Рішення

від 19.08.2014 по справі 672/847/14-ц

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №672/847/14-ц

Провадження №2/672/296/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 серпня 2014 р. м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: судді - Шинкоренка С.В., при секретарі - Терещук Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Фінанс", приватного підприємства "Астра-Фінанс"

про стягнення коштів за нікчемним правочином,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів про стягнення коштів за нікчемним правочином в сумі 3365 грн. 49 коп., пояснивши суду, що вона була введена в оману відповідачами в результаті застосування ними нечесної підприємницької практики і під виглядом укладення кредитного договору, останні фактично заволоділи її грошовими коштами.

Позивач пояснила, що 04.06.2013 р, бажаючи отримати кредит та знайшовши відповідне оголошення у пресі, звернулася до консультаційного центру у м. Хмельницькому для укладення кредитного договору в сумі 40000 грн. з ТОВ "Астра-Фінанс". Як вказує позивач, їй фактично під різними вигаданими приводами не давали ознайомитись у повному обсязі із текстом самої угоди та вказували, що можливо їй необхідно буде понести певні витрати у вигляді сплати вступного платежу по договору.

Також позивач вказує, що про необхідність підписання договору ще й з ПП "Астра-Фінанс" їй взагалі ніхто не повідомляв, оскільки даний договір було надано на підпис в сукупності з іншими документами, тією ж особою, під тим же порядковим номером, з тією ж назвою юридичної особи та з ідентичною юридичною адресою, тощо…

Видача кредиту позивачу була обіцяна на наступний день після сплати вступних внесків, однак до цього дня ОСОБА_1 жодних коштів так і не отримала.

Позивач вказує, що діяльність вищевказаних підприємств ввела її як споживача в оману, що є елементом нечесної підприємницької практики у вигляді створення, експлуатації та сприяння розвитку пірамідальної схеми, прямо забороненої Законом України «Про захист прав споживачів» , до якої вона була залучена внаслідок укладення оспорюваних договорів.

В судове засідання позивач та її представник не з"явилися, проте остання подала суду заяву про слухання справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить їх задовольнити. Погоджується на проведення заочного розгляду по справі.

Відповідачі (їх представники) в судове засідання повторно не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлені належним чином згідно п.5 ч.5 ст.74 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у їх відсутності не подавали.

Враховуючи вимоги ст.224 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представника позивача по справі на її розгляд за відсутності відповідачів, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Суд, оголосивши заяву представника позивача, перевіривши матеріали справи в межах наданих суду доказів, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом об'єктивно встановлено, що 04.06.2014 р. між ОСОБА_1 та ТОВ "Астра-Фінанс" було укладено договір про надання безвідсоткової позики, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 мала б отримати позику в сумі 40000 грн.(а.с.7-10).

Цього ж дня ОСОБА_1 було укладено договір з ПП "Астра-Фінанс" про надання інформаційних, консультаційних та роз'яснювальних послуг з питань отримання позики (а.с.11).

За вищевказаними договорами позивачем було сплачено кошти на загальну суму - 3365 грн. 49 коп., в підтвердження чого долучено копії відповідних квитанцій (а.с.12-13).

Відповідно до ст.ст. 15 , 16 Цивільного кодексу України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч.3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень…, чим декларується принцип "змагальності сторін у цивільному процесі".

Ст. 509 ЦК України визначено, що : Зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Фінансова установа,в силу ст.1 Закону України"Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги,пов"язані з наданням фінансових послуг, у випадках прямо визначених законом та внесена до відповідного реєстру у встановленому законом порядку.

В силу ст.4 даного Закону фінансовими вважаються такі послуги, як адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. Водночас, із ст.34 Закону вбачається, що діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

З аналізу умов договору, укладеного між сторонами, вбачається, що відповідач здійснює операції з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, тобто надає фінансові послуги, хоча, доказів про те, що ТОВ"Астра-Фінанс" є фінансовою установою, має відповідну ліцензію - суду останнім не надано.

Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної Асамблеї Ради Європи 17.05.73р.№543, передбачено, що надання товарів чи послуг, в т.ч. у фінансовій галузі, не має здійснюватись за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача.

У відповідності до положень ч.1 ст.203 ЦК України , зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

З п.5 ч.1 ст.21 Закону України "Про захист прав споживачів" вбачається, що права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Статтею 19 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною, а також забороняється, як таке, що вводить в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, вчинені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України , недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом, у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до ч.1 ст.216 ЦК України , недійсний правочин не створює юридичних наслідків,крім тих, які пов"язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов"язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред"явлена будь-якою заінтересованою особою (ч.5 ст.216 ЦК України ).

Відповідно до п.1.1. договору укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Астра-Фінанс", предметом договору є вчинення відповідачем від імені та за рахунок позивача певних дій, спрямованих на надання безвідсоткової позики, зазначеної в Додатку №1 до даного Договору, на умовах діяльності програми "Astra Finance" (Додаток №2 до даного Договору) у тому числі: забезпечення обслуговування учасника за умовами договору; організація та розподіл Фонду учасників, здійснення надання безвідсоткової позики на користь учасника за рахунок Фонду учасників; надання інших послуг і здійснення інших правочинів, погоджених сторонами у порядку та у строки, передбачені договором та додатками до нього.

При підписанні договору на виконання п. 2.1.1 та Додатку №1 позивач сплатила відповідачу вступний платіж - 1500 грн. 00 коп. та інші встановлені платежі.

Суд вважає, що вказана умова договору є несправедливою стосовно позивача, як споживача, оскільки кошти, сплачені ним на користь відповідача в якості декларативної умови, яка не має під собою реального виконання відповідачем будь-яких обовязків, забезпечених цією оплатою.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1 , статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023XII з наступними змінами у взаємозвязку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Згідно із ст. 8 Додатку №2 до даного договору розірвання даного договору на паритетних правах можливе лише протягом першого дня з моменту його підписання, оскільки це можливо тільки до моменту його активації. Згідно з п. 1.4. даного договору він активується у день надходження на рахунок відповідача вступного внеску, який повинен бути сплачений в строк, передбачений ст. 2 п. 2.1.1. договору, тобто в день його підписання . У разі виявлення бажання клієнтом системи розірвати договір після закінчення вказаного вище терміну, застосовуються положення п. 8.2. договору, згідно з якими вступний внесок та адміністративні витрати клієнту програми не повертаються. В той же час договір відповідно до п. 8.3 вважається розірваний на вимогу відповідача в односторонньому порядку з 1 (першого) числа місяця в якому виникла заборгованість, за умови , якщо позивач, якому ще не надано дозвіл, не сплатить в строк до 15-го числа поточного місяця загальний платіж та адміністративні витрати. Вказана умова, на думку суду, порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого виступав позивач в якості споживача, а тому її слід визнати несправедливою відносно позивача, що може слугувати підставою визнання вказаного договору недійсним.

Окрім вищезазначеного, в умовах договору вбачаються ознаки здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності. Так, як вбачається з реклами послуг відповідача, які розміщені в друкованих засобах масової інформації (а.с. 14), вона спонукає клієнта звертатися за безоплатною позикою, яка отримується протягом 10-15 хвилин. Так, з одного боку, з умов оспорюваного договору випливає, що згідно із програмою "Astra Finance" предметом договору є надання безвідсоткової позики, видачу якої проводить адміністратор (відповідач). Однак з аналізу інших умов договору слідує, що відповідач не надає позик, а формує групу клієнтів системи , які за рахунок власних внесків формують фонд групи.

Таким чином, відповідач, формує групу клієнтів системи за рахунок сплати щомісячних повних внесків, сплачених клієнтами програми, тобто за кошти членів самої програми, формуванні фонду даної групи. Крім того з фонду групи формується чистий фонд, який призначений для видачі позик для учасників програми, його наступний щомісячний розподіл між учасниками системи шляхом надання визнання права учасника програми на отримання позики. При цьому, визнання, яке підтверджує право учасника програми "Astra Finance" на одержання позики надається не всім учасникам програми, а лише тим, які мають найбільшу кількість проплат (платежів). Отже, розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги п. 7ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» , коли один учасник програми за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує позику іншому учаснику програми. При цьому надання визнання права на одержання позики учасником програми є компенсацією за рахунок коштів інших учасників програми, залучених до програми "Astra Finance".

Як розяснено у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року №9 , правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлена наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи на нікчемність такого правочину одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Верховний Суд України при розгляді справи №6-40 цс 13 від 11.09.2013 р. зробив правовий висновок, відповідно до якого поняття "пірамідальна схема" у розумінні п.7 ч.3 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів" має такі обов"язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару. Утворення та експлуатація пірамідальних схем забороняється як нечесна підприємницька практика, а правочин здійснений з використанням такої практики є недійсним.

Водночас придбання товарів у группах передбачає надання споживачу товару в обмін на внесення ним коштів і за умови отримання відповідного дозволу є легітимною підприємницькою діяльністю.

Однак будь-яких відомостей про надання такого дозволу (ліцензії) ТОВ "Астра-Фінанс" - суду надано не було.

Крім того, суд бере до уваги і ту обставину, що відповідачі ігнорують судові виклики, не бажають отримувати відповідну кореспонденцію, що певною мірою свідчить про їх позицію у справі, а саме про відсутність вищевказаних доказів.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги ті докази, які були досліджені, суд приходить до висновку про під ставність заявленого позову.

Крім того, керуючись ч.3 ст.88 ЦПК України, стягненню на користь держави з відповідачів підлягає сплачений позивачем судовий збір в сумі - 243 грн. 60 коп. пропорційно до суми задоволених вимог щодо кожного з них (що становить від загальної суми вимог 55% - 133 грн. 98 коп. та 45% - 109 грн. 62 коп. відповідно).

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1218, 1238 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Фінанс" (Код ЄДРПОУ 37999886) на користь ОСОБА_1 - 1842 грн. 99 коп. (одну тисячу вісімсот сорок дві грн. 99 коп.)

Стягнути з приватного підприємства "Астра-Фінанс" (Код ЄДРПОУ 38001938) на користь ОСОБА_1 - 1522 грн. 50 коп. (одну тисячу п'ятсот двадцять дві грн. 50 коп.)

Стягнути на користь держави судовий збір з товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Фінанс" в сумі - 133 грн. 98 коп., та з приватного підприємства "Астра-Фінанс" в сумі - 109 грн. 62 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення, однак якщо учасники процесу не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - вони можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: