Рішення

від 18.08.2014 по справі 916/2722/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" серпня 2014 р.Справа № 916/2722/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (1 вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094)

(2 а/с 1800, м. Дніпропетровськ, 49027, ідентифікаційний код 14360570)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІМІР ТРАНС"

(65110, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, буд. 67, код ЄДРПОУ 37224434)

про стягнення заборгованості у розмірі 19 428,77 грн., з якої основна сума заборгованості - 7 774,66 грн., відсотки - 6 841,70 грн., пеня - 3 203,10 грн., комісія за користування кредитом - 1 609,31 грн.

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

від позивача - Берчатова Л.В. (довіреність від 23.07.2014 №2551-К-О);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІМІР ТРАНС" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 19 428,77 грн., з якої основна сума заборгованості - 7 774,66 грн., відсотки - 6 841,70 грн., пеня - 3 203,10 грн., комісія за користування кредитом - 1 609,31 грн.

Ухвалою суду від 10.07.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 01.08.2014.

Ухвалою суду від 01.08.2014 відкладено розгляд справи на 18.08.2014.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором банківського обслуговування від 16.05.2011 б/н зі сплати сум заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, пені, у загальному розмірі 19 428,77 грн.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 10.07.2014 та від 01.08.2014 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив. На адресу суду надійшов конверт разом з ухвалою від 01.08.2014 з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає". Правильність адреси відповідача підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.07.2014, згідно із яким місцезнаходженням ТОВ „ІМІР ТРАНС" є: 65110, Одеська обл., м. Одеса, вул. Розкидайлівська, буд. 67 /а.с.50-52/.

Справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2011 Відповідачем було підписано та надано Позивачу заяву про відкриття поточного рахунку (а.с. 31). Вказаною заявою Відповідач також погодив і приєднався до Умов та правил надання банківських послуг та тарифів банку, внаслідок чого між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір банківського обслуговування. На підставі вказаного договору Відповідачу було відкрито поточний рахунок, у гривнях № 26004060722861.

Відповідно до пунктів 3.18.1.1, 3.18.1.3 Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом Позивача від 06.03.2010 № СП-2010-256, які є частиною Договору банківського обслуговування від 16.05.2011, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, шляхом здійснення його платежів зверх залишку коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетовання поточного рахунку. При цьому виникає дебетове сальдо. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з його повернення, сплати процентів та винагороди /а.с. 32-39/.

Згідно із пунктами 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3 вказаних Умов та правил надання банківських послуг при необнулінні дебетового сальдо в одну із дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з наступної дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти у розмірі 24% річних. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91 дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягала обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення що регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 1056 1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що сума заборгованості за кредитом Відповідача станом на 19.06.2014, дату визначену Позивачем, складає 7 774,66 грн., що підтверджується випискою банку з поточного рахунку № 26004060722861, який відкрито Відповідачу /а.с. 46/.

Загальна сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами 24 % річних за період з 28.05.2012 по 27.08.2012 та 48% річних за період з 28.08.2012 по 19.06.2014, складає 6 841,70 грн. Судом перевірено правильність розрахунку вказаної суми виконаного Позивачем /а.с. 43-45/.

Пунктом 3.18.4.4 Умов та правил надання банківських послуг, які є частиною Договору банківського обслуговування від 16.05.2011, встановлено, що клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту першого числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, наявного на кінець банківського дня за минулий місяць.

Сума заборгованості зі сплати вказаної винагороди банку за період з 03.09.2012 по 19.06.2014, становить 1 609,31 грн. Судом перевірено правильність розрахунку вказаної суми виконаного Позивачем /а.с. 43-45/.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Правові наслідки порушення зобов'язання визначені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 3 частини першої, зазначеної статті встановлена сплата неустойки.

Пунктами 3.18.5.1, 3.18.5.4 Умов та правил надання банківських послуг, які є частиною Договору банківського обслуговування від 16.05.2011, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагород, зокрема, за використання ліміту, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування неустойки здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано клієнтом.

Судом встановлено, що пеня на суму заборгованості за Договором банківського обслуговування від 16.05.2011 за період з 02.03.2012 по 19.06.2014 становить 3 203,10 грн. Судом перевірено правильність розрахунку вказаної суми виконаного Позивачем /а.с. 43-45/.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 16.05.2011 у розмірі 19 428,77 грн., з яких основна сума боргу - 7 774,66 грн., відсотки - 6 841,70 грн., пеня - 3 203,10 грн., комісія за користування кредитом - 1 609,31 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 20.08.2014.

Керуючись статтями 11, 16, 509, 525, 526, 536, 549, 610, 611, 1046, 1048, 1050, 1054, частиною першою статті 1056 1 Цивільного кодексу України, статтями 20, 193, 217, 230 Господарського кодексу України, статтями 33, 34, 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІМІР ТРАНС" (65110, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, буд. 67, код ЄДРПОУ 37224434) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за договором банківського обслуговування від 16.05.2011 №б/н у розмірі 7 774,66 грн. (сім тисяч сімсот сімдесят чотири гривні 66 коп.) , відсотки у розмірі 6 841,70 грн. (шість тисяч вісімсот сорок одна гривня 70 коп) , пеню у розмірі 3 203,10 грн. (три тисячі двісті три гривні 10 коп.) , комісію у розмірі 1 609,31 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 31 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІМІР ТРАНС" (65110, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, буд. 67, код ЄДРПОУ 37224434) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, ідентифікаційний код 14360570) витрати на сплату судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Шаратов Ю.А.