проводяться після поставки Продукції та підписання актів приймання-передачі протягом 3-х банківських днів з моменту надходження коштів від споживачів. Також, відповідач повідомляв, що один із споживачів продукції ДК «Укргазвидобування», отримав Продукцію від відповідача, але не розрахувався за неї з відповідачем, а, відповідно, і відповідач не має правових підстав для проведення остаточних розрахунків з позивачем.

В супереч ч. 1. ст. 104 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції не з'ясував обставини справи, які мають істотне значення для вирішення справи, а саме: не встановив факт передачі відповідачем третій особі (як споживачу Продукції) техніки, придбаної у Скаржника за Договором, а також не з'ясував стан розрахунків між відповідачем та третьою особою за цю Продукцію.

В апеляційній інстанції представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти вимог позивача, стверджуючи, що строк сплати боргу за Договором ще не настав, оскільки третя особа не розрахувалась з відповідачем за Продукцію отриману на підставі Договору.

Зі свого боку, позивач звернув увагу суду та представників відповідача і третьої особи на лист, отриманий від третьої особи з вих. № 19/3-11-7886 від 11.10.2006 р. (далі – «Лист»), в якому третя особа зазначила, що станом на 01.10.2006 р. не має заборгованості перед відповідачем за товарно-матеріальні цінності отриманні в 2005 році.

У зв'язку з викладеними вище обставинами позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з письмовим клопотанням, в якому просив зобов'язати відповідача підписати акт звірки взаєморозрахунків з третьою особою за договором № УГВ 2819/11-04/601-04 від 27.12.2004 р., в межах якого Відповідач передавав (поставляв) Третій особі товарно-матеріальні цінності, в тому в числі і транспортні засоби (Продукцію), які відповідач придбав у позивача за Договором № 290-04 від 23.07.2004 р.

В судовому засіданні, представник третьої особи надав суду апеляційної інстанції підписаний відповідачем і третьою особою акт звірки за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2009 р. по договору № УГВ 2819/11-04/601-04 від 27.12.2004 р., з якого вбачається, що заборгованість третьої особи перед відповідачем становить 43 556, 42 грн. (сорок три тисячі п'ятсот п'ятдесят шість грн. 42 коп.).

В судове засідання, що відбулося 24.06.2009 р., з'явилися представники сторін і третьої особи. В свою чергу, представник третьої особи, додатково надав суду апеляційної інстанції належними чином завірені копії підписаних відповідачем і третьою особою актів звірок взаєморозрахунків між відповідачем та третьою особою за договором № УГВ 2819/11-04/601-04 від 27.12.2004 р. Відповідно до наданих актів звірки взаєморозрахунків за договором № УГВ 2819/11-04/601-04 від 27.12.2004 р. вбачається, що станом на 21.10.2008 р. (на дату винесення Господарським судом м. Києва рішення по справі № 18/165) заборгованість третьої особи перед відповідачем за договором № УГВ 2819/11-04/601-04 від 27.12.2004 р. становить 43 556, 42 грн. (сорок три тисячі п'ятсот п'ятдесят шість грн. 42 коп.).

Також, в цьому судовому засіданні представники відповідача та третьої особи додатково підтвердили в своїх усних поясненнях ті факти, що:

-          по-перше, позивач в повному обсязі поставив відповідачу продукцію за Договором № 240-09 від  24.07.2008 р.;

-          по-друге, відповідач згідно з  договором № УГВ 2819/11-04/601-04 від 27.12.2004 р. в повному обсязі передав  (поставив) третій особі всю необхідну Продукцію, придбану відповідачем у позивача, яка була призначена для третьої особи як споживача;

-          по-третє, станом на 21.10.2008 р. (на дату винесення господарським судом м. Києва рішення по справі № 18/165) і станом на дату проведення судового засідання від 24.06.2009 р. третя особа має заборгованість перед відповідачем за договором № УГВ 2819/11-04/601-04 від 27.12.2004 р. лише в розмірі  43 556, 42 грн. (сорок три тисячі п'ятсот п'ятдесят шість грн. 42 коп.).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В той же час ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, колегія Київського апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в позові у сумі 273493,20 грн. на виконання Договору поставки №290-04 від 23.07.2004р.

З огляду на викладене, колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Концерну „ВіДі Автомаркет”   підлягає часковому задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 21.10.2008р. у справі № 18/165 підлягає частковому задоволенню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову в частині стягнення суми у розмірі 273493,20 грн. на виконання Договору поставки №290-04 від 23.07.2004р.

Керуючись ст. ст. 101 – 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Концерну „ВіДі Автомаркет”   задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 21.10.2008 р. по справі № 18/165 скасувати в частині відмови в задоволенні позову в сумі273493,20 грн.  

Прийняти в цій частині нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Укрнафтогазкомплект” НАК „Нафтогаз

України” (04112, м. Київ, Гонти, 3а, п/р 260033022693 в АК „Промінвестбанк” у м. Києві, МФО 300012) на користь Концерну „ВіДі Автомаркет” ” (01601, м. Київ, вул.. червоноармійська, 21, п/р 26005237458300 в Київському АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 321842, ЄДРПОУ 31924955) 273493,20 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Укрнафтогазкомплект” НАК „Нафтогаз

України” (04112, м. Київ, Гонти, 3а, п/р 260033022693 в АК „Промінвестбанк” у м. Києві, МФО 300012) на користь Концерну „ВіДі Автомаркет” ” (01601, м. Київ, вул.. червоноармійська, 21, п/р 26005237458300 в Київському АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 321842, ЄДРПОУ 31924955) 2734,93 грн. державного мита за подання позовної заяви.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Укрнафтогазкомплект” НАК „Нафтогаз

України” (04112, м. Київ, Гонти, 3а, п/р 260033022693 в АК „Промінвестбанк” у м. Києві, МФО 300012) на користь Концерну „ВіДі Автомаркет” ” (01601, м. Київ, вул.. червоноармійська, 21, п/р 26005237458300 в Київському АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 321842, ЄДРПОУ 31924955) 1333,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Укрнафтогазкомплект” НАК „Нафтогаз

України” (04112, м. Київ, Гонти, 3а, п/р 260033022693 в АК „Промінвестбанк” у м. Києві, МФО 300012) на користь Концерну „ВіДі Автомаркет” ” (01601, м. Київ, вул.. червоноармійська, 21, п/р 26005237458300 в Київському АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 321842, ЄДРПОУ 31924955) 101, 50 за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Матеріали справи № 18/165 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      Мартюк А.І.

 Судді                                                                                          Зубець Л.П.

                                                                                          Лосєв  А.М.