ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" серпня 2014 р.Справа № 917/856/14
за позовом: Приватного підприємства "КМ-33"
до відповідача : Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" в особі Полтавського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк"
про стягнення 207309,59 грн.
Суддя Оборотова О.Ю.
За участю представників:
Від позивача: Усков Є.С. - довіреність від 04.07.14р.
Від відповідача: не з'явився;
Суть спору : 05.05.2014 р. до господарського суду Полтавської області звернулось Приватне підприємство "КМ-33" з позовом до Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" в особі Полтавського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" про стягнення 207309,59 грн.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.07.2014р. справу передано за підсудністю до господарського суду Одеської області.
17.07.2014 р. справа №917/856/14 надійшла до господарського суду Одеської області та була передана на розгляд судді Оборотової О.Ю.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.07.2014р. прийнято справу за позовом Приватного підприємства "КМ-33" до відповідача Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" в особі Полтавського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" про стягнення 207309,59 грн. до свого провадження.
05.08.2014р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли письмові пояснення.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
У судовому засіданні 15.08.2014р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
27 лютого 2014 року між Приватним підприємством „КМ-33" та публічним акціонерним товариством „Фінростбанк" в особі Полтавського регіонального відділення було укладено депозитний договір № 17661-Д на 200 000 (двісті тисяч) грн.
28 квітня 2014 року настав час повернення депозитного вкладу, але відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків та не повертає гроші позивачу.
Договором про строковий вклад № 17210-Д „гарантована зима" від 27 грудня 2013 року позивачем були розміщені на депозитному рахунку 325 000,00 грн.
Додатковою угодою від 27 лютого 2014 року сторони дійшли згоди про зміну умов договору в частині повернення позивачу його вкладу. Сторони домовились, що сума вкладу перераховується на депозитні рахунки позивача, зокрема, № 26102743017661.980. Вказані грошові кошти були списані з рахунку позивача, що підтверджується випискою з особового рахунку за період з 01.02.2014р. по 27.02.2014р. Факт зарахування грошових коштів на депозитний рахунок позивача підтверджується випискою з особового рахунку з 27.02.2014р. по 28.02.2014р.
Відповідно до умов договору про строковий вклад „Гарантована зима" від 27.02.14р. № 17661-Д позивач передав відповідачу в депозит грошові кошти в розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн. Вклад розміщений на період з 27.02.2014р. по 28.04.2014р. включно. Проценти на суму первинного внеску нараховуються з розрахунку 23% річних. Сплата процентів здійснюється по закінченні строку дії цього договору. Для виконання умов договору відповідач відкрив позивачу депозитний рахунок № 26101743017661.980. Відповідач зобов'язався повернути суму вкладу і нараховані відсотки після закінчення строку дії договору на вимогу позивача.
Відповідачу були нараховані відсотки - за лютий 2014 року - 126,03 грн.; за березень 2014року - 3906,85 грн.; за квітень 2014 року - 3402,74 грн. Загальний розмір нарахованих відсотків - 7435,616 грн. При цьому, фактично виплачені позивачу лише 126,03 грн.
Таким чином, загальний розмір заборгованості за відсотками становить 7309,59грн.
29 квітня 2014 року позивач звернувся до відповідача з зареєстрованою заявою з вимогою повернути депозитні вклади та нараховані відсотки за депозитними договорами.
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за депозитним договором № 17661-Д від 27.02.2014р., позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" в особі Полтавського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" заборгованість у розмірі 207309,59 грн., яка складається з суми внеску у розмірі 200 000грн. та відсотків у розмірі 7309,59грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України , відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що 27 лютого 2014 року між Приватним підприємством „КМ-33" та публічним акціонерним товариством „Фінростбанк" в особі Полтавського регіонального відділення було укладено депозитний договір № 17661-Д на 200 000 (двісті тисяч) грн. 28 квітня 2014 року настав час повернення депозитного вкладу, але відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків та не повертає гроші позивачу.
Договором про строковий вклад № 17210-Д „гарантована зима" від 27 грудня 2013 року позивачем були розміщені на депозитному рахунку 325 000,00 грн.
Додатковою угодою від 27 лютого 2014 року сторони дійшли згоди про зміну умов договору в частині повернення позивачу його вкладу. Сторони домовились, що сума вкладу перераховується на депозитні рахунки позивача, зокрема, № 26102743017661.980. Вказані грошові кошти були списані з рахунку позивача, що підтверджується випискою з особового рахунку за період з 01.02.2014р. по 27.02.2014р. Факт зарахування грошових коштів на депозитний рахунок позивача підтверджується випискою з особового рахунку з 27.02.2014р. по 28.02.2014р.
Відповідно до умов договору про строковий вклад „Гарантована зима" від 27.02.14р. № 17661-Д позивач передав відповідачу в депозит грошові кошти в розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн. Вклад розміщений на період з 27.02.2014р. по 28.04.2014р. включно. Проценти на суму первинного внеску нараховуються з розрахунку 23% річних. Сплата процентів здійснюється по закінченні строку дії цього договору. Для виконання умов договору відповідач відкрив позивачу депозитний рахунок № 26101743017661.980. Відповідач зобов'язався повернути суму вкладу і нараховані відсотки після закінчення строку дії договору на вимогу позивача.
Відповідачу були нараховані відсотки - за лютий 2014 року - 126,03 грн.; за березень 2014року - 3906,85 грн.; за квітень 2014 року - 3402,74 грн. Загальний розмір нарахованих відсотків - 7435,616 грн. При цьому, фактично виплачені позивачу лише 126,03 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості за процентами становить 7309,59грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається ким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
29 квітня 2014 року позивач звернувся до відповідача з зареєстрованою заявою з вимогою повернути депозитні вклади та нараховані відсотки за депозитними договорами.
05.08.2014р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що підставою звернення до суду є невиконання банком своїх обов'язків за договором № 17661-Д. У позовній заяві позивач також посилається на договір № 17210-Д „гарантована зима" від 27 грудня 2013 року, який закінчився та виконаний сторонами у повному обсязі. Підставою для посилання на цей договір є те, що позивач не вносив готівкових коштів на рахунок відповідача для розміщення депозиту, оскільки ці кошти були переведені з одного рахунку (за договором 17210-Д) на інший рахунок (за договором № 17661-Д). Сторони домовились, що сума вкладу перераховується на депозитні рахунки позивача, зокрема, № 26102743017661.980. Вказані грошові кошти були списані з рахунку позивача, що підтверджується випискою з особового рахунку за період з 01.02.2014р. по 27.02.2014р.. Факт зарахування грошових коштів на депозитний рахунок позивача підтверджується випискою з особового рахунку з 27.02.2014р. по 28.02.2014р. Позивач у первісно поданій позовній заяві посилається також на ст. 1212 ЦК України, яка згідно останніх роз'яснень Вищого господарського суду України має застосовуватися до позадоговірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 ЦК України).
Приписами ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Згідно ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
Відносини між сторонами урегульовані договором про „Гарантована зима" від 27.02.13р. № 17664-Д. Підставою для звернення до суду є не виконання відповідачем свого обов'язку за договором та не повернення депозитного вкладу і нарахованих відсотків. Тому, просимо суд застосувати до спірних відносин норми права, які регулюють відносини, що виникли за депозитним договором між вкладником та банком.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" в особі Полтавського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" (36039, м. Полтава, вул Пушкіна, 65, код ЄДРПОУ 14366762) на користь Приватного підприємства "КМ-33" (36010, м. Полтава, вул Половки, 64Д, код ЄДРПОУ 34548657, п/р 260027173 в ПАТ «Полтава - Банк», код банку 331489) - заборгованість у розмірі 207 309,59 грн., яка складається з суми внеску у розмірі 200 000грн. та відсотків у розмірі 7309,59грн.; 4147грн. сума судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.08.2014р.
Суддя Оборотова О.Ю.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2014 |
Оприлюднено | 21.08.2014 |
Номер документу | 40188745 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Оборотова О.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні