Рішення

від 03.06.2009 по справі 5020-3/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" червня 2009 р. справа № 5020-3/148

За позовом:          Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі

(99011, м. Севастополь, вул. Пушкіна, 10)

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет"

(99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 21, кв. 83)

(99022, м. Севастополь, вул. Муромська, 82, кв. 32)

про           розірвання договору та зобов'язання виконати певні дії

колегія суддів: головуючий суддя Головко В.О.,

члени колегії –судді Рибіна С.А., Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача –Куцеконь Р.І., ст. юрисконсульт, довіреність № 2/589 від 16.04.2008, УМВС України в м. Севастополі;

відповідача –Судак О.М., представник, довіреність № б/н від 11.02.2009, ТОВ "Севстроймаркет";

відповідача –Коломієць В.І., директор, наказ № 54ок від 07.04.2008, паспорт серії НА   № 128673, виданий Хмельницьким МУ УМВС України в Хмельницькій області 25.06.1996, ТОВ "Севстроймаркет".

СУТЬ СПОРУ:

19.02.2009 Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі (далі –Позивач, УМВС України в м. Севастополі) звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" (далі –Відповідач, ТОВ "Севстроймаркет") про розірвання договору № 126 про дольову участь в будівництві адміністративно-господарської будівлі з благоустроєм прилеглої території, розташованої за адресою: вул. Ялтинська, 7, м. Севастополь від 27.06.2002, з посиланням на статті 376, 526, 651-653 Цивільного кодексу України (арк.с.3-5).

Позивач обґрунтовує свої вимоги порушенням відповідачем умов Договору та невиконанням взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Крім того позивач зазначає, що відповідач без належних документів здійснив будівництво двоповерхової будівлі розміром 18х4 м, паркану довжиною 60м та навісу розміром 8х4 м, тобто використовує територію та будівлі на власний розсуд. Тому просить визнати збудовані відповідачем капітальні та тимчасові будівлі і споруди самочинним будівництвом та зобов'язати ТОВ "Севстроймаркет" їх знести за власний рахунок, а також просить зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Севастополь, вул. Ялтинська, буд. 7.

Ухвалою суду від 23.02.2009 позовна заява прийнята до розгляду суддею    Головко В.О. та порушено провадження у справі №5020-3/148 (арк.с.1-2).

У порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач надав відзив на позовну заяву УМВС України в м. Севастополі, в якому позовні вимоги не визнає, посилаючись на порушення позивачем умов договору у частині надання ТОВ "Севстроймаркет" передбаченої пунктом 1.5. Договору довіреності та підготовки будівельного майданчику (пункт 3.2.1. Договору) (том 1, арк.с.86-89).

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 61 від 07.05.2009 в порядку статті 46 Господарського процесуального кодексу України для розгляду і вирішення даної справи створено колегію суддів у складі: Головуючого –судді Головко В.О., членів колегії –суддів Рибіної С.А. і Шевчук Н.Г., ухвалою суду від 19.05.2009 колегіальний розгляд справи призначений на 02.06.2009 (том 1, арк.с.85, 94-95).

В судовому засіданні 02.06.2009 в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 03.06.2009.

Під час розгляду справи, а саме в судовому засіданні 03.06.2009, представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог в частині пунктів 3 та 4, просить зобов'язати ТОВ "Севстроймаркет" знести за власний рахунок збудовані капітальні та тимчасові будівлі і споруди на земельній ділянці, розташованій по вул. Ялтинська, буд. 7, в м. Севастополі, а саме: двоповерхову будівлю розміром 18х4 м, паркан із залізобетонних секцій, загальною довжиною 60 м, навіс розміром 8х4 м, огороджений металевими ґратами, як споруджені самочинно, тобто без належного затвердженого проекту. Також позивач просить зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку, розташовану по вул. Ялтинська, буд. 7, в м. Севастополі, як таку, що зайнята без належних правових підстав, від тимчасових та капітальних будівель і споруд, а саме: двоповерхової будівлі розміром 18х4 м, паркану із залізобетонних секцій, загальною довжиною 60 м, навісу розміром 8х4 м, огородженого металевими ґратами, а також будівельної техніки, будівельних матеріалів та будівельного сміття (том 2, арк.с.32-33)

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

27.06.2002 між Управлінням міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі (Замовник-Забудовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" (Інвестор-Забудовник) укладено договір № 126 про дольову участь в будівництві адміністративно-господарської будівлі із благоустроєм прилеглої території, розташованої за адресою: вул. Ялтинська, буд. 7, м. Севастополь (далі –Договір), зі строком дії до закінчення будівництва і повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (арк.с.9-10).

Як вбачається з пункту 1.1. Договору, Сторони домовилися про дольову участь в будівництві відповідно до проектно-кошторисної документації об'єкта нерухомості: адміністративно-господарського будинку з благоустроєм прилеглої території, розташованого на земельній ділянці, що перебуває у тимчасовому користуванні у Замовника-забудовника, за адресою: м. Севастополь, вул. Ялтинська, буд. 7, з наступним прийманням в експлуатацію та реєстрацією на праві власності об'єкта будівництва в бюро технічної інвентаризації м. Севастополі згідно з умовами Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору, об'єкт будівництва розташовується на земельній ділянці площею 0,5342 га, що перебуває в тимчасовому користуванні у Замовника-забудовника згідно з державним актом на право постійного користування      ІІ-КМ № 005517.

Сторони домовилися про те, що на період дії цього Договору функції замовника виконує Інвестор-Забудовник (пункт 1.4. Договору).

Пунктом 1.5. Договору встановлено, що для здійснення Інвестором-забудовником своїх зобов'язань за Договором Замовник-забудовник доручає Інвестору-забудовнику від імені Замовника-забудовника:

–          здійснювати функції замовника відповідно до цього Договору, в тому числі здійснювати представництво в державних органах виконавчої та судової влади, перед третіми юридичними і фізичними особами;

–          підписувати, подавати і отримувати заяви, звернення й документи щодо отримання необхідних погоджень і дозволів компетентних органів (включаючи органи місцевого самоврядування та місцевої державної адміністрації);

–          встановлювати правовідносини і підписувати документи з підрядними та субпідрядними організаціями, що здійснюють будівельні роботи на об'єкті будівництва;

–          підписувати, подавати і отримувати заяви, звернення й документи, що пов'язані із введенням в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта будівництва, в органах місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації, бюро технічної інвентаризації міста Севастополя, Севастопольському міському управлінні земельних ресурсів;

–          підписувати, подавати і отримувати заяви, звернення й документи, а також виконувати всі інші дії, пов'язані із виконанням обов'язків Замовника-забудовника згідно з Договором.

Для здійснення функцій замовника від імені Замовника-забудовника згідно з умовами цього Договору Замовник-забудовник додатково видає Інвестору-забудовнику довіреність. Обсяг повноважень, що передаються Замовником-забудовником Інвестору-забудовнику, вказаний в довіреності, не може бути меншим повноважень, що передані Інвестору-забудовнику за цим Договором.

Пунктами 2.1.-2.4. Договору встановлено, що вартість робіт за цим Договором погоджена між сторонами та визначається відповідно до проектно-кошторисної документації. Внески Сторін в дольове будівництво здійснюються у вигляді фінансових, матеріальних засобів та трудової участі у спорудженні об'єкта будівництва. Розмір часток (внесків) визначається пропорційно до фактичних витрат, понесених кожною Стороною. Ведення обліку витрат, фінансових, матеріальних та інших засобів в об'єкт будівництва, що здійснюється кожною зі Сторін, покладається на Інвестора-забудовника. Фінансування здійснюється своєчасно і планомірно. Вкладення засобів, матеріальних та інших ресурсів в об'єкт будівництва здійснюється з таким розрахунком, щоби забезпечити введення об'єкта в експлуатацію. Сторони домовилися, що по завершенню робіт зі спорудження об'єкта будівництва до підписання акта державної комісії про введення об'єкта в експлуатацію Інвестор-забудовник зобов'язується відшкодувати Замовнику-забудовнику понесені витрати за Договором, пов'язані зі спорудженням об'єкта будівництва. Право власності на закінчений будівництвом об'єкт будівництва належить Інвестору-забудовнику, а реєстрація права власності в бюро технічної інвентаризації міста Севастополя здійснюється відповідно до законодавства України за Інвестором-забудовником.

Відповідно до пункту 3.2. Договору Замовник-забудовник зобов'язується: підготувати будівельний майданчик у погоджених Сторонами межах і розмірах земельної ділянки, зазначених в пункті 1.3. Договору, згідно з вимогами, що ставляться до будівельного майданчику (підпункт 3.2.1. Договору); не перешкоджати Інвесторові-забудовнику у виконанні будівельних робіт щодо спорудження об'єкта будівництва, а також у виконанні інших обов'язків за цим Договором (підпункт 3.2.2. Договору); забезпечити будівельні роботи електроенергією та водопостачанням (підпункт 3.2.3. Договору).

За приписами пункту 3.3. Договору Інвестор-забудовник зобов'язується: укладати при необхідності договорі з підрядними та субпідрядними організаціями чи виконувати господарським способом будівництво об'єкта, здійснити будівництво і контроль за ходом виконання робіт, проводити приймання закінчених робіт, розрахунки за них (підпункт 3.3.1. Договору); виконувати обов'язки відповідно до доручень Замовника-забудовника, а також власні обов'язки за Договором відповідно до законодавства України, в тому числі в сфері планування, фінансування, обліку та звітності, матеріально-технічного забезпечення, освоєння будівельного майданчику, приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (підпункт 3.3.2. Договору); забезпечити своєчасне планомірне та цільове вкладення засобів, матеріальних та інших ресурсів в об'єкт будівництва, забезпечити його фінансування (підпункт 3.3.3. Договору); забезпечити ведення будівельних робіт із дотриманням всіх вимог техніки безпеки, протипожежної безпеки, виробничої санітарії. Забезпечити зберігання і охорону обладнання і матеріалів, що знаходяться на будівельному майданчику (підпункт 3.3.4. Договору).

Сторони зобов'язуються без взаємних перешкод в цьому один одному оформити документи про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, отримати свідоцтво про право власності на закінчений будівництвом об'єкт і здійснити реєстрацію в бюро технічної інвентаризації закінченого будівництвом об'єкта на праві власності (пункт 3.5. Договору).

10.07.2002 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 126 (том 1, арк.с.12), згідно з якою УМВС України в м. Севастополі внесок за дольову участь в будівництві адміністративно-господарського комплексу вносить наданням майданчику для будівництва в розмірі 0,3 га. Частка УМВС України в м. Севастополі в адміністративно-господарському комплексі –10%, частка ТОВ "Севстроймаркет" –90% (пункт 1 Додаткової угоди № 1). Пунктом 2 додаткової угоди № 1 до договору № 126 сторони передбачили будівництво будиночку охорони розміром 10х12 м на в'їзді з боку вулиці Балаклавська.

17.02.2004 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю позивачеві було видано дозвіл № 42/459 на здійснення підготовчих робіт щодо будівництва адміністративно-господарського комплексу на ділянці № 7 по вул. Ялтинська в                м. Севастополі, а саме: постановку паркану; знесення будівель в строки, обумовлені актом/договором про надання земельної ділянки; завезення будівельних матеріалів; встановлення будівельних механізмів; спорудження підсобних будівель, крім житлових; земельні роботи, не пов'язані з облаштуванням фундаментів; розчищення завалів від руйнацій (том 1, арк.с.24).

17.11.2005 комісією УМВС України в м. Севастополі проведено обстеження земельної ділянки по вул. Ялтинська, буд. 7, загальною площею 0,5342 га, згідно з додатком до акту ІІ-КМ № 005517, виданого на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 18.10.2000 № 2097-р (том 1, арк.с.14).

Комісією виявлено, що на вказаній земельній ділянці є будівлі, які не передбачені проектно-кошторисною документацією "Реконструкція дитячого садочку по вул. Ялтинська, 7 під житловий будинок" та зведені самовільно підрядною організацією ТОВ "Севстроймаркет": паркан довжиною 60м; двоповерхова будівля розміром 18х4 м, яка використовується під гуртожиток і офіс для працівників ТОВ "Севстроймаркет"; навіс розміром 8х4 м, обгороджений металевими ґратами, який використовується для складування будівельних матеріалів ТОВ "Севстроймаркет".

Спір виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, відповідач не здійснив будь-яких підготовчих робіт для початку будівництва об'єкта, а навпаки без будь-якого проектування та погодження і отримання дозволу на будівництво здійснив спорудження двоповерхової будівлі розміром 18х4 м, паркану загальною довжиною 60м та навісу розміром 8х4 м; за отриманням довіреності, передбаченої пунктом 1.5. Договору, не звертався.

Відповідач зазначає, що самотужки підготував будівельний майданчик власним коштом. Здійснити будь-які інші роботи не має можливості, у зв'язку з тим, що позивач, в порушення умов Договору (пункт 1.5.), не видав йому відповідної довіреності.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є дострокове розірвання договору про дольову участь в будівництві.

За своєю правовою природою даний договір є договором про спільну діяльність.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003, та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004. Поряд з цим, за змістом абзацу другого пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та абзацу другого пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, до правовідносин, що виникли до набрання чинності цими кодексами, положення зазначених кодексів застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

Правовідносини між сторонами виникли до 01.01.2004, проте, як встановлено судом, вони продовжують існувати до теперішнього часу. Тому при вирішенні спору суд керується Цивільним кодексом України 2003 року та Господарським кодексом України, зокрема, статтями 626, 627, 638, 651, 1130-1143 Цивільного кодексу України, статтями 180-181 Господарського кодексу України та загальними положеннями про зобов'язання.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Отже, Договір –це юридичний факт, підстава виникнення, зміни або припинення цивільних правовідносин. Укладаючи угоду, сторони бажають досягнути певного правового результату.

Згідно зі статтями 1130-1143 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Договір про спільну діяльність за своїм змістом є угодою, учасники якої переслідують єдину (загальну) мету, здійснюють дії, які необхідні виключно для досягнення поставленої мети. За своєю суттю такий договір є довірчою угодою, оскільки відносини між сторонами ґрунтуються на взаємній довірі, учасники сумісної діяльності ввіряють одне одному своє майно, яке за взаємною згодою повинно використовуватися виключно для досягнення поставленої мети на благо всіх учасників.

Стаття 1133 Цивільного кодексу України визначає вклади учасників як все те, що учасники вносять у спільну діяльність (спільне майно),в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання тощо.

Стаття 1134 Цивільного кодексу України встановлює, що внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою.

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Порядок укладання господарських договорів врегульовано статтями 180-181 Господарського кодексу України, згідно з якими господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 180, 181 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

В пункті 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням договорів про сумісну діяльність" від 28.04.1995 № 02-5/302 зазначається наступне. Оскільки глава 38 Цивільного кодексу України не передбачає обов'язкових реквізитів договору про сумісну діяльність, то вирішуючи питання про наявність договірних взаємовідносин, слід виходити з того, що такий договір вважається укладеним, коли між сторонами у письмовій формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах, необхідних для його виконання, наприклад, мета договору, порядок та умови ведення спільних справ, види та обсяг внесків кожної із сторін, умови використання результатів сумісної діяльності тощо.

Матеріали справи дають суду підстави вважати спірний Договір неукладеним виходячи з такого.

Договір про дольову участь в будівництві адміністративно-господарської будівлі із благоустроєм прилеглої території, розташованої за адресою: вул. Ялтинська, буд. 7,         м. Севастополь № 126 від 27.06.2002 не містить наступних умов договору про спільну діяльність:

-          ціна договору (проектно-кошторисна документація відсутня, пункт 2.1.);

-          умови про розмір, порядок та строки внесення внесків (не визначена частка, розмір, в тому числі і у відсотках, щодо внеску сторін в спільну діяльність);

-          строки виконання робіт, інших зобов'язань за договором (пункти 3.2.1, 3.2.3, 3.4.3, 3.4.4, пункти 1, 2 Додаткової угоди № 1 від 10.07.2002, зокрема, строки передачі будівельного майданчику, строки будівництва);

-          порядок, строки, етапи та інші умови сумісної діяльності.

Відсутність в оспорюваному договорі вищеперелічених умов є доказом того, що цей договір відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України та статей 180-181 Господарського кодексу України не можна вважати укладеним і тому він не може бути предметом вимог про розірвання договору, оскільки розірвати можна тільки укладений договір.

За наведених обставин, підстави для задоволення позовних вимог в частині розірвання договору відсутні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про зобов'язання ТОВ "Севстроймаркет" знести за власний рахунок збудовані капітальні та тимчасові будівлі і споруди на земельній ділянці, розташованій по вул. Ялтинська, буд. 7, в м. Севастополі, а саме: двоповерхову будівлю розміром 18х4 м, паркан із залізобетонних секцій, загальною довжиною 60 м, навіс розміром 8х4 м, огороджений металевими ґратами, як споруджені самочинно, тобто без належного затвердженого проекту, позивач посилається на статтю 376 Цивільного кодексу України, а щодо зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку, розташовану по вул. Ялтинська, буд. 7, в м. Севастополі, як таку, що зайнята без належних правових підстав, від тимчасових та капітальних будівель і споруд, а саме: двоповерхової будівлі розміром 18х4 м, паркану із залізобетонних секцій, загальною довжиною 60 м, навісу розміром 8х4 м, огородженого металевими ґратами, а також будівельної техніки, будівельних матеріалів та будівельного сміття –на статтю 95 Земельного кодексу України.

Судова колегія не знаходить підстав для задоволення цих вимог, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 стаття 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Разом з тим, згідно з частиною 7 статті 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Як доказ здійснення відповідачем самочинного будівництва позивач надав Акт обстеження земельної ділянки по вул. Ялтинська, 7, від 17.11.2005, складений комісією УМВС України в м. Севастополі та затверджений начальником Управління МВС України в м. Севастополі (том 1, арк.с.14).

Колегія суддів вважає, що даний акт не має доказового значення, оскільки, по-перше, складений позивачем в односторонньому порядку без участі повноважного представника відповідача; по-друге, містить посилання на проект, який не відноситься до предмета спору у даній справі ("Реконструкція дитячого саду по вул. Ялтинська, 7 під житловий будинок").

Крім того, УМВС України в м. Севастополі в контексті частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України не є відповідним органом державної влади, за ініціативою якого суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва в разі відмови особи від приведення його до встановлених будівельних норм або якщо проведення такої перебудови є неможливим, тобто є неналежним позивачем за вимогою про зобов'язання ТОВ "Севстроймаркет" знести за власний рахунок збудовані капітальні та тимчасові будівлі і споруди на земельній ділянці, розташованій по вул. Ялтинська,  буд. 7, в м. Севастополі.

Отже, належні та допустимі докази, які б підтверджували факт здійснення відповідачем самочинного будівництва відсутні, тому позовні вимоги у відповідній частині задоволенню не підлягають.

Щодо порушення відповідачем прав позивача самостійно господарювати на землі (стаття 95 Земельного кодексу України), яка перебуває в нього у постійному користуванні на підставі державного акта ІІ-КМ № 005517, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України, сторони вільні у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні судом їх переконливості.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування заявленої вимоги про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку, розташовану по        вул. Ялтинська, буд. 7, в м. Севастополі, як таку, що зайнята без належних правових підстав.

За таких обставин, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача знести за власний рахунок збудовані капітальні та тимчасові будівлі і споруди на земельній ділянці, розташованій по вул. Ялтинська, буд. 7, в м. Севастополі, а саме: двоповерхову будівлю розміром 18х4 м, паркан із залізобетонних секцій, загальною довжиною 60 м, навіс розміром 8х4 м, огороджений металевими ґратами, як споруджені самочинно, тобто без належного затвердженого проекту, та зобов'язання ТОВ "Севстроймаркет" звільнити земельну ділянку, розташовану по вул. Ялтинська, буд. 7, в м. Севастополі, як таку, що зайнята без належних правових підстав, від тимчасових та капітальних будівель і споруд, а саме: двоповерхової будівлі розміром 18х4 м, паркану із залізобетонних секцій, загальною довжиною 60 м, навісу розміром 8х4 м, огородженого металевими ґратами, а також будівельної техніки, будівельних матеріалів та будівельного сміття –також не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на нього та стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                                          В.О. Головко

Члени колегії –судді:                                                                                С.А. Рибіна

                                                                                                              Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано 22.06.2009

Розсилка:

1.  УМВС України в м. Севастополі

    (99011 м. Севастополь, вул. Пушкіна, 10)

2.  Товариство з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет"

    (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 21, кв. 83)

    (99022, м. Севастополь, вул. Муромська, 82, кв. 32)

3.  Справа