Рішення

від 10.06.2009 по справі 31/169

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/169

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  31/169

10.06.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕММІХ », м. Київ

         До                    Київського філіалу Закритого акціонерного товариства «Холдінгова

                                        компанія «Бліц-Інформ», м. Київ

Про                    стягнення 285 789,54 грн.

Суддя  Качан Н.І.

Представники:   

Від позивача            Михальченко В.М. –пред. по довір. Гришко С.В. –директор

Від відповідача          Петрик П.Б., Пшеничний С.І. –пред. по довірен.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся з позовом про стягнення 285 789, 54 грн. заборгованості, пені, інфляційних і річних згідно Договору поставки продукції № 267 від 21.04.2006р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 21.05.2009р.

          В судовому засіданні 21.05.2009р. представники позивача позовні вимоги збільшили та підтримали позов в повному обсязі за уточненим розрахунком.

Представник відповідача надав письмовий відзив, оспорив представлені докази та проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що укладений Договір є формальним і не може прийматися судом як підстава з якої між сторонами виникли правовідношення. До того ж, специфікацію та об'єктивний розрахунок ціни позову і його обґрунтування вважає недоведеними та неналежними.

          Представник позивача надав суду письмові заперечення на відзив, в яких повністю заперечував позицію відповідача та наголошував на тому, що протягом 6-ти місяців відповідач не заявляв інформації про відсутність документів і тільки після отримання претензії почав шукати можливість ухилитися від оплати посилаючись на відсутність специфікації .Одночасно обґрунтував наведений розрахунок пені та акцентував увагу суду і відповідача про наявність доказів про виробника продукції та її надходження з Англії .

В судовому засіданні 21.05.2009р. було оголошено перерву до 04.06.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 04.06.2009р. було оголошено перерву до 10.06.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

10.06.2009р. з урахуванням заявлених клопотань сторін продовжено обговорення обставин справи та оголошена вступна та резолютивна частина рішення відповідно до вимог ст. ст. 83, 85 ГПК України.

          Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

          Розглянувши подані по справі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

          21.04.2006р. між сторонами було укладено Договір поставки продукції № 267, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов'язався систематично поставляти та передавати у власність відповідача, як покупця, а той в свою чергу   приймати та оплачувати Концентрат розчину зволожуючого Etammix, в кількості, асортименті і за цінами, вказаними сторонами в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.

          З травня 2006 року, позивач на виконання умов Договору та Додаткових угод, відпускав відповідачу продукцію на загальну суму 3 600 755,12 грн., відповідно до заявок відповідача.

          Відповідно до п. 3.4.1. Договору сторони узгодили, що покупець повинен здійснити 100 % оплату вартості отриманої продукції згідно рахунку-фактури постачальника протягом 30 банківських днів з моменту доставки продукції на склад покупця.

Проте, відповідач, порушуючи умови п. 3.4.1. Договору, несвоєчасно оплачував отриману продукцію.

Всього відповідач перерахував позивачу грошові кошти у сумі 3 398 618, 72 грн., а, продукція по накладним № т-25, № т-26 від 29.08.2008р., № т-27, № т-28 від 05.09.2008р., № т-29, № т-30 від 12.09.2008р., №35, №36 від 10.10.2008р. на загальну суму            202 136,40 грн. не була оплачена.

Згідно п.7.1. Договору при порушенні строків проведення платежів, відповідно п.3.4.1. договору, покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочки.

13.02.2009р. позивач направив відповідачу претензію №13/02-01, в якій вимагав сплатити борг за отриману продукцію у сумі 202 136 грн. 40 коп. та пеню за порушення строків проведення платежів у розмірі 44 169 грн. 97 коп., а також урахувати пеню з 13.02.2009р. до дати повного погашення боргу, збитки від інфляції у сумі 25 441 грн. 38 коп., та три проценти річних у сумі 5 561 грн. 79 коп., а також урахувати індекс інфляції з 01.02.2009р. та три проценти річних з 13.02.2009р. до дати повного погашення боргу.

У Відповіді на претензію № 222/9 від 25.02.2009р. відповідач не заперечував проти несвоєчасно проведених оплат за отриману продукцію, але за продукцію по накладним № т-25, № т-26 від 29.08.2008р., № т-27, № т-28 від 05.09.2008р., № т-29, № т-30 від 12.09.2008р., №35, №36 від 10.10.2008р. на загальну суму 202 136 грн. 40 коп. платити не збирається, посилаючись на те, що вказана продукція не була ним замовлена. Проте безумовних документальних підтверджень своїм доводам  не навів , докази представлені позивачем  (  заявки , довіреності  під спірні накладні)  не спростував.

За таких обставин заперечення та доводи  відповідача визнаються безпідставними.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 655 ЦК України передбачений обов'язок продавця передати товар у власність покупцю, та обов'язок покупця прийняти товар та уплатити за нього певну грошову суму.

З доказів по справі вбачається, що відповідач ухилився від виконання договірного зобов'язання, належним чином оплату за поставлену продукцію не провів.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 53 368,71 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

П. 3 ст. 83 ГПК України зазначає про право суду у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання. Враховуючи вищевикладене, суд приймає до уваги загальновідомий  економічний стан господарюючих суб'єктів та вважає за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій (пені) на 50 відсотків.

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, але за уточненим розрахунком, а саме у розмірі –26 684,36 грн.

Також, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 33 769,05 грн. збитків від інфляції та 7 123,50 грн. трьох відсотків річних.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 549, 625, 655 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Київського філіалу Закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»- Зразкова друкарня «Бліц-Прінт»(юридична адреса: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 25; фактична адреса: 03057, м. Київ, вул. Довженко, 3, код ЄДРПОУ 21598237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  «СНЕММІХ»(03680, м. київ, вул. Виборзька, 92, код ЄДРПОУ 34000841) - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - грошові кошти у розмірі 202 136 (двісті дві тисячі сто тридцять шість) грн. 40 коп., пеню у розмірі 26 684 (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 36 коп., 33 769 (тридцять три тисячі сімсот шістдесят дев'ять) грн. 05 коп. збитків від інфляції, 7 123 (сім тисяч сто двадцять три) грн. 50 коп. трьох відсотків річних, державне мито у розмірі 2 963 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн. 97 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн.

3.          В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду  набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                         Н. І. Качан

Дата підписання рішення 30 червня 2009 року.