Рішення

від 25.06.2009 по справі 16/130-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/130-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.06.09           Справа № 16/130-09.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оміа Україна», м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм 2002», м.Суми

про стягнення  82 442,73 грн.

                                                                            СУДДЯ                    Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача:   Гарашко Ю.В..

Від відповідача: Ляхов І.О.

В судовому засіданні  була оголошена перерва з 11.06.2009р. до 12 год.30 хв.25.06.2009р.

           Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 82442,73 грн. заборгованості за поставлені товари по видатковим  накладним  від 17.09.2007р. та від 21.09.2007р., а також стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

          11.06.2009р. до господарського суду надійшов письмовий відзив від відповідача, в якому він заперечує проти позовних вимог, зазначає, що між ним та позивачем відсутній письмовий договір, який можна визнати укладеним, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

           Позивач подав заяву  від 10.06.2009р. про збільшення позовних вимог, в якій  зазначає, що  на момент  подання позовної зави до суду , відповідачем   не були виконані взятті на себе зобов'язання щодо сплати заборгованості за отримані товари, тому в зв'язку з простроченням  відповідачем  виконання грошового зобов'язання , не змінюючи розміру заборгованості відповідача за поставлений йому товар, просить стягнути з відповідача на свою користь, 2 194,06 грн. -3% річних, 13 254,50 грн. – інфляційних нарахувань, а також 978,92 грн. витрат по сплаті державного мита  та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 22 ГПК України заява  про збільшення  позовних вимог  приймається судом до розгляду.

Відповідач подав відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якій заперечує проти збільшення позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:

    Між позивачем та відповідачем у  вересні 2007 року  була укладена усна домовленість на поставку позивачем відповідачу товарів, тому по  видатковій накладній № 839/09S від 13.09.2007р.  позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 25 155,00 грн. та по видатковій  накладній   № 798/09 від 21.09.2007р.  на загальну суму 100 287,73 грн.

   Факт отримання відповідачем товарів  підтверджується матеріалами справи, а саме накладними, на яких міститься підпис повноважного представника відповідача та довіреністями на отримання товару  серії ЯНШ №113897 від 17.09.2007р. та серії ЯНШ № 113891 від 18.09.2007р. (а.с. 13 -18),  рахунками на оплату № 839/09/S від 13.09.2007р.  та № 798/09 від 21.09.2007р.   (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи).

Як пояснив представник позивача, відповідач за поставлений товар  відповідно до видаткової накладної № 839/09/S від 17.09.2007р. та рахунку № 839/09/S  від 13.09.2007р.  розрахувався повністю, однак  не розрахувався повністю, а  лише частково в розмірі  17 845 грн. за товар отриманий  відповідно до видаткової накладної № 798/09 від 21.09.2007р. та рахунку № 798/09 від 21.09.2007р.  і його борг перед позивачем  склав 82 442,73 грн.

Тому, відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив  відповідачу заяву( претензію)  про майнову вимогу № 58 від 25.02.2009р. з вимогою  у семиденний строк погасити заборгованість за поставлені у розмірі 82 442,73 грн. коп., (в підтвердження направлення відповідачу заяви (претензії) позивачем подано поштове повідомлення про вручення поштового відправлення 04.03.09р. та поштову квитанцію від 02.03.2009р. № 6545 на адресу відповідача).

Стаття 530 ЦК України  передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а  якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідач після отримання заяви ( претензії)  розрахунки з позивачем повністю не провів, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар відповідно до накладних складає  82 442,73 грн., що підтверджується матеріалами справи.

          Позивач подав заяву  від 10.06.2009р. про збільшення позовних вимог, в якій  зазначає, що  на момент  подання позовної зави до суду , відповідачем   не були виконані взятті на себе зобов'язання щодо сплати заборгованості за отримані товари, тому в зв'язку з простроченням  відповідачем  виконання грошового зобов'язання , не змінюючи розміру заборгованості відповідача за поставлений йому товар, просить стягнути з відповідача на свою користь, 2 194,06 грн. -3% річних, 13 254,50 грн. – інфляційні нарахування, а також 978,92 грн. витрат по сплаті державного мита  та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 22 ГПК України заява  про збільшення  позовних вимог  приймається судом до розгляду.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому вимоги позивача щодо стягнення 82 442,73 грн. на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

         Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 2194,06 грн. 3% річних та 13 254,50 грн. інфляційних нарахувань за період з 08.08.2008р. по 08.10.2008р. , з 09.10.2008р.  по 03.11.2008р., з 04.11.2008р. по 11.06.2009р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача  про стягнення  2194,06 грн.- 3% річних та 13 254,50 грн. інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову суд  вважає безпідставними, необґрунтованими  та   до уваги не приймає.  

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Уточнені позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм 2002» ( 40481, м. Суми, вул. Менделєєва,4, ід.код 32185705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оміа Україна»( 04080, м. Київ, вул. Межигірська,87Б, ід.код 33548855) 82 442,73 грн. основного боргу,  2 194,06 грн. 3% річних,  13 254,50 грн. інфляційних нарахувань, 978,92 грн. витрат по держмиту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                   В.М.Моїсеєнко

Повний текст рішення підписано 25.06.09р.

З оригіналом згідно

Помічник судді                                       Л.М.Сорока