16/107
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
30.06.09 р. Справа № 16/107
Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,
при секретарі Муравйовій М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АРТФО” м.Донецьк
до відповідача: Приватного підприємства “Модельна агенція “ Моделс Ді Віжн” м.Донецьк
про стягнення 3667,19 грн.,
За участю представників сторін :
від позивача: Михайлик О.В. – за довіреністю
від відповідача: не з'явився
В С Т А Н О В И В: у судовому засіданні 23.06.2009р. було оголошено перерву до 30.06.2009р. відповідно до ст.77 ГПК України
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.03.2009р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АРТФО” м.Донецьк до Приватного підприємства “Модельне агентство “Models D vision” м.Донецьк про стягнення 3667,19 грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 2500грн., індексу інфляції в розмірі 1010,00грн. та 3% річних в розмірі 157,19грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 29.04.2009р. – 11год. 30хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.
Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір суборенди № 01/01-07 від 01.01.2007р., акт прийому-передачі, рахунки-фактури, акти здачі робіт, претензію № 1 від 15.09.2008р., розрахунок суми позову, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем були нараховані штрафні санкції.
Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України – позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Позивач надав через канцелярію суду заяву за № 4 від 20.05.2009р. про збільшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 2500,00грн., індекс інфляції в розмірі 1067,50грн. та 3% річних в розмірі 171,78грн.
Відповідач надав до матеріалів справи відзив від 12.06.2009р. та заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на той факт, що ним не була сплачена сума 2500,00грн. за січень 2007р., оскільки приміщенням не користувався протягом 14 днів січня і вони знаходились в розпорядження Позивача, заперечує проти нарахування штрафних санкцій, посилаючись на вимоги ст.232 Господарського кодексу України, та, крім того, зазначає, що позивачем невірно зазначено найменування відповідача.
У доповненні до відзиву від 26.06.2009р. відповідач вказує, що площа переданого об'єкту оренди менше, ніж зазначене в договорі, а тому позивач повинен був внести зміни щодо фактично переданої площі до додатку № 1 до договору.
Під час розгляду справи суд встановив, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 14/4-20/1988 від 07.05.2009р. повне найменування відповідача становить Приватне підприємство „Модельна агенція “Моделс Ді Віжн”.
Позивач звернувся до суду з клопотанням про зміну найменування відповідача на Приватне підприємство „Модельна агенція “Моделс Ді Віжн” м.Донецьк.
Суд розглянув клопотання позивача та задовольнив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
01.01.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “АРТФО” (Орендар) та Приватним підприємством „Модельна агенція “Моделс Ді Віжн” (Суборендар) був укладений договір суборенди за № 01/01-07 (далі за текстом – договір), згідно п.1.1. якого Орендар передав, а Суборендар прийняв в строкове платне володіння та користування вбудоване нежитлове приміщення площею 176,31 кв.м, розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Овнатаняна, 16а.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Таким чином, між сторонами склалися цивільні правовідносини відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Договір був укладений строком з 01.01.2007р. по 30.04.2007р. (п.5.1. договору).
Із акту приймання-передачі від 01.01.2007р. вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення по вул.Овнатаняна, 16а, м.Донецьк, площею 132,91 кв.м.
Під час розгляду справи представник позивача пояснив, що в акті приймання-передачі приміщення від 01.01.2007р. було допущено технічну помилку щодо визначення площі приміщення (вказано 132,91 кв.м, а необхідно 176,31 кв.м), яке було передано в оренду відповідачу.
Відповідно до акту повернення від 30.04.2007р., підписаного без заперечень, орендоване за договором суборенди № 01/01-07 від 01.01.2007р. приміщення площею 176,31 кв.м було повернуто Орендарю.
Посилання відповідача на той факт, що позивач повинен був внести зміни до додатку № 1 до договору, судом не приймаються, оскільки ч.1 ст.188 Господарського кодексу України передбачає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Частина 2 вказаної статті передбачає, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Однак, відповідачем не надано до матеріалів справи доказів звернення до позивача з пропозицією про внесення змін до договору стосовно розміру орендної плати. Оскільки сторонами була встановлена фіксована сума орендної плати та не визначено розмір орендної плати за 1 кв.м. орендованого приміщення, суд приймає до розгляду встановлений умовами договору розмір орендної плати в сумі 5000,00грн.
Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. договору розмір орендної плати з урахуванням індексації становить 5000,00грн. щомісячно та сплачується шляхом перерахування грошових коштів Суборендарем на розрахунковий рахунок Орендаря або готівкою до 5 числа поточного місяця з моменту отримання рахунку від Орендаря.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Із умов договору вбачається. що сторонами був узгоджений фіксований розмір орендної плати без визначення суми орендної плати з 1 кв.м.
До матеріалів справи не надано додаткових угод, підписаних між сторонами, до договору, щодо внесення змін стосовно розміру площі приміщення та орендної плати.
За оренду приміщення у січні 2007р. між сторонами був складений та підписаний без заперечень та зауважень акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за № ОУ-0000045 на суму 5000,00грн.
Позивачем на сплату відповідачем орендної плати був виставлений рахунок за № СФ-25 від 31.01.2007р. на суму 5000,00грн за оренду в січні 2007р., який був частково сплачений в розмірі 2500,00грн., про що свідчить відмітка на ньому, та не оспорюється відповідачем.
За розрахунком позивача сума несплаченої орендної плати за січень 2007р. становить 2500,00грн.
Оскільки на момент розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості з орендної плати за січень 2007р., вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості з орендної в розмірі 2500,00грн. підлягають задоволенню.
Стосовно заявлених вимог про стягнення індексу інфляції в розмірі 1067,50грн. та 3% річних в розмірі 171,78грн., суд виходить з наступного:
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, розмір 3% річних складає 171,78грн. та індекс інфляції становить 1067,50грн.
Тому стягненню підлягають 3% річних в розмірі 171,78грн. та індекс інфляції в розмірі 1067,50грн.
Судом не приймається посилання відповідача на вимоги статті 232 Господарського кодексу України, виходячи з наступного:
Вказана норма Господарського кодексу України застосовується лише для порядку нарахування суми пені. У даній справі позивач просить стягнути лише індекс інфляції та 3% річних, до яких застосовується строк позовної давності в межах трирічного строку, відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України. Позовних вимог щодо стягнення суми пені позивачем під час розгляду справи заявлено не було, а тому відсутні підстави для застосування статті 232 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.
На підставі ст.ст. 525, 615, 625, 762 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 24, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АРТФО” м.Донецьк до Приватного підприємства “Модельна агенція “Моделс Ді Віжн” м.Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 2500,00грн., індексу інфляції в розмірі 1067,50грн. та 3% річних в розмірі 171,78грн. – задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства “Модельна агенція “ Моделс Ді Віжн” м.Донецьк (пр.Дзержинського, буд.2, кв.380, м.Донецьк, 83000; ЄДРПОУ 32880013; р/р 26006001000093 в ТОВ „Український фінансовий світ”, МФО 377777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АРТФО” м.Донецьк (вул.Овнатаняна, 16а, м.Донецьк, 83017; ЄДРПОУ 32019824; р/р 26004010 в ЗАТ „ПроКредит Банк” м.Київ, МФО 320984) суму основного боргу в розмірі 2500,00грн., індекс інфляції в розмірі 1067,50грн., 3% річних в розмірі 171,78грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.
Рішення підписане 30.06.2009р.
Суддя
Надруковано 3 примірники
Сторонам 2, У справу № 16/107
Вик. Єрохіна В.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 30.06.2009 |
Оприлюднено | 11.07.2009 |
Номер документу | 4019786 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні