Постанова

від 18.08.2014 по справі 802/2895/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 серпня 2014 р. Справа № 802/2895/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер ВВ" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2014 року Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер ВВ" (далі - ТОВ "Сільвер ВВ"), що знаходяться у банківських установах.

Представник позивача 15.08.2014 року подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заявлений адміністративний позов повністю підтримує.

Відповідач у судове засідання на виклик суду не з'явився, а надіслане йому повідомлення повернуте поштовим відділенням без виконання з відміткою "з даної адреси вибули".

Частиною 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності сторін в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем доводи, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити частково.

Встановлено, що відповідач ТОВ "Сільвер ВВ" (ідентифікаційний код 31836136) як юридична особа зареєстрований виконавчим комітетом Вінницької міської ради 02.01.2002 року та перебуває на обліку як платника податків у Вінницькій ОДПІ з 09.01.2002 року.

Станом на час звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, тобто станом на 30.07.2014 року, за відповідачем рахувався податковий борг в сумі 19 167,84 грн. (а.с. 6), який залишається незмінним станом на час прийняття судом рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана заборгованість ТОВ "Сільвер ВВ" виникла у зв'язку з несплатою податку на прибуток приватних підприємств, зокрема основного платежу в сумі 164 грн., штрафних (фінансових) санкцій, застосованих відповідно до податкових повідомлень-рішень Вінницької ОДПІ № 0009501520 та № 0009511520 від 12.12.2012 року в сумі 18 952,19 грн., а також пені в сумі 51,65 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.06.2013 року у справі № 802/1778/13-а вирішено стягнути з ТОВ "Сільвер ВВ" заборгованість по сплаті податку на прибуток приватних підприємств в сумі 19 304,74 грн.

На виконання вищезазначеного судового рішення було видано виконавчий лист № 802/1778/13-а від 14.08.2013 року.

Відповідно до довідки Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області № 10-02/2089/14 від 27.06.2014 року сільськогосподарська техніка за ТОВ "Сільвер ВВ" не зареєстрована (а.с. 14).

Згідно з довідкою Головного управління Держземагенства у Вінницькій області № 11-2-0.21-5767/2-14 від 26.06.2014 року відомості про реєстрацію земельних ділянок за ТОВ "Сільвер ВВ" відсутні (а.с. 16).

Як вбачається з довідки Вінницького ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області № 9789 від 01.07.2014 року транспортні засоби за ТОВ "Сільвер ВВ" не зареєстровані (а.с. 15).

Крім того, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта № 24000117 відомості про майно у ТОВ "Сільвер ВВ" відсутні (а.с. 17).

Враховуючи наведене позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банківських установах, з метою забезпечення виконання ним своїх обов'язків та погашення існуючого податкового боргу в сумі 19 167,84 грн.

Перевіряючи законність таких вимог податкового органу як суб'єкта владних повноважень, суд керується наступними мотивами.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 ПК України. При цьому за своїм змістом норми даної статті охоплюють як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

В силу вимог абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, зі змісту вищевказаних норм чинного законодавства вбачається, що безумовною підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Під час судового розгляду справи безспірно встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 19 167,84 грн.

Водночас майна, за рахунок якого цей податковий борг може бути погашено, у ТОВ "Сільвер ВВ" немає.

Відтак, наявні підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Сільвер ВВ", що знаходяться в банку.

Відповідно до п. 94.6.2 ст. 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а суд відповідно до ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши зібрані та досліджені під час розгляду справи докази, суд приходить до переконання, що заявлений Вінницькою ОДПІ адміністративний позов належить задовольнити частково, а саме в частині накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Сільвер ВВ", що знаходяться в банку, однак виключно на суму існуючого податкового боргу.

Так, в силу положень пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України законодавець пов'язує право органу державної податкової служби звертатись до суду із вимогами про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків з наявністю у такого платника податків податкового боргу.

Враховуючи те, що під час розгляду справи встановлено і документально підтверджено суму податкового боргу ТОВ "Сільвер ВВ" у розмірі 19 167,84 грн., суд доходить висновку про наявність підстав накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача у банку в межах суми зазначеного податкового боргу.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також беручи до уваги відсутність витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер ВВ" (ідентифікаційний код 31836136), що знаходяться в банку, на суму податкового боргу у розмірі 19 167 (дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят сім) грн. 84 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало Павло Ігорович