Рішення

від 18.08.2014 по справі 922/2464/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2014 р.Справа № 922/2464/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожній вектор", м. Яворів,Львівська область до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії «Красноградське ДЕП», м. Красноград про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожній вектор" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в о. філії «Красноградське ДЕП» щодо стягнення з останнього суми основного боргу у розмірі 51 030,08 грн., 3% річних за користування чужими коштами у розмірі 2 709,49грн грн., судовий збір у розмірі 1 827,0 грн., мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором поставки №06-1/08/12 від 06.08.2012року.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2014року порушено провадження у справі №922/2464/14, розгляд справи призначено на 24.07.2014року.

Ухвалою господарського суду від 24.07.2014року, задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, розгляд справи відкладено до 07.08.2014року.

Ухвалою господарського суду від 07.08.2014року , у зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін , розгляд справи відкладено до 18.08.2014року

Представник позивача в судове засідання 18.08.2014року не з'явився, явку свого уповноваженого представникам в судове засідання не забезпечив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, судом встановлено наступне.

Згідно статуту ТОВ "Дорожній вектор", п.1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожній вектор", що є правонаступником ТзОВ "Шляхдор монтаж" та ТзОВ "Вімед - Україна" створене та діє на підставі чинного законодавства України (Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", інших законодавчих актів України) та цього статуту.

Правонаступництво позивача підтверджується також довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та випискою з Єдиного державного реєстру , згідно яких зо кодом ЄДРПОУ зареєстрована юридична особа - ТОВ "Дорожній вектор".

07 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вімед-Україна" (постачальник), правонаступником якого на даний час є позивач, та відповідачем (покупець) було укладено договір постачання №06-1/08/12 . Відповідно до умов вказаного договору постачальник взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність замовника (покупця), а замовник (покупець) зобов'язаний прийняти та оплатити товар вказаний у договорі.

Також, в п.11.4. сторони передбачили, що покупець відшкодовує продавцю вартість сплаченого останнім залізничного тарифу або автомобільні послуги до станції призначення ,згідно виставлених продавцем рахунків

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

ТОВ "Вімед-Україна" (постачальник), правонаступником якого на даний час є позивач відвантажив стійки металеві оцинковані дочірньому підприємству "Харківський облавтодор".

Поставка продукції по вищезазначеному договору підтверджується видатковою накладною №В-00000059 від 07.08.2012року на суму 47 730,0грн.,актом на відшкодування транспортних витрат в розмірі 3 300,0грн. довіреністю виданою ДП "Харківський облавтодор" № 133 від 07.08.2012 р. (дійсна до 17.08.2012р.).

Відповідач отримав товар на виконання вищезазначеного договору, про те свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару , не здійснив, станом на час розгляду справи, в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем виниклої заборгованості , яка становить 51 030,08грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Господарським судом встановлено, що відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки - є господарськими зобов'язаннями, тому відповідно зі ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи з наведеного, строк виконання зобов'язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов'язання поставки.

Підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання за загальним правилом є поставка продавцем майна.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Станом на момент розгляду справи відповідач 51 030,08грн. заборгованості за отриманий за договором поставки товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв'язку з чим, визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару на загальну суму 51 030,08 грн., що в свою чергу є підставою для задоволення позовних вимог.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних в сумі 2 709,49 грн., суд зазначає наступне.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, необхідно зазначити, що оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування позивачем на суму боргу 3% річних та інфляційних нарахувань не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, то такі кошти нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов'язання.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів своєчасної сплати коштів за товар або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 709,49 грн. обґрунтовані, перевірені судом, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у сумі 1827,0 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 509, 530, 549, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор "Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"Філія "Красноградське ДЕП" (63304, Харківська область, м.Красноград, вул.Полтавська,2, код 03448924, п/р26003348389001 у Красноградському відділенні "Приватабанк" м.Красноград, МФО351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожній вектор" (81000, Львівська область,Яворівський район, м.Яворів, вул.Лесі Українки буд.31, кв.48, код 31951879, п/р26001500047667 в ПАТ"Креді Агріколь Банк", МФО 300614) - 51030,08грн. основного боргу, 3% річних в сумі 2 709,49грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,0грн.

Наказ видати після набрання рішення законної сили .

Повне рішення складено 18.08.2014 р.

Суддя О.О. Присяжнюк