Рішення

від 18.08.2014 по справі 902/842/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 серпня 2014 р. Справа № 902/842/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЛУБРІКАНТС»

(Московський проспект, 23, м. Київ, 04655)

до : приватного підприємства «Холодпром - В»

(вул. Київська, буд. 16, кімн. 409, м. Вінниця, 21032)

про стягнення 14960,42 грн.

при секретарі судового засідання Солоненко Т.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЛУБРІКАНТС» звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з приватного підприємства «Холодпром - В» заборгованості за договором поставки № 23 від 24.02.2014 року в загальному розмірі 14 960,42 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до укладеного 24.02.2014 року між сторонами договору поставки № 23, позивачем поставлено відповідачеві товар на суму 19 500,00 грн., за який відповідач зобов'язався розрахуватись у строки, визначені п. 5.1. договору.

В рахунок проведення розрахунків за договором відповідачем проведено часткову оплату в сумі 5 000,00 грн., і на момент звернення з позовом до суду сума заборгованості за договором становить 14 500,00 грн..

Неналежне виконання зобов'язань за договором призвело до звернення до суду з даним позовом та нарахування штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 19.06.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/842/14 та призначено її до розгляду.

Ухвалою суду від 14.07.2014 року розгляд справи призначено на 18.08.2014 року.

В судове засідання 18.08.2014 року представник позивача не з'явився. У клопотанні б/н. від 27.06.2014 року (вх. канц. Суду № 08-46/6426/14 від 03.07.2014 року представник позивача за довіреністю Ющенко А.Л. клопотав про розгляд справи про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач правом участі в судовому засіданні також не скористався, визначених судом доказів не надав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується поштовим повідомленням вх. № 5060 від 18.07.2014 року.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

24 лютого 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЛУБРІКАНТС» (позивач, за договором Постачальник) та приватним підприємством «Холодпром - В» (відповідач, за договором Покупець) укладено договір поставки № 23 (надалі - Договір) за умовами якого Постачальник зобов'язується протягом строку дії Договору поставляти Покупцю моторні, трансмісійні оливи, мастило (надалі - товар) окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості , що остаточно погоджується сторонами в рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язаний приймати товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах.

Загальний обсяг товару, що поставляється за цим Договором, визначається протягом строку дії Договору з урахуванням кількості та асортименту товару за всіма поставленими, відповідно до умов Договору, окремими партіями товару (п. 1.2. Договору).

Покупець формує та надає Замовлення на товар із зазначенням коду товару та необхідної кількості за позиціями та бажаних строків поставки товару (п. 3.1. Договору).

Ціна на товар визначаються сторонами у видатковій накладній на момент поставки партії товару (п. 4.1. Договору).

Вартість одиниці товару визначається виходячи з цін, що зазначені в прайс-листі Постачальника на момент виставлення рахунку на оплату (п. 4.2. Договору).

Вартість партії товару дорівнює загальній вартості товару, що підлягає постачанню на основі Замовлення Покупця і вказується в рахунку (п. 4.3. Договору).

Покупець зобов'язується сплатити вартість кожної партії товару у строк до 21 (двадцяти одного) календарного дня від дати поставки (п. 5.1. Договору).

Розрахунки здійснюються в гривнях шляхом безготівкового перерахування суми вартості партії товару на банківський рахунок Постачальника на підставі рахунків, виставлених Постачальником (п. 5.2. Договору).

Договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними представниками Сторін і діє до 31.12.2014 року. Дострокове розірвання договору можливе лише у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 2.1. Договору).

Як свідчать матеріали справи, позивачем, в рамках Договору поставки № 23 від 24.02.2014 року, відповідно до видаткової накладної № 45 від 21.03.2014 року поставлено відповідачеві товару на загальну суму 19 500,01 грн.. Відповідачем згаданий товар отримано згідно довіреності № 10 від 21.03.2014 року.

21.03.2014 року позивачем виставлено відповідачеві рахунок № 34 від 21.03.2014 року на оплату 19 500,01 грн..

Судом встановлено, відповідачем проведено розрахунки за Договором на загальну суму 5 000,00 грн., а саме: 26.05.2014 року сплачено 3 000,00 грн. та 17.04.2014 року - 2 000,00 грн.. Таким чином, заборгованість останнього за Договором становить 14 500,01 грн.. Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення 14 500,00 грн. заборгованості за Договором, що є його правом, а відтак суд розглядає позов в рамках заявлених вимог.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті сировини.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов'язання за договором в частині проведення розрахунків, за поставлений товар, відповідачем виконувались не належним чином.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 14 500,00 грн. правомірною та обґрунтованою.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 460,42 грн. пені. Щодо зазначеної вимоги суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що у випадку затримки оплати товару Покупець за вимогою Постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням пені, що нараховується на несплачену суму за весь час прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період нарахування пені.

Таким чином суд вважає, що вимога щодо стягнення пені є правомірною, оскільки відповідає умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Перевіривши за допомогою системи «ЛІГА ЗАКОН» правильність нарахування заявленої до стягнення суми пені, судом виявлено помилку в бік завищення, оскільки розмір пені за визначених в розрахунку періоді та розмірі боргу становить 453,27 грн..

За таких обставин, в пені в розмірі 7,15 грн. слід відмовити, як безпідставно заявлених.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4 3 , 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Холодпром - В» (вул. Київська, б. 16, кімн. 409, м. Вінниця, 21032, код ЄДРПОУ 36604220) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЛУБРІКАНТС» (Московський проспект, 23, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 38886010) 14 500 (чотирнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - основного боргу; 453 (чотириста п'ятдесят три) грн. 27 коп. - пені та 1 826 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн. 13 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. В позові в частині стягнення 7,15 грн. пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 19 серпня 2014 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (Московський проспект, 23, м. Київ, 04655)

3 - відповідачу (вул. Київська, буд. 16, кімн. 409, м. Вінниця, 21032)