Рішення

від 18.08.2014 по справі 904/4253/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.14р. Справа № 904/4253/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОГАЗ"

до Державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України",

в особі Відокремленого структурного підрозділу Дніпропетровський міський відділ лабораторних досліджень Державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України"

про стягнення 9 187,19 грн. боргу за постачання та транспортування газу

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - Дудка Д.В., представник за довіреністю № 78юр від 01.08.14р.

відповідача - Лозова О.А., представник за довіреністю № 033/14 від 12.05.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 9 187,19 грн. боргу за постачання та транспортування газу, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014р., замінено неналежного Відповідача Бабушкінську району санітарно-епідеміологічну станцію м.Дніпропетровська на належного Відповідача - Державну установу "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" в особі Відокремленого структурного підрозділу Дніпропетровського міського відділу лабораторних досліджень Державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України".

Відповідач позов визнав, доказів погашення зазначеної заборгованості на час розгляду справи господарському суду не надав.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2012р. сторонами укладено договір №13482/21/127718 на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб підприємств, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів) (далі - Договір), за яким Постачальник (Позивач) зобов'язався постачати природний газ Споживачеві (Відповідач) в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач - оплачувати Постачальникові вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, визначених Договором.

Згідно з п. 10.1., Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2012р.

Відповідно до додаткової угоди від 27.12.2012р., строк дії Договору продовжено до 31.03.2013р., а додатковою угодою від 30.12.2013р. строк дії Договору продовжено до 31.12.2014р.

На виконання умов Договору Позивач у травні 2014р. поставив Відповідачеві природного газу у обсязі 1 472 м 3 на суму 9187,19 грн., що підтверджується відповідним актом прийому-передачі природного газу за травень 2014р.

Договір (п. 4.1, 4.2, 4.6., 4.7.) зобов'язує Відповідача сплатити вартість послуг з газопостачання плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку 2 Договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання Позивача.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Відповідач зобов'язаний провести остаточний розрахунок не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач, в порушення умов Договору, не оплатив послуги з постачання газу у травні 2014р., у зв'язку з чим у нього перед Позивачем виник борг у розмірі 9187,19 грн.

Наведене стало причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов визнав, доказів погашення зазначеної заборгованості на час розгляду справи господарському суду не надав.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" в особі Відокремленого структурного підрозділу Дніпропетровського міського відділу лабораторних досліджень Державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" (49006, м.Дніпропетровськ, вул. Філософська, 39а, код 384 315 98) на користь Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОГАЗ" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, (код 202 628 60) 9 187,19 грн. - боргу за постачання та транспортування газу, 1 827 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане