Ухвала

від 19.08.2014 по справі 5027/414/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 серпня 2014 року Справа № 5027/414/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Демидової А.М., Кролевець О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу постанову ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2014 Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 за скаргоюВиробничо-комерційної приватної фірми "Навколо Світу" на дії органу ДВС Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області у справі№ 5027/414/2012 Господарського суду Чернівецької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Чернівецької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" доВиробничо-комерційної приватної фірми "Навколо Світу" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7 простягнення заборгованості по неповернутих кредитах, відсотків за користування кредитами та пені в сумі 8374481,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана ОСОБА_4 до Вищого господарського суду України касаційна скарга на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2014, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 у справі № 5027/414/2012 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 8 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної, касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали (п. 2.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" з 01.01.2014 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218 грн.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ОСОБА_4 оскаржується ухвала Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2014, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014, та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014.

Отже, за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 1218 грн. (609,00 + 609,00).

Як встановлено колегією суддів, до касаційної скарги скаржником у якості доказу сплати судового збору додана квитанція № 265 від 21.07.2014, яка містить неправильне обрахування суми судового збору, що є підставою для повернення касаційної скарги в порядку п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

При цьому, колегія суддів позбавлена можливості визначити, за подання касаційної скарги на який процесуальний документ скаржником сплачений судовий збір згідно із квитанцією № 265 від 11.03.2014 з огляду на таке.

Листом Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 07.02.2012 року № 06-08/512-1512 Вищому господарському суду України повідомлено наступні реквізити для зарахування коштів до Державного бюджету України:

Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

Рахунок отримувача: 31211254700007

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві

Код банку отримувача: 820019

Код класифікації доходів бюджету: 22030004

Символ звітності: 254

Призначення платежу: "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070).

Відповідно до п. 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Як встановлено колегією суддів, у графі "Призначення платежу", доданої до касаційної скарги квитанції № 265 від 11.03.2014 про сплату судового збору в розмірі 609,00 грн., зазначено: "*101; 0000000000; ОСОБА_4;;Судовий збір;".

Відтак, зазначена квитанція не свідчить про сплату судового збору у встановленому порядку, оскільки у квитанції відповідно до вищевказаних вимог в графі "призначення платежу" не зазначено код класифікації доходів бюджету та символ звітності банку, не вказана назва суду, за подання скарги до якого сплачено збір, а також відсутні відомості про те, по якій справі та за який процесуальний документ сплачено судовий збір.

Пунктом 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2014, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 у справі № 5027/414/2012 повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: А. Демидова

О. Кролевець