Рішення

від 25.06.2009 по справі 17/98/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/98/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.09                                                                          Справа №  17/98/09

Суддя   Корсун В.Л.

за позовною заявою: підприємства з іноземними інвестиціями “ІТРАКО”, 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, корп. 6

до відповідача: приватного підприємства “Друкарський світ”, 68067, м. Запоріжжя, вул. Горького, 27/29

про стягнення  317 378, 81 грн.

                                                                                                         суддя                 Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача:      Чайка Ю.М., довіреність від 04.02.09 б/н

від відповідача:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

24.02.09 до господарського суду Запорізької області звернулось підприємство з іноземними інвестиціями “ІТРАКО” (надалі - ПзІІ “ІТРАКО”) з позовною заявою до приватного підприємства “Друкарський світ” (далі - ПП  “Друкарський світ”) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 280 304, 55 грн., з яких 241 637,51 грн. - основний борг,   3 954,94 грн. - пеня,  19 019,21 грн. - інфляційні втрати, 2 544,22 грн. - 3 % річних та 13 148,67 грн.

Ухвалою від 24.02.09 судом порушено провадження у справі № 17/98/09, судове засідання призначено на 23.03.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 23.03.09, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 16.04.09.

Ухвалою від 16.04.09 строк вирішення спору у справі № 17/98/09 судом продовжено на 1 місяць, розгляд справи відкладено на 07.05.09.

Ухвалою в. о. голови господарського суду Запорізької області від 07.05.09 строк вирішення спору у справі № 17/98/09 судом продовжено на 1 місяць.

Ухвалою від 07.05.09 розгляд справи було відкладено на 18.06.09.

Ухвалою суду від 18.06.09, за клопотанням сторін, строк вирішення спору продовжено, розгляд справи відкладено на 25.06.09.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування  технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 25.06.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення в повному обсязі.

Позивачем надавались суду заяви про зміну розміру позовних вимог. Остаточно, відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 17.06.09 вих. № 188, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу - 276 738,43 грн., пені - 14 169,13 грн., штраф - 13 148,67 грн., інфляційні витрати у сумі 12 617,57 грн. та 3% річних в розмірі -705,01 грн. Всього - 317 378,81 грн.

Відповідач проти заяви позивача не заперечив.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог подана позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнята судом до розгляду та задоволена.

Таким чином, предметом позову є стягнення з відповідача 317 378, 81 грн.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовує ст. ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 629, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зазначивши наступне. 14.01.08 між Дніпропетровською філією підприємства з іноземними інвестиціями “ІТРАКО” та ПП “Друкарський світ” укладено договір поставки  № ДФ/ДП-08-19, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 325 839,35 грн. Зобов'язання щодо оплати поставленого товару відповідач виконав частково в сумі 49 100,92 грн., внаслідок чого, станом на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу складає 276 738,43 грн. У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача основного боргу - 276 738,43 грн.,  пені - 14 169,13 грн., штраф - 13 148,67 грн., інфляційні витрати у сумі 12 617,57 грн. та 3% річних в розмірі - 705,01 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав частково та зазначив, що надана суду видаткова накладна від 10.09.08 № ДП000532 не відповідає вимогам чинного законодавства та не є належним чином оформленим документом підтверджуючим передачу товару, оскільки в порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 № 99 відпуск матеріальних цінностей було здійснено без довіреності одержувача встановленої форми. Згідно видаткової накладної від 13.11.08 № ДП000076, позивачем відпущено товар, у т.ч. фарба в загальній кількості 65 одиниць. Вказаний товар був отриманий за довіреністю від 06.11.08 ЯОГ № 905272, згідно якої підприємство отримало фарбу у кількості 57 одиниць. Таким чином, на думку відповідача, позивачем не підтверджено належним чином оформленими документами відпуск відповідачу 8 одиниць фарби. Виходячи з наведеного, відповідач визнає суму основного боргу у розмірі 235 681,79 грн., інфляційні витрати в сумі 12 617,57 грн. Відповідач вважає, що безпідставним є застосування двічі одного виду відповідальності - штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу за одне порушення - прострочення платежу. Отже вимоги щодо стягнення 14 169,13 грн. пені, 1 791,23 грн. - 3 % річних та 13 148,67 грн. штрафу за твердженням відповідача задоволенню не підлягають.   

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд  

ВСТАНОВИВ:

14.01.08 між підприємством з іноземними інвестиціями “ІТРАКО” (Постачальник) та приватним підприємством “Друкарський світ” (Покупець) укладено договір № ДФ/ДП - 08 - 19 з додатковою угодою від 25.03.08 № 1, за умовами якого (п.1.1) Постачальник зобов'язується постачати Покупцю поліграфічні матеріали (надалі - товар), а Покупець зобов'язується приймати та своєчасно оплатити товар на умовах, визначених даним договором.

Пунктом 1.2 договору визначено, що найменування, асортимент, кількість, ціна, строки поставки та загальна вартість поставки кожної партії товару визначаються сторонами у процесі діяльності та вказується у рахунках-фактурах та накладних Постачальника, які є невід'ємними частинами даного договору й складених на підставі узгоджених заявок Покупця.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору № ДФ/ДП-08-19 ПзІІ “ІТРАКО” поставлено, а ПП “Друкарський світ” прийнято товар на загальну суму 321 362,55 грн., про що свідчать видаткові накладні від 08.08.08 № ДП000422 на суму 49 840,92 грн., від 19.08.08 № ДП000464 на суму 4 680,00 грн., від 29.08.08 № ДП000497 на суму 75 468,90 грн., від 10.09.08 № ДП000532 на суму 1 478,92 грн., від 29.09.08 № ДП000587 на суму 83 381,94 грн., від 29.09.08 № ДП000588 на суму 8 466,78 грн., від 13.11.08                 № ДП000076 на суму 10 593,99 грн., від 13.11.08 № ДП000079 на суму 68 898,50 грн., від 13.11.08 № ДП000077 на суму 14 022,00 грн., від 13.11.08 № ДП000080 на суму 8 989,40 грн. та довіреності, які видані уповноваженій особі відповідача (копії залучені до матеріалів справи).

Відповідно до п. 2.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 25.03.08), Покупець  мав право на відстрочку платежу з 25.03.08 строком на 60 (шістдесят) календарних днів з моменту отримання товару.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, у період з 28.11.08 по 16.04.09 оплату за отриманий товар здійснив частково в сумі 49 100,92  грн., що підтверджується матеріалами справи.

Решта вартості товару відповідачем не сплачена, внаслідок чого, станом на час  розгляду справи № 17/98/09 в суді, заборгованість за поставлений товар на підставі спірного договору складає 272 261,63 грн. Факт наявності заборгованості у розмірі 272 261,63 грн. підтверджується матеріалами справи.

Позивачем заявлено до стягнення 276 738,43 грн. основного боргу.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 476,80 грн. основного боргу суд вважає недоведеними з наступного.

На підтвердження прийняття відповідачем товару за спірним договором позивач посилається, зокрема, на видаткову накладу від 13.11.08 № ДП000076 на суму 10 593,99 та довіреність від 06.11.08 ЯОГ № 905272 (копії міститься в матеріалах справи).

Разом з тим судом встановлено, що згідно видаткової накладної від 13.11.08                № ДП000076 позивачем відпущено товару, у т.ч. фарбу, в загальній кількості 65 одиниць.

Вбачається, що вказаний товар був отриманий за довіреністю від 06.11.08 ЯОГ                    № 905272 від 06.11.08, згідно якої відповідачем отримано фарбу у кількості 57 одиниць.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду документальних доказів, які б підтверджували отримання відповідачем фарби на  суму 4 476,80 грн., яка складає вартість 8 одиниць фарби (559,60 грн. за одиницю).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ПП “Друкарський світ” 276 738,43 грн. основного боргу на підставі договору від 14.01.08                     № ДФ/ДП-08-19 підлягають задоволенню частково в сумі 272 261,63 грн. В іншій частині вимог судом відмовляється.

Твердження відповідача стосовно того, що надана позивачем видаткова накладна від 10.09.08 № ДП000532 на суму 1 478,92 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства та не є належним чином оформленим документом, підтверджуючим передачу товару, оскільки відпуск матеріальних цінностей було здійснено без довіреності одержувача, суд до уваги не приймає виходячи з наступного.

Згідно п 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних   довіреностей   на   одержання   цінностей,   затвердженої  наказом   Міністерства фінансів України від 16.05.96 № 99, при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

При цьому, відповідно до роз'яснень, наданих у листі Міністерства фінансів України від 09.12.03 № 31-04200-30-5/7021, для цілей цієї Інструкції під централізовано-кільцевими перевезеннями розуміють перевезення, за якими вантажовідправником (товаровиробником, товаропостачальником тощо) здійснюється не одноразове, а систематичне завезення товарно-матеріальних цінностей за узгодженими на певний період параметрами (кількість, асортимент, час тощо) на адресу одного або більше замовників (юридичних осіб або їх відділень, дільниць, філій), що вимагає укладення договору поставки.

Беручи до уваги, що між позивачем та відповідачем здійснюються систематичні поставки товару на умовах спірного договору, то наявність у сторін належним чином оформленої видаткової накладної у відсутності довіреності, не суперечить вимогам законодавства і не свідчить про відсутність у відповідача підстав для оплати вартості отриманого товару згідно видаткової накладної на підставі договору від 14.01.08.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної  законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний  сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати кожної конкретної партії товару, Постачальник має право вимагати від Покупця оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленого, але не сплаченого у строк Товару за кожний календарний день прострочки.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком позивача (доданий до матеріалів справи) пеня за прострочку платежу становить 14 169,13 грн. Пеня розрахована позивачем з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 258 Цивільного кодексу України. Однак, пеня підлягає задоволенню частково в сумі 14 004,29 грн., оскільки за розрахунком суду розмір пені за період з 07.10.08 по 27.11.08 становить 1 699,49 грн., з 18.10.08 по 04.12.08 - 147,87 грн., з 28.10.08 по 07.12.08 - 2028,99 грн., з 09.11.08 по 08.12.08 - 29,10 грн. , з 11.02.09 по 07.04.09 - 10 098,84 грн. В іншій частині вимоги відхиляються.   

Відповідно до п. 6.2 договору  у випадку порушення Покупцем строків оплати кожної конкретної партії Товару на строк більше 10 (десяти) календарних днів, Постачальник має право, окрім пені, передбаченої п. 6.1. даного договору, вимагати оплату штрафу у розмірі 10 % від суми несплаченої партії Товару.

Так, позивачем надано суду розрахунок штрафу, який становить 13 148,67 грн. Розрахунок штрафу здійснено позивачем вірно, внаслідок чого вимоги в цій частині суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Твердження відповідача щодо безпідставного застосування двічі одного виду відповідальності - штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу за одне порушення - прострочення платежу суд до уваги не приймає, оскільки якщо платник необґрунтовано відмовився від оплати товару і згідно із законом або договором зобов'язаний сплатити за це штраф, то пеня підлягає стягненню незалежно від сплати штрафу за ухилення від оплати.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи розрахунок позивача, розмір інфляційних витрат за жовтень 2008 р. - квітень 2009 р. складає 12 617,57 грн., 3 %  річних - 705,01 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 3 129,02 грн. державного мита та 115,22 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства “Друкарський світ” (68067, м. Запоріжжя, вул. Горького, 27/29, р/р 26000395602 в КБ “Металург”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 30694130) на користь підприємства з іноземними інвестиціями “ІТРАКО” (04080, м. Київ, вул. В. Хвойки, 18/14, корп. 2, код ЄДРПОУ 24930652, п/р 26008001300758 в ЗАТ “ОТП Банк”, МФО 300528) основний борг у сумі 272 261 (двісті сімдесят дві тисячі двісті шістдесят одну) 63 коп., пеню у сумі 14 169 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 13 коп., штраф - 13 148,67 (тринадцять тисяч сто сорок вісім)  грн. 67 коп., інфляційні втрати - 12 617 (дванадцять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 57 коп., 3% річних у сумі 705 (сімсот п'ять) грн. 01 коп., 3 129 (три тисячі сто двадцять дев'ять) грн. 02 коп. державного мита та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

                  Суддя                                                     В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності після сплину 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 25.06.09