Рішення

від 01.06.2009 по справі 5020-9/238

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/238

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"01" червня 2009 р. справа № 5020-9/238

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гадячсир - Україна” (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2 н/п №43)

до Приватного підприємства „Ультімо”(99002, м. Севастополь, вул. Громова, буд.60-а)

про стягнення 259407,32 грн.,

                                                                                                                         Суддя Рибіна С.А.

Представники сторін :

позивач - Панюшкіна Лариса Миколаївна, довіреність б/н від 01.02.2009;

відповідач - Логінова Анастасія Миколаївна, довіреність № 123 від 18.05.2009;    

СУТЬ  СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гадячсир - Україна” звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства „Ультімо” про стягнення заборгованості  за договором поставки № 21/01 від 20.02.2008 у розмірі 259407,32 грн., з яких сума основного боргу –198298,93 грн., сума збитків від інфляції –16318,35 грн.,  сума пені –18811,34 грн., сума 3 % річних –2356,48 грн., сума штрафу –23622,22 грн. та судових витрат у розмірі 2712,07 грн., з яких: витрати на державне мито –2594,07 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань, норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Позивач, також, звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача на р/р 26000035768800 в СФ АКІБ „УкрСиббанк” у розмірі позовних вимог.

Відповідач надав суду відзив на позов, позовні вимоги не визнає, вважає неправомірним нарахування позивачем пені та штрафу, посилається на протокол розбіжностей  до договору поставки (т.1 а.с.113).

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалася перерва з 19.05.2009 по 26.05.2009 та 26.05.2009 по 01.06.2009.

За клопотанням представника відповідача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд встановив:

20 лютого 2006 року між ТОВ „Торговий дім „Гадячсир - Україна” (Постачальник)  та ПП „Ультімо” (Покупець) був  укладений договір поставки № 21/01 (далі –Договір) (т.1а.с. 26-28), який підписаний сторонами з протоколом розбіжностей (т.1 а.с. 125).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у встановлений в Договорі строк  у власність Покупця товар, Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

У Договорі сторони визначили, що він діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.2008.

Згідно умов розділу 2 Договору кількість, асортимент та вартість Товару визначається у витратних накладних.

19.05.2008 сторони підписали Додаток № 1 до Договору. Згідно Додатку до Договору пункт 4.4 Договору встановлює, що оплата за Товар здійснюється на умовах відстрочення платежу протягом 21 календарного дня з моменту отримання Товару Покупцем.

Згідно пункту 8.1.1 Договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) визначає, що за несвоєчасну оплату товару, Покупець сплачує  пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не оплаченого товару за кожен дінь прострочення платежу.

Пункти 8.1.2 та 8.1.3 Договору про нарахування штрафу за несвоєчасну оплату Товару виключені з Договору на підставі протоколу розбіжностей.

Постачальник відвантажив Покупцю Товар на суму  3494287,49 грн.  Відповідачем Товар був частчино повернутий на суму 158660,67грн.

Відповідач зобов'язання по оплаті отриманого від позивача Товару виконав частково. Сплачена сума за Товар складає 2960730,15 грн. Крім того було здійснено корегування дебіторської заборгованості.

31.10.2008 сторони здійснили звірку взаєморозрахунків та підписали акт звірки.  Згідно акту заборгованість відповідача перед позивачем склала 344209,72 грн.                (т.1 а.с. 73-75).

Після підписання акту звірки сторонами Договору було здійснено коригування суми боргу на 20398,93 грн. Також відповідачем була здійснена оплата в рахунок погашення боргу на суму 125000,00 грн.

Таким чином,  на момент звернення позивача до суду за ПП „Ультімо” сформувалась заборгованість в розмірі 198298,93 грн.

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості та нарахованих на неї штрафних санкцій.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

 Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України, встановлене, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Докази погашення відповідачем суми заборгованості в розмірі 198298,93 грн. за отриманий товар ПП „Ультімо” на день прийняття рішення суду не надані.

Враховуючи викладене, заявлена  до стягнення сума основної заборгованості у розмірі 198298,93 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання суму пені у розмірі 18811,34 грн.

Згідно положень статті 611 Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними    санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно п.8.1.1 Договору, з урахуванням протоколу розбіжностей,  при несвоєчасній оплаті Товару, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

На підставі вищевикладеного, нарахована позивачем на суму простроченої заборгованості пеня у сумі 18811,34 грн., перевірена судом та визнана такою, що підлягає стягненню.

Позивач також просить стягнути на його користь 3 % річних  у розмірі 2356,48 грн. та інфляційне відшкодування у розмірі 16318,35 грн.

Згідно статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок річних та інфляційного відшкодування, визнав його таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та вважає, що вимоги в частині стягнення 3 % річних  у розмірі 2356,48 грн. та інфляційного відшкодування у розмірі 16318,35 грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути штраф у розмірі 19829,85 грн. Дану вимогу, суд, вважає не обґрунтованою з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач при нарахуванні штрафу посилається на пункти 8.1.2,  8.1.3 Договору, якими встановлюється  нарахування штрафу у розмірі 5% від вартості несплаченого Товару за прострочення оплати на 10 днів та штрафу у розмірі 10% за прострочення оплати на 20 днів. Суд визнає дане посилання безпідставним. Тому, що згідно протоколу розбіжностей до Договору дані пункти сторонами виключені (т.1а.с.125).

З цих підстав суд визнає вимоги в частині стягнення штрафу такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 198298,93 грн. основного боргу,  18811,34 грн. пені, 2356,48 грн. 3% річних, 16318,35  грн. інфляційного відшкодування.

Ухвалою суду від 01.06.2009 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гадячсир –Україна” в задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита  та витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу покладаються  на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Ультімо” (99002, м. Севкастополь, вул.Громова, буд. 60-а, р/р 26000035768800 в СФ АКІБ „УкрСиббанк”, ІПН 321784827035, МФО 351005, ЄДРПОУ 32178483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гадячсир –Україна”  (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2 н/п № 43, р/р 26001166667200 в АКІБ „УкрСиббанк” м.Харьків, ІПН 356920826555, МФО 351005, ЄДРПОУ 35692080) 238250,20 грн., з яких: сума основного боргу –198298,93 грн., сума пені - 18811,34 грн., сума збитків від інфляції –16318,35  грн.,  сума 3% річних –2356,48 грн., державне мито у розмірі 2357,85 грн. та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у розмірі 107,25 грн.          

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В задоволенні решти позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Гадячсир –Україна”  відмовити.

Суддя                                                                                                              С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог

ст. 84 Господарського процесуального кодексу

України і підписано 09.06.2009

РОЗСИЛКА:

1.          ТОВ „ТД „Гадячсир - Україна” (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2 н/п №43)

2.          ПП „Ультімо”(99002, м. Севастополь, вул. Громова, буд. 60-а)

                            3.          До справи