Рішення
від 14.08.2014 по справі 905/3898/14-908/2158/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/78/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2014 Справа № 905/3898/14-908/2158/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК ХІМТРЕЙД" (83114, місто Донецьк, вул. Щорса, буд. 69, кв. 21)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд" (поштова адреса: 69050, місто Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 123; 70032, Запорізька область, Вільнянський район, село Дружелюбівка)

про стягнення 78349,52 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники:

від позивача: Мельник Т.М., довіреність № б/н від 04.06.2014 р., паспорт серії НОМЕР_1 від 07.06.2005 р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ

До господарського суду Запорізької області 23.06.2014 року звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК ХІМТРЕЙД" з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд" про стягнення 78349,52 грн. Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 10/05-РШБ, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 76588,00 коп. Враховуючи приписи діючого законодавства позивачем нараховані 1761,52 грн. 3% річних за неналежне виконання грошового зобов'язання. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на статтю 193 Господарського кодексу України та статті 526 та 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 24.06.2014 року порушено провадження у справі № 905/3898/14-908/2158/14, присвоєно справі номер провадження 18/78/14, судове засідання призначене на 14.07.2014 року. У зв'язку з неявкою представників сторін, з метою з'ясування фактичних обставин справи, за клопотанням позивача, розгляд справи відкладався на 14.08.2014 р.

До початку розгляду справи по суті представник позивача в судовому засіданні надав клопотання № б/н від 14.08.2014 року про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості за договором, яке залучене до матеріалів справи. Також суду надав довідку № 04-08/859-2643 від 14.08.2014 року, видану Управлінням Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, в якій вказано, що для отримання довідки про зарахування коштів до державного бюджету представнику позивача необхідно звернутися до Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Донецьк.

Судом клопотання про зменшення розміру позовних вимог не прийняте до розгляду і відхилене, у зв'язку з недотриманням позивачем положень ст. 22 ГПК України, а саме відсутністю доказів його направлення відповідачеві. Таким чином, судом розглядаються первісно заявлені вимоги, що викладені у позові.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Матеріали справи містять відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти заявлених позовних вимог відповідач заперечував, в обґрунтування заперечень посилався на те, що на обумовлених сторонами умовах, відповідач частково оплатив товар 30.09.2013 р. в сумі 50000,00 грн., що задовольнило позивача. Остаточний розрахунок в сумі 76588,00 грн. відповідач мав здійснити за вимогою позивача. Відповідної вимоги про оплату товару від позивача на адресу відповідача не надходило, тому строк виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором не настав і немає підстав для задоволення позову. Крім того зазначав, що 27.06.2014 р. відповідачем частково було оплачено поставлений товар на суму 16588,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.06.2014 р. № 102 на відповідну суму. Також заперечував проти нарахування «штрафних санкцій» у вигляді стягнення 3% річних, оскільки відповідачем не порушений строк виконання грошового зобов'язання за договором перед позивачем. На підставі вищевикладеного, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу та за наявними у справі документальними доказами, який закінчений 14.08.2014 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК ХІМТРЕЙД» (постачальник, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «Ремшляхбуд» (покупець, відповідач у справі) 10.05.2013 р. уклали договір поставки № 10/05-РШБ (надалі - договір), за умовами якого постачальник продає, а покупець купує на умовах дійсного договору - дьоготь кам'яновугільний полімерний, паливо пічне, паливо котельне вуглеводневе сумішеве, надалі - товар (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, кількість та ціна товару зазначаються у видатковій накладній.

Пунктом 3.1. договору визначено, що покупець здійснює передоплату в розмірі 100% за партію товару згідно виставлених постачальником рахунків шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Відповідно до п. 5.1. договору на кожну партію товару постачальник повинен надати покупцю пакет товаросупровідних документів: рахунок - фактуру, сертифікат якості, накладну (залізничну накладну), податкова накладна.

Відповідно до п. 5.2. договору приймання-передача товару провадиться по кількості - відповідно інструкції П-6, по якості - відповідно інструкції П-7.

На оплату замовленого товару (палива пічного нафтовуглехімічного) виставлений рахунок № 172 від 18.09.2013 р. на суму 126588,00 грн. В цей же день відбулася поставка товару. Виконання зобов'язань з боку позивача, а саме поставка палива пічного нафтовуглехімічного в кількості 30,14 т на загальну суму 126588,00 грн. підтверджується видатковою накладною № 171 від 18.09.2013 р., товарно-транспортною накладною № Р171 від 18.09.2013 р., актом здачі-приймання товару № 18.09.2013 та довіреністю на ім'я Пархоменко С.П. від 18.09.2013 р. № 319.

Згідно із пунктом 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6 та пунктом 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7 відсутність супровідних документів при прийманні продукції по кількості і якості не призупиняє процес прийняття продукції, в такому випадку складається акт про фактичну наявність, якість та комплектність отриманої продукції і в акті зазначається, які документи відсутні. Відповідачем при прийманні продукції не заявлялося про неотримання разом із товаром оригіналів: рахунків, податкових накладних, документів про якість та товарно-транспортних накладних, акта про відсутність супровідних документів не складалося. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано умов договору, в тому числі виконано п. 5.1 договору та пред'явлено рахунок на оплату товару, а відповідачем не доведено неотримання ним оригіналів пакету супровідних документів та причин несплати 18.09.2013 р. 100% передоплати на підставі виставленого 18.09.2013 р. рахунка.

Отже, відповідач зобов'язання належним чином не виконав, вчасно оплату за отриманий товар, в повному обсязі не здійснив, сплатив лише частково в сумі 50000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунках від 30.09.2013., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмір 76588,00 грн.

Відповідач узгодив із позивачем суму заборгованості шляхом підписання акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.08.2013 р. по 12.05.2014 р.

Внаслідок неотримання від відповідача оплати вартості поставленого товару, позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вже зазначалося вище, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за поставлений товар у встановлений договором строк, в повному обсязі, не здійснив, сплатив лише 50000,00 грн., з урахуванням чого, сума заборгованості склала 76588,00 грн.

Разом з тим, на день розгляду спору, суду надані докази часткового погашення заборгованості у розмірі 16588,00 грн. - платіжне доручення № 102 від 27.06.2014 р.

Таким чином, сума боргу відповідача за поставлений йому товар на момент розгляду справи становить 60000,00 грн.

Згідно з п. 1 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки погашення заборгованості в сумі 16588,00 грн. відбулося після звернення позивача із позовом до суду, провадження у справі, в цій частині, підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині позову, з віднесенням на відповідача судових витрат.

Факт наявності заборгованості у розмірі 60000,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

На день розгляду спору відповідач повну оплату отриманого товару не довів, будь-яких претензій щодо кількості або якості товару позивачу не пред'явив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 60000,00 грн. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань, позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 1761,52 грн. за період з 18.09.2013 р. по 29.09.2013 р. та з 30.09.2013 р. по 16.06.2014 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наведений позивачем розрахунок 3 % річних є невірним, оскільки не правильно визначена дата порушення зобов'язання. Відповідно до розрахунку зробленого судом до стягнення підлягають 3% річних у сумі 1451,22 грн. за період з 19.09.2013 р. (включно) по 16.06.2014 р., в решті вимог про стягнення 310,40 грн. 3 % річних суд відмовляє у задоволенні позову.

Заперечення відповідача в частині стягнення 3% річних, внаслідок ненастання строку оплати, судом відхилено, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013 р. № 01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» строк виконання грошового зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України. Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки. Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. За таких обставин факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (див. постанову Вищого господарського суду України від 20.09.2012 № 12/5026/556/2012).

Приймаючи до уваги вищенаведене, умови пунктів 3.1. та 5.2. договору, правила інструкцій П-6 П-7, суд дійшов висновку про настання строку оплати та обґрунтованість здійснення передоплати в день виставлення рахунка - 18.09.2013 р., а, отже, правомірність та доведеність позивачем наявності правових підстав для стягнення 3% річних за порушення виконання відповідачем зобов'язань за договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості, 3% річних відповідач суду не надав.

На підставі викладеного вище, позовні вимоги задовольняються судом частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд" (69050, місто Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 123; 70032, Запорізька область, Вільнянський район, село Дружелюбівка, код ЄДРПОУ 20488682) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК ХІМТРЕЙД" (83114, місто Донецьк, вул. Щорса, буд. 69, кв. 21, код ЄДРПОУ 38355947) 60000 грн. (шістдесят тисяч грн. 00 коп.) основного боргу, 1451,12 грн. (одну тисячу чотириста п'ятдесят одну грн. 12 коп.) 3% річних, 1819,76 грн. (одну тисячу вісімсот дев'ятнадцять грн. 76 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. Провадження у справі, в частині стягнення 16588,00 грн. основного боргу, припинити.

4. В інший частині позову - відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 19 серпня 2014 р.

СудГосподарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення14.08.2014
Оприлюднено22.08.2014
Номер документу40198523
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —905/3898/14-908/2158/14

Судовий наказ від 21.08.2014

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Носівець В.В.

Ухвала від 14.07.2014

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Носівець В.В.

Рішення від 14.08.2014

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Носівець В.В.

Ухвала від 24.06.2014

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Носівець В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні