Рішення

від 16.06.2009 по справі 4/200

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/200

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/200

16.06.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Варяг»

До           Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі Відділення № 5 філії ВАТ КБ «Надра»Київського регіонального управління

Про зобов'язання вчинити певні дії

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача:          Самойленко В.В. –дов, Сінченко Л.С. –директор

Від відповідача:          Киричук Р.П. –дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача –Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Відділення № 5 філії ВАТ КБ «Надра»Київське регіональне управління зарахувати незаконно утримані грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Варяг» у розмірі 12354,66 грн. за їх цільовим призначенням відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті та стягнути з відповідача пені за невиконання умов договору банківського рахунку № 1 від 29.08.2005р. у розмірі 1235,44 грн., 3% річних в сумі 35,14 грн., 40 000 грн. шкоди завданої діловій репутації юридичній особі.

В процесі розгляду справи представник позивача надав зміни до позовних вимог, а саме просить зобов'язати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»Відділення № 5 філії ВАТ КБ «Надра Київське регіональне управління», повернути незаконно утримані грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Варяг»у розмірі 12354,66 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Варяг»та забезпечити вільне користування грошовими коштами. В іншій частині позовних вимог залишити без змін.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 31.03.2009р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАРЯГ»та Відкритим акціонерним товариством Комерційний Банк «НАДРА»Відділення №5 Філії ВАТ КБ «Надра Київське регіональне управління»укладено Договір банківського рахунку №1 про надання банківських послуг з обслуговування розрахункового рахунку Позивача.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Банк відкриває Клієнту наступні поточні рахунки  № 26005003849001 для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені Інструкцією «Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах», затвердженої Постановою Національного Банку України від 12.11.2003р. № 492, Операції за рахунком здійснюються після отримання від клієнта повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби.

На підставі п.2.3.3 Договору, Товариство у період часу з 29 грудня 2008 року по 22 січня 2009 року, передало Відповідачу для наступного безготівкового розрахунку грошових коштів, що належать Позивачу та знаходились в достатній кількості на рахунку останнього, на рахунки отримувачів коштів, такі платіжні документи:

1.          Платіжне доручення №650 від 29 грудня 2008 року на суму 300 грн. 00 коп., що перераховано з рахунку Позивача Відповідачем 06 січня 2009 року;

2.          Платіжне доручення №652 від 29 грудня 2008 року на суму 1000 грн. 00 коп., що перераховано з рахунку Позивача Відповідачем 06 січня 2009 року;

3.          Платіжне доручення №653 від 29 грудня 2008 року на суму 348 грн. 48 коп., що перераховано з рахунку Позивача Відповідачем 06 січня 2009 року;

4.          Платіжне доручення №655 від 29 грудня 2008 року на суму 400 грн. 00 коп., що перераховано з рахунку Позивача Відповідачем 06 січня 2009 року;

5.          Платіжне доручення №656 від 29 грудня 2008 року на суму 1592 грн. 00 коп., що перераховано з рахунку Позивача Відповідачем 06 січня 2009 року;

6.          Платіжне доручення №658 від 08 січня 2009 року на суму 1998 грн. 36 коп., що перераховано з рахунку Позивача Відповідачем 14 січня 2009 року;

7.          Платіжне доручення №1 від 05 січня 2009 року на суму 4100 грн. 00 коп., що перераховано з рахунку Позивача Відповідачем 06 січня 2009 року;

8.          Платіжне доручення №5 від 13 січня 2009 року на суму 256 грн. 00 коп., що перераховано з рахунку Позивача Відповідачем 14 січня 2009 року;

9.          Платіжне доручення №6 від 22 січня 2009 року на суму 103 грн. 51 коп., що перераховано з рахунку Позивача Відповідачем 14 січня 2009 року;

10.          Платіжне доручення №7 від 15 січня 2009 року на суму 616 грн. 03 коп., що перераховано з рахунку Позивача Відповідачем 22 січня 2009 року;

11.          Платіжне доручення №10 від 23 січня 2009 року на суму 1640 грн. 28 коп., що перераховано з рахунку Позивача Відповідачем 27 січня 2009 року;

Відповідач, в свою чергу прийняв перелічені вище Платіжні доручення та здійснив списання з рахунку Позивача в вказані вище строки, про що свідчать відповідні банківські відмітки на платіжних дорученнях та банківські виписки з рахунку Позивача.

Проте, перераховані грошові кошти з рахунку Позивача на підставі перелічених вище Платіжних доручень на загальну суму 12354 грн. 66 коп., на рахунки отримувачів коштів зараховані Відповідачем не були.

Пунктом 2.3.3. Договору передбачено обов'язок Банку своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта у відповідності з чинним законодавством України.

Пунктом 2.2.3. Договору встановлено, що Клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших, обумовлених договором послуг.

Відповідач перерахування коштів не здійснив.

Відповідно до п. 3.1 Договору, за несвоєчасне (пізніше наступного дня після отримання відповідного документа) чи неправильне списання з вини Банку суми з Рахунку Клієнта, а також: за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить Клієнту, Банк сплачує Клієнту пеню у розмірі ставки, що не перевищує розмір облікової ставки НБУ, розрахованої від розміру несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожен день прострочення, але не більше 10% від суми переказу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

29 вересня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАРЯГ»та Відкритим акціонерним товариством Комерційний Банк «НАДРА»Відділення №5 Філії ВАТ КБ «Надра Київське регіональне управління»укладено Договір банківського рахунку №1 про надання банківських послуг з обслуговування розрахункового рахунку Позивача.

Пунктом 2.3.3. Договору передбачено обов'язок Банку своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до 4.2. Договору, операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до Банку в операційний час, виконуються Банком того ж дня.

Частиною 1 ст. 134 ГК України встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК України.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також: з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між: учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між: учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та cm. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1  ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Стаття 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»№ 2346-ІП від 05.04.2001 р. також передбачає виконання обслуговуючим банком доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документу до банку. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача (п. 30.1. ст. 30 цього Закону).

Ч. 1 ст. 1071 ЦК України передбачає, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Всупереч зазначеним нормам і умовам договору банк не перерахував вищевказані кошти, чим порушив зобов'язання передбачені Договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 1073 Цивільного кодексу України в разі порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 32.2 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що "у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними"

Матеріалами справи доведено, що переказ коштів в сумі 12356,66 грн. не проведений відповідачем, і тому уточнена вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути незаконно утримані грошові кошти в розмірі 12356,66 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3.1 Договору, за несвоєчасне (пізніше наступного дня після отримання відповідного документа) чи неправильне списання з вини Банку суми з Рахунку Клієнта, а також: за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить Клієнту, Банк сплачує Клієнту пеню у розмірі ставки, що не перевищує розмір облікової ставки НБУ, розрахованої від розміру несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожен день прострочення, але не більше 10% від суми переказу.

Отже, порушення відповідачем строків передбачених п. 3.1 Договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пені у сумі  1235,44 грн., відповідно до розрахунку позивача.

Крім того, підлягає задоволенню також вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 35,14 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 40 000 грн. відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав, завданої діловій репутації юридичній особі задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.23.Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає:

          1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

          2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

          3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

          4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суду не доведено, що неправомірні дії (бездіяльність) відповідача завдали позивачеві моральні або фізичні страждання.

Посилання позивача щодо протиправних дій відповідача що призвели до призупинення поставок по договорам постачання №193719 від 29.05.2008р., №199/10 від 01.02.2008р., №508 від 01.12.2007р., №К-2664 від 01.10.2008р., №ПО8-09-17/1 від 17.09.2008р., №б/н від 20.06.2007р. не приймається судом до уваги, оскільки умовами зазначених договорів передбачено, що оплата товару здійснюється тільки після його поставки.

Із врахуванням викладеного, належить визнати, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Судом при прийнятті рішення прийнято до уваги посилання відповідача на Постанову Національного банку України від 10.02.2009р. № 59, якою в ВАТ КБ «Надра»з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану ВАТ КБ «Надра»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців –10.02.2009р. по 10.08.2009р.

Суд звертає увагу сторін на статтю 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якою передбачено, що протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Керуючись ст.ст. 49, п..4 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Київське регіональне управління (01042, м. Київ, вул.. Івана Кудрі, 32, код ЄДРПОУ 21707100) повернути незаконно утримані грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Варяг»у розмірі 12354 (дванадцять тисяч триста п'ятдесят чотири) грн.. 66 коп. на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Варяг»(юр.адреса: 03150, м. Київ, вул.. Тверська, 16, кв. 24, факт.адреса: 03150, м. Київ, вул.. Горького, 115, код ЗКПО 16290738).

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Київське регіональне управління (01042, м. Київ, вул.. Івана Кудрі, 32, код ЄДРПОУ 21707100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Варяг»(юр.адреса: 03150, м. Київ, вул.. Тверська, 16, кв. 24, факт.адреса: 03150, м. Київ, вул.. Горького, 115, код ЗКПО 16290738) 1235 грн. 44 коп. пені, 35 грн. 14 коп. 3% річних, 187 грн. державного мита та 118 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частини позову відмовити

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

     Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко