Рішення

від 11.08.2014 по справі 910/8438/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8438/14 11.08.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство

«Стратеджист Медіа Україна»

до Товариства з обемженоью відповідальністю «Сяйво Плюс ЛТД»

про стягнення 2 129 557, 85 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Близнюченко А.В. - по дов. №29 від 02.04.2014р.

Від відповідача не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агенство "Стратеджист Медіа Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво Плюс ЛТД про стягнення 2 129 557,85 грн., з яких: 1 993 328,04 грн. - основної заборгованості, 52 675,01 грн. - інфляційного збільшення, 14806,39 грн. - 3% річних та 68 748,41 грн. - пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 20/06/2013 від 20.06.2013р. за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання протягом строку дії договору надавати замовникові послуги та виконувати роботи з планування, організації та проведення рекламних кампаній, а також виконувати (надавати) інші супутні послуги/роботи, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати такі послуги/роботи на умовах та в порядку передбачених договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2014 р. порушено провадження у справі № 910/8438/14р. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.05.2014р. за участю представників сторін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 25.06.2014р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2014р., відповідно до ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено розгляд справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 09.07.2014р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 09.07.2014 р. справу № 910/8438/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Стратеджист Медіа Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво Плюс ЛТД" про стягнення 2 129 557,85 грн., передано для розгляду судді Сіваковій В.В., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Трофименко Т.Ю.

За вказаних обставин суд визнав за необхідне прийняти справу № 910/8438/14 до свого провадження та призначити її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 11.08.2014р.

В судовому засіданні 11.08.2014р. представник позивача надав докази сплати відповідачем суми основного боргу в сумі 1 9993 328, 04 грн. після порушення провадження у справі. В частині стягнення річних, інфляційних та пені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, отриманим представником відповідача 18.07.2014 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Між ТОВ «РА «Стратеджист Медіа Україна» (надалі - позивач) та ТОВ «Сяйво Плюс ЛТД» (надалі - відповідач) було укладено договір за №20/06/2013 р. від 20.06.2013 р., додаток №1 від 25.06.2013 р., додаток №2 від 28.11.2013р. до договору, за якими позивач надавав відповідачеві послуги з рекламного обслуговування, а відповідач зобов'язувався оплатити такі послуги.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 3.4.1 договору позивач має наступні обов'язки: протягом дії цього договору своєчасно, якісно та належним чином надавати відповідачу послуги/виконувати роботи, передбачені відповідними додатками/додатковими угодами до цього договору.

Згідно до п. 3.1.6. договору відповідач зобов2язаний здійснювати своєчасну оплату робіт/послуг.

Відповідно до п. 5.4. договору розрахунки сторін за даним договором щодо кожного замовлення (заявки) замовника, викладеного у додатку (ах) до цього договору..

Відповідно до п. 6 додатку №1 до договору відповідач здійснює оплату послуг позивача щомісячно у термін до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно до п. 6 додатку №2 до договору відповідач здійснює оплату послуг позивача щомісячно у термін до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 4.15. договору якщо інше не передбачене відповідним додатком до 30 (тридцятого) числа місяця наступного за місяцем, в якому відбувалося розміщення рекламних матеріалів, позивач зобов'язується надати відповідачу підписаний зі свого боку акт наданих послуг у двох екземплярах. У випадку відсутності з боку відповідача зауважень щодо наданих послуг позивачем зобов'язується підписати акт (и) та не пізніш ніж протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту надання позивачем актів передати позивачу (один) підписаний екземпляр акту.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем було надано послуги у повній мірі, підписано та надано відповідачеві наступні акти наданих послуг:

акт приймання передачі наданих послуг за №129 від 31.07.2013 р. на суму 1658429,64 грн.

акт приймання передачі наданих послуг за №163 від 31.08.2013 р. на суму 753953,33 грн., які були підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача без зауважень та

акт приймання передачі наданих послуг за №287 від 31.12.2013 р. на суму 1438648,96 грн.

акт приймання передачі наданих послуг за №10 від 31.01.2014 р. на суму 554679,08 грн., які були не були підписані зі сторони відповідача, не повернуті позивачеві. Відповідно до даних актів з боку відповідача відсутні будь-які зауваження.

Загальна сума наданих позивачем послуг за договором становить 4 405 711,01 грн.

Відповідач не виконав своїх зобов'язань в повному обсязі за договором, сплатив лише частину коштів у розмірі 2 412 382,97 грн.

Станом на час зверення позивача з позововм до суду та порушення провадження у справі у відповідача перед позивачем існувала заборгованість по оплаті наданих послуг за Договором на суму 1 993 328,04 грн.

В судовому засіданні 11.08.2014р. представником позивача надані виписки з рахунку про надходження на рахунок позивача грошових коштів від відповідача в сумі 1 993 328,04 грн. в період з 26.05.20143р. по 13.06.2014р.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відсутність предмету спору.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 52 675,01 грн. - інфляційного збільшення, 14806,39 грн. - 3% річних та 68 748,41 грн. - пені за прострочку платежу

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.3 . договору у випадку порушення відповідачем грошових зобов»язань, відповідач за вимогою позивача, зобов»язаний платити остань бому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахування пені, оскільки відповідно до п. 6 додатку №2 до договору відповідач здійснює оплату послуг виконавця щомісячно у термін до 20 числа місяця наступного за звітним, тобто позивач має право на нарахування пені з 21 числа наступного за звітним, а тому з відповідача підлягає стягнененю пеня в сумі 68 038, 46 грн.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1438648.96 21.01.2014 - 14.04.2014 84 6.5000 % 0.036 %* 43041.22 1438648.96 15.04.2014 - 28.04.2014 14 9.5000 % 0.052 %* 10484.40 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 53525.62 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 554679.08 21.02.2014 - 14.04.2014 53 6.5000 % 0.036 %* 10470.52 554679.08 15.04.2014 - 28.04.2014 14 9.5000 % 0.052 %* 4042.32 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 14512.84 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем були правомірно нараховані 3 % річних, інфляційні.

Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок 3 % річних та інфляційних суд приходить до висновку, що відповідач невірно визначив строк з якого здійснюються нарахування, а саме необхідно нараховувати не з 20 , а з 21 числа наступного за звітним.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1438648.96 21.01.2014 - 28.04.2014 98 3 % 11588.02

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 554679.08 21.02.2014 - 28.04.2014 67 3 % 3054.53

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 21.01.2014 - 28.04.2014 1438648.96 1.062 89283.07 1527932.03

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 21.02.2014 - 28.04.2014 554679.08 1.056 30910.05 585589.13 З огляду на викладене позовні вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні підлягають задоволенню в сумі заявлені позивачем, оскільки відповідно до перрахунку здійсненено судом розимір інфляційних тап 3% річних більший еіж заявлено позивачем. Оскільки відповідно до чинного законодавства у суду відсутні повноваження виходити за межі позовних вимог, тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 14 642,55 грн., а в частині інфляційних в сумі заявлені позивачаем, а саме 52 675, 01 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином не було надано належних доказів по справі на спростування обставин повідомлених позивачем.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 42, 43, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 8, ст..ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сяйво Плюс ЛТД» " (03680, м. Київ, вул. заболотногог, 152, ідентифікаційний код 35894448), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Стратеджист Медіа Україна» (04070, м. Київ, вул.. Ігорівська, 1/8, літера «Д», код 34481823) 14 642 грн. 55 коп. - 3% річних, 52 675 грн. 01 коп. - інфляційні, 68 038 грн. 46 коп. пені, 42 569 грн. 86 коп. судового збору.

В частині стягнення основного боргу в сумі 1 993 328 грн. 04 коп. провадження у справі припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.08.2014 р.

Суддя Трофименко Т.Ю.