Рішення

від 19.06.2009 по справі 5020-2/157

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/157

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"19" червня 2009 р. справа № 5020-2/157

За позовом:           Закритого акціонерного товариства „Трансмост”

(58000, Чернівецька обл., м.Чернівці, вул.Гагаріна, 4)

до                     Закритого акціонерного товариства „Стівідорна компанія „Авліта”

(99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2-Г)

про                     стягнення 608389,71 грн.

суддя Н.Г. Шевчук

Представники сторін:

позивач - Ібраімов І.Б., довіреність № 296/33  від 18.04.2009, ЗАТ "Трансмост" ;

відповідач - Гусєв В.О., довіреність № 60  від 12.01.2009, ЗАТ "Стівідорна компанія "Авліта" ;

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство „Трансмост” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до закритого акціонерного товариства „Стівідорна компанія „Авліта” про стягнення 608389,71 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки за договором підряду № 42/06 від 02.02.2006 щодо оплати виконаних робіт.

У судовому засіданні 21.04.2009 представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 100000,00 грн., пеню у розмірі 19127,71 грн. та судові витрати. Вказана заява прийнята судом.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з посиланням на те, що основна заборгованість у розмірі 100000,00 грн. оплачена відповідачем у повному обсязі, а пеня не підлягає стягненню з відповідача, оскільки підрядні роботи завершені позивачем лише у травні 2009 року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

02.02.2006 між закритим акціонерним товариством „Стівідорна компанія „Авліта” (Замовник) та закритим акціонерним товариством „Трансмост” (Підрядник) укладений договір підряду № 42/06 (далі –Договір) (том справи №1, а.с. 9-16).

Відповідно до розділу 2 Договору Підрядник зобов'язується власними або залученими силами та коштами, із власних матеріалів або матеріалів Замовника виконати відповідно до чинних будівельних норм та правил комплекс робіт по об'єкту та здати йому у встановлений даним Договором строк виконані роботи, а Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, передати будівельну документацію та проектну документацію, своєчасно прийняти у Підрядника закінчений комплекс робіт та оплатити їх згідно з умовами Договору.

Згідно з пунктом 5.2 Договору поточні розрахунки здійснюються за фактично виконані роботи на підставі затверджених сторонами актів, які подає Підрядник не пізніше 25 числа поточного місяця, а Замовник підписує ці акти протягом п'яти робочих днів.

На виконання зазначеного пункту Договору позивач листами № 1075/32 від 13.11.2008 та № 1156/32 від 11.12.2008 надіслав відповідачу акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт відповідно за листопад та грудень 2008 року. (том справи №1, а.с. 112-115).

Проте, відповідачем зазначені акти не підписані, мотивованої відмови від їх підписання не надано.

Відповідно до пункту 5.4 Договору у разі непідписання Замовником Акту та ненадання письмової мотивованої відмови протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання, зазначені акти вважаються підписаними в редакції Підрядника.  

Таким чином, акт виконаних робіт за листопад 2008 року на суму 302374,00 грн. та акт виконаних робіт за грудень 2008 року на суму 286888,00 грн. вважаються підписаними в редакції позивача.

У зв`язку з викладеним у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 590262,00 грн.

Зазначене стало причиною для звернення позивача до господарського суду із цим позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 5.5 Договору кошти за виконані роботи перераховуються Підряднику протягом 5 банківських днів після підписання Замовником акту.

З урахуванням того, що акт виконаних робіт за листопад 2008 року отриманий відповідачем 14.11.2008, а акт виконаних робіт за грудень 2008 року отриманий відповідачем 12.12.2008, строк оплати за вказаними актами сплинув відповідно 29.11.2009 та 27.12.2009.

Судом встановлено, що у процесі вирішення спору відповідач погасив основну заборгованість у повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення № 1275 від 20.03.2009 на суму 302374,00 грн., № 1695 від 15.04.2009 на суму 186888,00 грн., № 1847 від 24.04.2009 на суму 100000,00 грн. (том справи №2, а.с. 36-37).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 100000,00 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 12.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання фінансових зобов'язань за Договором Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від фактичної вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення, але не більше, ніж 5% від вартості фактично невиконаних робіт. Оплата пені не позбавляє Підрядника від закінчення робіт.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 19127,71 грн.: за актом виконаних робіт у листопаді за період з 22.11.2008 по 30.01.2009 у розмірі 12525,66 грн. та за актом виконаних робіт за грудень 2008 року за період з 20.12.2008 по 30.01.2009 у розмірі 6602,05 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його таким, що має певні недоліки стосовно періоду стягнення, а саме: оскільки акт виконаних робіт за листопад 2008 року отриманий відповідачем 14.11.2008, а акт виконаних робіт за грудень 2008 року отриманий відповідачем 12.12.2008, строк оплати за вказаними актами сплинув відповідно 29.11.2009 та 27.12.2009.

Таким чином, пеня за актом виконаних робіт у листопаді підлягає стягненню за період з 29.11.2008 по 30.01.2009, за актом виконаних робіт за грудень 2008 року - за період з 27.12.2008 по 30.01.2009.

Проте судом встановлено, що кількість днів прострочення зазначена позивачем вірно, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 19127,71 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини третьої статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки основна заборгованість погашена відповідачем після звернення позивача до суду із даним позовом, витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИ Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Стівідорна компанія „Авліта” (99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2-Г, код ЄДРПОУ 30628382, р/р 26006945190001 у СФ АКБ „Укрсоцбанк” м.Севастополь, МФО 324195) на користь Закритого акціонерного товариства „Трансмост” (58000, Чернівецька обл., м.Чернівці, вул.Гагаріна, 4, код ЄДРПОУ 14262749, р/р 26006010002722 у ТОВ „Унікредит Банк”, м.Київ, МФО 300744) пеню у розмірі 19127,71 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто двадцять сім грн. 71 коп.), державне мито у розмірі 6083,89 грн. (шість тисяч вісімдесят три грн. 89 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                                                                          Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України та підписано

24.06.2009.

Розсилка:

1.          ЗАТ „Трансмост”

(58000, Чернівецька обл., м.Чернівці, вул.Гагаріна, 4)

2.          ЗАТ „Стівідорна компанія „Авліта”

(99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2-Г)

3.          Справа