Рішення

від 12.06.2009 по справі 11/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/44

12.06.09

За позовомАкціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"

до  Відкритого акціонерного товариства "Головний інформаційно-обчислювальний центр"

простягнення 57 878,31 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Андрійцов М.В., Коваль Л.М. –представник

від відповідачаОвчаров С.О. –голова правління, Щербина В.Г. –представник

Рішення прийняте 12.06.2009, оскільки 31.03.2009, 28.04.2009 та 22.05.2009 в судових засіданнях оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.06.2009 на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (далі - відповідач) 50 139,16 грн.

31.03.2009 позивачем подано до Господарського суду міста Києва заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 57 878,31 грн., у тому числі 37 710,00 грн. заборгованість за договором оренди, пеня у розмірі 9 595,11 грн., 3% річних у розмірі 1 344,67 грн., інфляційні втрати у розмірі 9 228,53 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору оренди нежилого приміщення від 27.08.2004, відповідач з березня 2007 року не сплачує орендну плату.

Відповідач проти позову заперечує та просить зарахувати заборгованість по договору оренди від 27.08.2004 в рахунок заборгованості позивача, яка існує відповідно до наказу Господарського суду міста Києва по справі № 6/411 від 20.05.2003.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд                                    

В С Т А Н О В И В:

27.08.2004 між Акціонерною судноплавною компанією "Укррічфлот" (орендодавець) та Відкритого акціонерного товариства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (орендар) було укладено Договір оренди нежилих приміщень (далі - Договір).

Даний Договір 27.08.2004 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1887.

Згідно з п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар бере у довгострокове користування за плату нежиле приміщення з групи приміщень № 12 ІІ-го поверху № 12, загально площею 16,70 кв.м. та з № 3 по № 10 загальною площею 94,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 12а.

Відповідно до положень п. 5.1 Договору строк оренди за цим Договором складає 10 років.

Орендодавець передає в оренду об'єкт оренди з метою одержання прибутку у вигляді фіксованої орендної плати (п. 3.1 Договору).

У п. 6.2 Договору сторони визначили щомісячну орендну плату за користування приміщеннями у розмірі 1 508,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 251,40 грн.

За використання об'єкта оренди орендар щомісячно перераховує на банківський рахунок орендодавця орендну плату.

Згідно з п. 6.3 Договору часткова оплата орендарем щомісячної орендної плати не допускається.

Відповідно до п. 6.6 Договору щомісячна орендна плата сплачується орендарем авансом не пізніше двадцятого числа місяця –попереднього місяцю, за який вноситься орендна плата.

Згідно з п. 7.2.1 Договору орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні та інші платежі.  

Згідно умов Договору позивачем нараховано відповідачу до сплати орендну плату у розмірі 37 710,00 грн. за період з березня 2007 року по березень 2009 року, що підтверджується належним чином засвідченими копіями рахунків-фактур, наявними в матеріалах справи.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 29-02-03/184 від 05.09.2008 в якій просив погасити заборгованість за Договором у розмірі 27 302,04 грн., що утворилась станом на 01.09.2008.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підставі абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача, що в рахунок заборгованості позивача, яка існує відповідно до наказу Господарського суду міста Києва по справі № 6/411 від 20.05.2003 повинна бути погашена заборгованість по договору оренди від 27.08.2004, судом не приймаються, з огляду на наступне.

20.05.2003 Господарським судом міста Києва на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2003 № 6/411 було видано наказ, яким зобов'язано Акціонерну судноплавну компанію "Укррічфлот" отримані грошові кошти за оренду приміщень в сумі 146 656,77 грн. зарахувати в рахунок виконання договорів № 1 та № 1-А від 02.01.1995.

Позовні вимоги в даній справі ґрунтуються на Договорі оренди від 27.08.2004, тоді як відповідач, як на підставу існування заборгованості позивача перед відповідачем, посилається на наказ, за яким заборгованість позивача повинна бути зарахована в рахунок виконання інших договорів № 1 та № 1А від 02.01.1995. Тобто, стягнення заборгованості з відповідача у справі № 11/44 стосується інших правовідносин.  

Крім того, Акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот" листом № 131/13/4 від 26.09.2003 повідомила Подільський районний відділ Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції м. Києва, що кошти за оренду приміщень в сумі 146 656,77 грн. зараховано в рахунок виконання договорів оренди № 1 та № 1А від 02.01.1995.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми заборгованості  з орендної плати з березня 2007 року по березень 2009 року в розмірі 37 710,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 9 595,11грн. за період з липня 2006 року по березень 2009 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 10.2 Договору за прострочення сплати орендної плати орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої орендної плати за кожний день прострочення.  

Як вбачається з розрахунку позивача, позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату орендної плати у 2006 році та несплату орендної плати з березня 2007 року, і здійснено розрахунок пені, починаючи з липня 2006 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

У відповідності з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Зважаючи на те, що орендна плата повинна сплачуватись орендарем авансом не пізніше двадцятого числа місяця –попереднього місяцю, за який вноситься орендна плата, відповідачем за період з липня 2006 року по лютий 2007 року орендна плата сплачувалась несвоєчасно та заборгованість по сплаті орендної плати у відповідача виникла за період з березня 2007 року по березень 2009 року, право вимоги на стягнення пені у позивача виникло з 21.07.2006.

Заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути пеню у розмірі  9 595,11грн. за період з липня 2006 року по березень 2009 року, позивачем подано 31.03.2009, таким чином останнім пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені за період з липня 2006 року по березень 2008 року.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати  відповідач виконав неналежним чином, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 10.2 Договору, п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, розмір якої, за розрахунком суду становить 1 720,17 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 344,67 грн. та інфляційні втрати у розмірі 9 228,53 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

Оскільки факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання встановлений судом і по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, неоспореним відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.   

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 10, ідентифікаційний код 03150119, р/р 26001301260259 в Печерському відділенні Промінвестбанку в м. Києві, МФО 322197, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 51, ідентифікаційний код 00017733, р/р 26008012858 в ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", МФО 322313) заборгованість за Договором оренди нежитлових приміщень від 27.08.2004 у розмірі 37 710 (тридцять сім тисяч сімсот десять) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 17 коп., 3% річних у розмірі 1 344 (одна тисяча триста сорок чотири) грн. 67 коп., інфляційні втрати у розмірі 9 228 (дев'ять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 53 коп., державне мито у розмірі 500 (п'ятсот) грн. 03 коп. та 101 (сто одна) грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України

       Суддя                                                                                                                   Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 17.06.2009