Рішення

від 15.05.2009 по справі 11/126

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/126

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/126

15.05.09

За позовомГоловного управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Варяг +"

простягнення 163 204,00 грн., розірвання договору оренди та виселення

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Кривенко С.А. –представник

від відповідачане з'явились   

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору № 3 від 01.03.2008 оренди нерухомого майна - нежилого приміщення комунальної власності територіальної громади міста Києва, укладеного між позивачем та відповідачем; виселення відповідача з нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Т. Шевченка, 3; стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та експлуатаційних витрат, компенсації земельного податку в сумі 158634,00 грн., пені в сумі 4567,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного Договору оренди  № 3 від 01.03.2008, відповідач не в повному обсязі сплатив орендну плату за  період з березня 2008 року по грудень 2009 року, а також не виконав зобов'язань щодо страхування орендованого приміщення. У зв'язку з цим позивач вимагає дострокового розірвання договору оренди та виселення відповідача з орендованого приміщення.           

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.03.2008 між Головним управлінням культури і мистецтв виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавцем (далі –позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Варяг+", як орендарем (далі –відповідач), укладено Договір оренди нерухомого майна  нежилого приміщення комунальної власності територіальної громади № 3 (далі –Договір), у відповідності до умов якого позивач  передає, а відповідач приймає в оренду нерухоме майно за адресою: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 3 для розміщення кафе, загальною площею 182,6 кв.м.

Строк дії даного договору сторони визначили з  01 березня 2008 року по 01 березня 2009 року (п. 9.1 договору).

На виконання вимог договору, позивач передав, а відповідач прийняв приміщення площею 182,6 кв.м., що підтверджується  актом від 28.11.2008.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що за користування об'єктом оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91 та на дату підписання договору становить 53,07 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 9690,64 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Згідно Додатку  до Договору, орендна плата становить 9690,64 грн., обслуговування приміщення становить 3410,97 грн., компенсації податку на землю становить 432,84 грн., ПДВ становить 2706,89, а разом 16241,34 грн.

Згідно з п. 3.6 Договору орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок позивача.

Як свідчать матеріали справи, відповідач основного обов'язку орендаря не виконав, орендну плату позивачу повністю не сплатив, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за період з березня 2008 року по грудень  2008 року  у сумі 158637,00грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.  

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати орендної плати за Договором суду не надав, наявність заборгованості не оспорив.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 158637,00 грн. по орендній платі, експлуатаційним витратам та компенсації земельного податку підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4567,01 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату орендних платежів відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі 0,5% від суми несплачених платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Отже, стягненню в примусовому порядку підлягає сума пені, обмежена законодавством. В свою чергу, умови договору, зокрема і в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати орендної плати не виконав, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов'язання передбачена Договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.

Однак, за розрахунком суду, розмір пені відповідно до п. 6.2 Договору, ст. 611 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а також з урахуванням норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"  за період, вказаний позивачем, становить 1 856,90 грн., а не 4567,01 грн., як вказує позивач.

Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню.

Також позивач просить розірвати договір оренди № 3.

Строк дії даного договору сторони визначили з  01 березня 2008 року по 01 березня 2009 року або до початку реконструкції (п. 9.1 договору). При цьому, в рішенні Київської міської ради від 15.03.2007 №272/933, на підставі якого укладено спірний договір, вказано, що питання надання відповідачеві в оренду приміщення погоджено до початку реконструкції, але не більше ніж 364 дні. Отже, датою закінчення строку дії договору є 01.03.2009.

Згідно з п. 2 ст.  17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічне положення міститься і в ст. 764 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктом 5.4 Договору сторони визначили, що відповідач після закінчення строку дії цього договору має переважне право, за інших рівних умов, на продовження дії Договору, за умови належного виконання своїх обов'язків за цим Договором. Дозвіл на продовження строку оренди надає Київська міська рада.

Пунктом 9.3 Договору сторони також визначили, що після закінчення строку дії цього Договору, його дія може бути продовжена на підставі рішення Київської міської ради.

Позивач листом від 30.03.2009 року повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати Договір оренди № 3.

На момент розгляду спору відповідачем не надано доказів звернення до Київської міської ради з клопотанням про продовження строку дії Договору оренди № 3 та доказів позитивного вирішення Київською міською радою питання про надання дозволу на продовження спірного договору або укладення нового договору. Як зазначив позивач, таке рішення Київською міською радою не приймалось.

Відповідно до п. 9.5 Договору, останній припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Оскільки строк дії Договору оренди № 3 закінчився 01.03.2009, від продовження терміну дії Договору відмовився орендодавець, рішення про надання згоди на продовження Договору Київською міською радою не приймалось, спірний Договір є припиненим з 01.03.2009.

Відповідно, провадження у справі в частині розірвання вказаного Договору підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі закінчення строку дії договору та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

З припиненням договору оренди відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування орендованим приміщенням відповідач не надав, то вимога позивача про  виселення відповідача з орендованого приміщення по Договору № 3,  є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються  на   сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись  ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Варяг+" ( 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 20, код 32494317) з  нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 3.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Варяг+" ( 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 20, код 32494317, п/р 2600500660243 в АКБ "Правекс Банк" в м. Києві, МФО 321983 або з будь-іншого якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Головного управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 3, п/р 35423012002441 в ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, код 02231933) заборгованість по орендній платі у розмірі 158 637 (сто п'ятдесят вісім тисяч шістсот тридцять сім) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 856 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят шість) грн. 90 коп.,  державне мито у розмірі 1 604 (одна тисяча шістсот чотири) грн. 94 коп. та 58 (п'ятдесят вісім) грн. 02 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Провадження у справі в частині розірвання договору оренди від 01.03.2008 №3 припинити.

5. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                Ю.М. Смирнова     

                                                                               Дата підписання рішення:19.06.2009