Рішення

від 13.08.2014 по справі 910/9691/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9691/14 13.08.14

За позовом Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини"

до Приватного підприємства "Шарк"

про стягнення 1 484 083,31 грн.

Колегія суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча)

Літвінова М.Є.

Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Павлюк О.М. по довіреності № 01 від 08.01.2014р..

від відповідача: Мамалига А.В. по довіреності № б/н від 29.04.2014р.

Обставини справи :

Спільне Українсько-Великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою до Приватного підприємства "Шарк" про 1 484 083,31 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу товарів № 71/2014 від 03.02.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2014р. порушено провадження у справі № 910/9691/14, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 18.06.2014 р. за участю представників сторін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено розгляд справи на 25.06.2014р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2014р., відповідно до ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено розгляд справи на п'ятнадцять днів та оголошено в судовому засіданні перерву до 04.08.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/9691/14 та відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено в судовому засіданні перерву до 13.08.2014р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 р. доручено розгляд справи № 910/9691/14 колегіально у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Літвінова М.Є, Смирнова Ю.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2014р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України колегією суддів Трофименко (головуюча), Літвінова М.Є., Смирнова Ю.М, прийнято справу № 910/9691/14 до свого провадження.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 13.08.2014 р. доручено розгляд справи № 910/9691/14 колегіально у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Літвінова М.Є, Домнічева І.О., у зв'язку з відпусткою судді Смирнової Ю.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України колегією суддів Трофименко (головуюча), Літвінова М.Є., Домнічева І.О. прийнято справу № 910/9691/14 до свого провадження.

У даному судовому засіданні представник позивача подано заяву про припинення провадження по справі в частині стягнення 106 200,00 грн. оскільки відповідачем було сплачено дану частину заборгованості.

Представник відповідача в даному судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі з урахуванням клопотання представника позивача про припинення провадження по справі в частині стягнення 106 200,00 грн. та подав клопотання про розстрочення виконання рішення.

В судовому засіданні 13.08.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників спорін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

03 лютого 2014 року між Спільним Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" (далі - продавець) та Приватного підприємства "Шарк" (далі покупець) був укладений договір купівлі - продажу товарів.

Відповідно до умов договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується Передати у власність Покупця (за його замовленням), а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар (м'ясо, м'ясопродукти), визначений у Специфікаціях, накладних які є невід'ємною частиною договору, (надалі іменується "товар").

Умовами договору визначено, що строк цього договору починає свій перебіг з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2014р. (п. п. 9.1., 9.2. договору).

Згідно з п. 1.2. договору загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниці виміру товару визначаються Сторонами у Специфікаціях, накладних.

Поставка товару здійснюється на умовах DDP м. Київ, вул. Стальського, 23- п. 1.5. договору .

Положеннями п. 2.1. договору визначено, що загальна ціна товару за цим Договором визначається згідно специфікацій, накладних.

Розділом п'ятим договору сторони погодили порядок оплати товару та розрахунки, відповідно до якого:

Покупець зобов'язується сплатити Продавцеві загальну вартість поставленого товару, що зазначена в специфікаціях, накладних шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок Продавця на протязі 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту поставки товару(п.5.1).

Якщо Інше не передбачено чинним законодавством України або не узгоджено Сторонами у додатковій угоді до цього Договору усі розрахунки і платежі за Договором здійснюються між Покупцем і Продавцем у строки, в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 5.2).

Позивач свої зобов'язання по Договору в період дії договору виконав належним чином та в повному обсязі, а саме своєчасно провів передачу м'яса та м'ясопродуктів в кількості та на суму відповідно до видаткових та транспортних накладних, на загальну суму 5 214 227, 24 грн.

Остання поставка товару відбулась 30.04.2014 року відповідно до видаткової та транспортної накладних № 4081.

В порушення умов договору, Відповідачем зобов'язання по договору виконано не в повному обсязі, а саме сплачено суму розмірі 3 730 143, 93 грн.

У відповідності до Акту звірки взаєморозрахунків станом на 08.05.2014 року Відповідач не перерахував за проданий товар 1 484 083,31 грн.

Таким чином, Відповідач свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, а саме не перерахував кошти за товар у сумі 1 484 083,31 грн.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

З матеріалів справи вбачається, що після порушення провадження по даній справі Приватне підприємство "Шарк" перерахувало Спільному Українсько-Великобританському товариству з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" частину заборгованості в розмірі 106 200,00 грн. відповідно до умов договору купівлі-продажу товарів № 71/2014 від 03.02.2014р., що підтверджується банківськими виписками позивача.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання (п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України").

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що Приватне підприємство "Шарк" оплатило частину заборгованості в розмірі 106 200,00 грн. відповідно до умов договору купівлі-продажу товарів № 71/2014 від 03.02.2014р., що підтверджується банківськими виписками позивач, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі в частині позовних вимог.

З огляду на вищевикладене провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді справи судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи становить 1 377 883,31 грн. відповідно до умов договору купівлі-продажу товарів № 71/2014 від 03.02.2014р.

Як визначено ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач порушив умови договору в частині оплати вартості за отриманий товар, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 1 377 883,31 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги частково.

Відповідач у своєму відзиві просить розстрочити виконання судового рішення.

У відповідності до частини 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

При цьому, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

На необхідність встановлення зазначених обставин також вказано у п. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. №02-5/333.

У своєму відзиві відповідач, як на підставу неможливості виконання рішення посилається на скрутне фінансове становище.

Отже, враховуючи викладені відповідачем у відзиві обставини, що в подальшому можуть ускладнити виконання відповідачем рішення у справі, суд вважає за можливе розстрочити його виконання на чотири місяці із щомісячною сплатою присуджених до стягнення коштів.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача стягуються понесені ним витрати по судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст.49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Шарк" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 28, кім. 11, код 30966816) на користь Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" (08420, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2, код 25564175) 1 377 883 (один мільйон триста сімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 31 коп. заборгованості та розстрочивши виконання рішення наступним чином:

До 12 вересня 2014р. 200 000,00 грн. До 12 жовтня 2014р. 300 000,00 грн. До 12 листопада 2014р. 400 000,00 грн. До 12 грудня 2014р. 477 883,31 грн. 3. Стягнути з Приватного підприємства "Шарк" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 28, кім. 11, код 30966816) на користь Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" (08420, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2, код 25564175) 29 681 (двадцять дев'ять тисяч шістсот вісімдесят одну) грн.. 66 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження по справі в частині стягнення заборгованості на суму 106 200,00 грн. припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.08.2014р.

Колегія суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча) Літвінова М.Є. Домнічева І.О.