ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 18 серпня 2014 р. Справа № 902/852/14 Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Василишеній Н.О. Представники сторін не з'явились Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "СОСОНКААГРО" (23218, Вінницька область, Вінницький район, с. Сосонка, вул. П.Романенка, 103) до:Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПОДІЛЛЯ І К" (23218, Вінницька область, Вінницький район, с. Сосонка, Тракторний стан) про стягнення 163827,33 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна ВСТАНОВИВ : Товариством з обмеженою відповідальністю "СОСОНКААГРО" заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПОДІЛЛЯ І К" 163827,33 грн. з яких: 149276,88 грн. – основна заборгованість; 13082,62 грн. – інфляційних нарахувань та 1467,83 грн. – 3% річних. Ухвалою від 19 червня 2014 року порушено провадження у справі та призначено засідання на 05 серпня 2014 року. Ухвалою від 05.08.2014 року розгляд справи відкладено на 18 серпня 2014 року в зв'язку з неявкою представників сторін та ненадання останніми витребуваних ухвалою доказів. 14 серпня 2014 року через канцелярію суду від позивача надійшов супровідний лист з витребуваними, ухвалами суду, письмовими доказами. В судове засідання 18.08.2014 року представники сторін не з'явились. Ухвала про порушення провадження у справі від 19.06.2014р. направлена сторонам рекомендованими листами на адреси, вказані в позовній заяві. Згідно повідомлень про вручення поштових відправлень позивач отримав ухвалу 26.06.2014 року а відповідач отримав ухвалу 26.06.2014 року. З огляду на викладене, про час та місце розгляду справи сторони повідомлене завчасно та у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки перебіг строку передбачений ч. 1 ст. 69 ГПК України спливає 18 серпня 2014 року, а тому справа відповідно положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами. Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне. 01 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОСОНКААГРО" (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПОДІЛЛЯ І К" (далі відповідач) був укладений договір оренди нерухомого майна № 2 відповідно до умов якого позивач (орендодавець) передав відповідачу (орендарю) в строкове платне володіння та користування нерухоме майно, яке розташоване за адресою: 23218, село Сосонка, Вінницького району, Вінницької області, вул.. Леніна, 1-А. Нерухоме майно складається з наступних будівель та споруд: будівля автоваги літ. «М»; приміщення № 1; з №1 по № 2 загальною площею 10,1 кв. м; будівля комори камінної літ. «X»; приміщення №1; з № 1 по № 2 загальною площею 748,3 кв. м; будівля критого току літ. «Ч»; приміщення № 1; № 1 загальною площею 1346,3кв. м. (п. 1.2. Договору). Нерухоме майно передається в оренду строком на 2 роки та 11 місяців з дати підписання акта приймання Нерухомого майна (п. 4.1. Договору). 01 серпня 2012 року між сторонами був підписаний акт прийому передачі майна за Договором оренди №2 від 01.08.2012 року. Згідно з п. 5.1. Договору орендар сплачує орендодавцю місячну орендну плату у розмірі 20 000.00 грн. за користування нерухомим майном, починаючи з дати початку оренди протягом усього строку оренди. Відповідно до п. 5.2. Договору орендна плата повинна сплачуватися не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця за поточний місяць шляхом здійснення банківського переказу на банківський рахунок, визначений орендодавцем в ст. 13 цього Договору, або іншим способом, що не заборонений законодавством України, та у відповідності до вимог законодавства -України. Протягом дії цього договору орендар відшкодовує орендодавцю витрати, пов'язані з сплатою комунальних платежів відповідно до виставлених рахунків на підставі показників лічильників зокрема, за користування електроенергією, газопостачання, водопостачання тощо. Відшкодування здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним (п. 5.4. Договору). Плата за землю не включається до суми орендної плати, компенсується орендодавцю за цим договором відповідно до виставлених ним рахунків, виходячи з площі, що фактично використовується (п. 5.6. Договору). Відповідно до п. 7.1.2. Договору орендар зобов'язується своєчасно сплачувати орендну плату. З листопада 2013 року відповідач необґрунтовано припинив здійснювати оплату за користування приміщенням та за фактично використану електроенергію. 11.06.2014 року сторонами підписано та скріплено печатками акт звірки взаємних розрахунків на суму 149 276,88 грн., з якого вбачається фактичне визнання заборгованості відповідачем. Таким чином на день розгляду справи, через невиконання свого зобов'язання щодо сплати заборгованості за користування майном та відшкодування понесених витрат за період з листопада 2013 року – по травень 2014 року включно, загальний борг відповідача становить 149 276,88 грн. та складається з заборгованості по орендній платі та спожитої електроенергії. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно. Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі – 149276,88 грн. підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтована та фактично відповідає матеріалам справи. Окрім основного боргу, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 13082,62 грн. – інфляційних нарахувань та 1467,83 грн. – 3% річних. Так, розглянувши питання щодо обґрунтованості заявлених вимог судом встановлено наступне: Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зважаючи на наведені приписи закону, суд провівши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних встановив, що вони здійснені в межах чинного законодавства та умов договору. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 13082,62 грн. – інфляційних нарахувань та 1467,83 грн. – 3% річних підлягають задоволенню. На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі. Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати пов'язані із сплати судового збору покладаються на останнього. Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33,43-44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України суд, - ВИРІШИВ : Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПОДІЛЛЯ І К" (23218, Вінницька область, Вінницький район, с. Сосонка, Тракторний стан, код
35098081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОСОНКААГРО" (23218, Вінницька область, Вінницький район, с. Сосонка, вул. П.Романенка, 103, код
38174285) 149 276,88 грн. – основного боргу, 13082,62 грн. – інфляційних нарахувань та 1467,83 грн. – 3% річних та 3 276,55 грн. - витрат пов'язаних із сплатою судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом. Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19 серпня 2014 р. Суддя Маслій І.В. віддрук. прим.: 1 - до справи 2 - позивачу (23218, Вінницька область, Вінницький район, с. Сосонка, вул. П.Романенка, 103) 3 - відповідачу (23218, Вінницька область, Вінницький район, с. Сосонка, Тракторний стан)