Рішення

від 11.08.2014 по справі 922/2756/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2014 р.Справа № 922/2756/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Харківського приватного навчально-виховного комплексу "Бізнес-гімназія", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 368314,33 грн. за участю представників сторін:

Представник позивача - Счастлива Я.О., дов. № 38-1867 від 28.05.2010 року.

Представник відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" м. Харків звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Харківського приватного навчально-виховного комплексу "Бізнес-гімназія", м. Харків заборгованість в сумі 368314,33 грн., яка утворилась за період з березня 2013р. по квітень 2014р., внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 16550 від 16.02.2011р., а також віднести на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 07.07.2014р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.08.2014р. о 10:45 год.

У призначеному судовому засіданні 11.08.2014р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Через канцелярію суду надав додаткові докази по справі (вх. № 27917), які судом долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 11.08.2014р. не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням №020708/2 про отримання представником відповідача ухвали господарського суду від 07.07.2014р. про порушення провадження у справі. Також суд зазначає, що відповідно до спеціального витягу є ЄДРЮОта ФОП від 11.08.2014р., відповідач зареєстрований за адресою: 61038, м. Харків, вул. Халтуріна, 6. Саме на цю адресу господарським судом була напрвалена ухвала суду про порушення провадження у справі, яка 17.07.2014р. була отримана відповідачем.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року №475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, 16.02.2011р. між КП "Харківські теплові мережі" (Теплопостачальна організація, позивач) та Харківським приватним начально-виховним комплексом "Бізнес-Гімназія" (споживач, відповідач) було укладено договір № 16550 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до умов договору позивач (Теплопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору.

Відповідно до п.п. 6.2, 6.3 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації (позивачу) вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний рахунок за спожиту енергію споживач здійснює:

-до 28 числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку;

-до 18 числа місяця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку (п. 6.4. договору).

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору здійснив постачання теплової енергії до приміщень відповідача, які розташовані за адресами: м. Харків, вул. Халтуріна, 6 та вул. Маршала Батицького, 15, та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії.

Факт користування тепловою енергією у зазначених приміщеннях відповідача підтверджується актом про включення опалення №175/17301 від 15.10.2012 р., № 177/18114 від 22.10.2013 р., № 175/1384 від 30.09.2013р. та актами відключення опалення № 175/16897 від 14.04.2013 р., № 175/16895 від 04.04.2013 р., № 175/1940 від 14.04.2014р., № 175/1939 від 14.04.2014р., підписаними представниками сторін, скріплених печатками, належним чином засвідчені копії яких надані до матеріалів справи.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з березня 2013 року по квітень 2014 року станом на 01.07.2014 р. утворилась заборгованість в сумі 368314,33 грн., яка до цього часу не погашена, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.

На час розгляду справи, матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати відповідачем зазначеної суми боргу боргу за спірний період в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, відповідно до наданих до матеріалів справи актів на підключення споживача до опалення, теплопостачальна організація здійснила постачання відповідачу теплової енергії на умовах, передбачених договором від 16.02.2011р., проте, відповідач свої зобов"язання за догвором купівлі-продажу теплової енергії від 16.02.2011р. виконав не в повному обсязі та не надав суду доказів на підтверження оплати суми боргу в розмірі 368314,33 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати за поставлену теплову енергію від 16.02.2011р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право, в тому числі, подавати докази.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати суму боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 16.02.2011р. в сумі 368314,33 грн., суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми зазначеної заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 16.02.2011р., належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати в даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 612, 626-629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 173, 174, 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Харківського приватного науково-виховного комплексу "Бізнес-Гімназія" (61068, м. Харків, вул. Халтуріна, 6, код ЄДРПОУ 31942323) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 16550 від 16.02.2011р. в сумі 368314,33 грн., судовий збір в сумі 6849,09 грн.

Видати наказі після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.08.2014 р.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/2756/14