Постанова

від 12.08.2014 по справі 806/3239/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року Житомир справа № 806/3239/14

категорія 11.5

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, треті особи - приватне підприємство "Арболіт", публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, просила визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області від 03.04.2014 ВП № 42765920 в частині накладення арешту та оголошення заборони на його відчуження на нежиле приміщення, магазин роздрібної торгівлі, загальною площею 120,5 м. кв.; об'єкт незавершеного будівництва нерухомого майна - магазин, загальною площею 632,00 м. кв.; земельну ділянку комерційного призначення, кадастровий номер 1823410100:01:004:0120, загальною площею 0,0379 га, що розташовані в АДРЕСА_1; та зобов'язати відповідача зняти арешт та заборону відчуження з належного їй майна та вжити заходи виключення цього майна з Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказана постанова винесена на підставі виконавчого листа № 2/283/27/2013, виданого 18.03.2014 на підставі рішення Малинського районного суду Житомирської області про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ПП "Арболіт" на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" заборгованості та пені. На підставі даної постанови 04.04.2014 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно був внесений запис про обтяження всього нерухомого майна ПП "Арболіт", за адресою: АДРЕСА_1. Проте зазначає, що дане нерухоме майно, яке розташоване в АДРЕСА_1, належало на праві приватної власності ОСОБА_2, придбане нею з прилюдних торгів ще у 2013 році. Таким чином, на час винесення вказаної постанови вона була власницею даного майна. Оскільки дана постанова винесена без з'ясування всіх обставин справи та суперечать вимогам Закону України "Про виконавче провадження" позивач просила позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена вчасно та належним чином. Надала до суду заяву, в якій просила справу розглядати без її участі.

Представник позивача просив справу розглядати в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином. Надав до суду клопотання, в якому просив справу розглядати без його участі.

Представник третьої особи ПАТ КБ "Правекс-Банк" в судове засідання не з'явилася до суду надала письмові заперечення, в яких просить розглядати справу без її участі та відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи ПП "Арболіт" в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, із змінами і доповненнями (далі - Закон).

Згідно ч.1 ст.6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Судом встановлено, що 18.03.2014 Малинським районним судом Житомирської області був виданий виконавчий лист № 2/283/27/2013 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ПП "Арболіт" на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" заборгованості та пені. 03.04.2014 на підставі вказаного виконавчого листа державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області винесено постанову ВП № 42765920 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно ПП "Арболіт" та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна ПП "Арболіт" за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).

Відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор 04.04.2014 вніс запис про обтяження всього нерухомого майна ПП "Арболіт" за адресою: АДРЕСА_1. Підставою для внесення даного запису є оскаржувана постанова (а.с.9).

Відповідно ч.1 ст.60 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Судом встановлено, що на прилюдних торгах ОСОБА_1 придбала нежиле приміщення, магазин роздрібної торгівлі, загальною площею 120,5 м. кв., об'єкт незавершеного будівництва нерухомого майна - магазин, загальною площею 632,00 м. кв.; земельну ділянку, загальною площею 0,0379 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Даний факт підтверджується актами про проведення прилюдних торгів від 10.06.2013, 18.07.2013 та 12.09.2013 (а.с.11-13).

Належність позивачу зазначеного нерухомого майна на праві приватної власності, яке розташоване за вказаною адресою, а саме: нежилого приміщення, магазину роздрібної торгівлі, загальною площею 120,5 м. кв., об'єкту незавершеного будівництва нерухомого майна - магазину, загальною площею 632,00 м. кв.; земельної ділянки комерційного призначення, кадастровий номер 1823410100:01:004:0120, загальною площею 0,0379 га, підтверджується копіями свідоцтв про право власності, засвідчених нотаріально від 17.06.2013, 22.07.2013 та 13.09.2013 (а.с.14, 16, 19). Державна реєстрація речових прав позивача на вказане майно підтверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.15, 17-18, 20-21).

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що майно на яке накладено арешт постановою від 03.04.2014 ВП № 42765920, на час її винесення, частково належало ОСОБА_1 на праві приватної власності, яка не є боржником у даному виконавчому провадженні. А тому арешт на нежиле приміщення, магазин роздрібної торгівлі, загальною площею 120,5 м. кв., об'єкт незавершеного будівництва нерухомого майна - магазин, загальною площею 632,00 м. кв.; земельну ділянку комерційного призначення, кадастровий номер 1823410100:01:004:0120, загальною площею 0,0379 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 підлягає зняттю в порядку ч.1 ст.60 Закону.

Вимога позивача про зобов'язання відповідача вжити заходи для виключення обтяження зазначеного майна з Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 60 Закону України визначено, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Враховуючи наведене вище, суд не вправі перебирати на себе виключні повноваження та функції суб'єкта владних повноважень, надані йому законом та іншими нормативно-правовими актами, в тому числі підміняти органи державної виконавчої служби в частині зобов'язання вчинення дій, пов'язаних із зняттям арешту на підставі рішення суду, які згідно із Законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Щодо вимог позивача про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області від 03.04.2014 ВП № 42785920 в частині накладення арешту та оголошення заборони на його відчуження на вказане нерухоме майно суд зазначає знаступне.

У відповідності до ст.11 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Позивачем, в порушення вимог ч.1 ст.71 КАС України, не надано доказів неправомірності оскаржуваної постанови, зокрема того, що на час винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державний виконавець був обізнаний, що не все майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить боржнику - ПП "Арболіт".

Зважаючи на наведене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зазначеній частині.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, сплачений судовий збір в розмірі 73,08 грн, що підтверджується квитанцією підлягає відшкодуванню на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -,

постановив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області зняти арешт та оголошення заборони на відчуження з нежилого приміщення, магазину роздрібної торгівлі, загальною площею 120,5 м. кв.; об'єкту незавершеного будівництва нерухомого майна - магазину, загальною площею 632,00 м. кв.; земельної ділянки комерційного призначення, кадастровий номер 1823410100:01:004:0120, загальною площею 0,0379 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та належать на праві власності ОСОБА_1, накладений постановою від 03.04.2014 ВП № 42765920.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирської області 73,08 грн сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Панкеєва