Постанова

від 19.08.2014 по справі 904/5207/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2014 року Справа №904/5207/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М .- доповідача,

суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г,

при секретарі судового засідання: Малику С.О.

За участю представників сторін:

арбітражний керуючий: Шистопал П.М., посвідчення НОМЕР_1 від 30.04.01;

від ЗАТ "НВО "Орбіта": Мягка Л.О., довіреність б/н від 21.01.14;

від ПП "Холод-тепло": Шевченко М.І., довіреність №6-11/03/14 від 11.03.14;

від ПП "Золодар": Коханевич О.М., довіреність б/н від 08.01.14;

від ПП "Золодар": Костенко Т.В., довіреність б/н від 08.01.14;

від ДПІ у Жовтневому районі: Димарьова В.В., довіреність №5000/10/10-006 від 12.02.14;

інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" - арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2014 року у справі №904/5207/13

за заявою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ до боржника - закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта", м.Дніпропетровськ про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2014 року у справі №904/5207/13 (суддя Владимиренко І.В.) визнані грошові вимоги приватного підприємства «Холод-Тепло» в розмірі 50 367 154,91 грн., з яких 50 366 007,91 грн. - 4 черга задоволення та 1 147,00 грн. - 1 черга задоволення. Зобов'язано ліквідатора внести грошові вимоги приватного підприємства «Холод-Тепло» в розмірі 50 367 154,91 грн. до реєстру вимог кредиторі (далі грошові вимоги - ГВ).

Суд першої інстанції встановив, що 20.12.2012 року між ТОВ "Крон" (Продавець) та ПП «Холод - Тепло» (Покупець), в особі повіреного - ТОВ "ЕнергіяІнвест", укладений договір купівлі - продажу цінних паперів №58-БВ. На виконання умов Договору, продавець передав у власність ПП "Холод - Тепло", як покупцеві, цінні папери (37 простих векселів), загальною номінальною вартістю 50 366 007,91 грн., що підтверджується актом прийому - передачі цінних паперів від 20.12.2012 року та актом виконаних зобов'язань від 20.12.2012 року. В судовому засіданні розглянуто спірний вексель серія АА 1971027 від 30.11.2013 року, виданий боржником ТОВ «Лібор» на суму 16 684 160,00 грн., на якому відсутній підпис головного бухгалтера. Керуючись положенням ст. 7 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, та враховуючи, що спірний вексель підписаний генеральним директором ЗАТ Науково-виробничого об'єднання "Орбіта", а його підпис скріплений печаткою, суд дійшов висновку, що відсутність підпису головного бухгалтера не позбавляє спірний вексель вексельної сили, також в спірному векселі міститься прізвище та ініціали головного бухгалтера, що може підтверджувати наявність підпису саме через зазначення прізвища та ініціалів головного бухгалтера.

Щодо посилання ліквідатора в своїх запереченнях на відсутність грошових вимог даного кредитора, суд першої інстанції спростував їх тим, що учасниками провадження у справі про банкрутство не надано господарському суду документальних доказів оскарження у встановленому спеціальним законодавством порядку вказаних векселів, а також не надано документальних доказів, які б підтверджували визнання недійсними векселів як цінних паперів, а виходячи з цього, суд не знайшов законних підстав для відмови у визнанні грошових вимог ПП «Холод-Тепло» на суму 50 367 154,91 грн.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернувся ліквідатор підприємства боржника Шистопал П.М. з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні кредиторських вимог ПП «Холод-Тепло» до боржника. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник зазначає, що:

- згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2012 року у справі №2а/0470/272/12, які містить посилання на вирок Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12.08.20111 року у справі №0417/1-298-2011, ТОВ «Інтерсервіс-Постач» (на користь якого ЗАТ «НВП «Орбіта» виданий вексель серія АА 0043626 на загальну суму 17 596 235,00 грн., яка входить до складу грошових вимог ПП «Холод-Тепло») визнано фіктивним підприємством, також визнано угоду укладену між ТОВ «Інтерсервіс-Постач» та ЗАТ «НВП «Орбіта» на загальну суму 18 305 000,00 грн. фіктивною, стягнуто в дохід державного бюджету 18 305 000,00 грн., а на користь ЗАТ «НВП «Орбіта» 708 765,00 грн. Таким чином, скаржник дійшов висновку, що різниця в 17 596 235,00 грн. (18 305 000,00 грн. - 708 765,00 грн. = 17 596 235,00 грн.) і є сумою вартості виданого ЗАТ «НВП «Орбіта» векселя серія АА 0043626 на користь ТОВ «Інтерсервіс-Постач» з метою оплати послуг за фіктивним договором, в наслідок чого на підставі ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в України» зазначений вексель є безтоварним та таким, що не підлягає оплаті;

- в якості належного доказу грошових вимог ПП «Холод-Тепло» в сумі 16 694 160,00 грн. до боржника, суд першої інстанції прийняв простий вексель серії АА 1971027 від 07.09.2011 року, виданий ЗАТ «НВП «Орбіта» на користь ТОВ «Лібор», однак скаржник зазначає, що цей вексель не має вексельної сили в розумінні норм Закону України «Про обіг векселів в України» та приписів Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, так як не містить підпису головного бухгалтера ЗАТ «НВП «Орбіта»;

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012 року у справі №6/5005/5233/2012, залишеним без змін апеляційною інстанцією, заборгованість ЗАТ «НВП «Орбіта» перед ТОВ «Лібор» в сумі 16 694 160,00 грн. (вексель серії АА 1671027 від 07.09.2011 року) та заборгованість перед ТОВ «БІК «Аркада» в сумі 4 101 000,00 грн. (вексель серії АА 1671026 від 07.09.2011 року) відступлена на користь ПП «Золодар» та стягнута саме на користь нього. Однак на думку скаржника, суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки в рішенні від 25.12.2012 року у справі №6/5005/5233/2012 встановлено, що ЗАТ «НВП «Орбіта» укладені договори з ТОВ «Лібор» №1/09-2010 від 06.10.2010 року, з ТОВ «БІК «Аркада» №1/10-2010 від 01.10.2010 року, тобто в розумінні ст. 35 ГПК України наведене не підлягає доказуванню, однак скаржник вважає, що фактично суд першої інстанції при розгляді грошових вимог ПП «Холод-Тепло» переглянув та змінив рішення від 25.12.2012 року у справі №6/5005/5233/2012;

- під час розгляду справи в суді першої інстанції, ліквідатор неодноразово заявляв клопотання про витребування у ПП «Холод-Тепло» оригіналів та дослідження в судовому засіданні первинних документів в підтвердження наявності заборгованості та шляху її виникнення у підприємства боржника перед ТОВ «Інтерсервіс-Постач», ТОВ «Лібор» ТОВ та «БІК «Аркада», однак такі клопотання не розглядались.

21.07.2014 року від приватного підприємства «Холод-Тепло» (кредитор) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а ухвала господарського суду винесена у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у справі.

В матеріалах справи відсутні відзиви інших кредиторів на апеляційну скаргу, згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

В судове засідання, 19.08.2014 року інші учасники провадження у справі не забезпечили явку повноважених представників, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленням з відміткою про отримання поштового відправлення, а також поштовими поверненнями із відміткою відділення поштового зв'язку підстав повернення поштового вкладення.

Згідно п. 3.9.2 постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Розгляд справи може бути відкладений виключно у зв'язку із неможливістю розглянути справу у даному судовому засіданні, а не у зв'язку з неявкою сторін, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по справі, отже підстави для відкладення розгляду справи відсутні. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходів для повідомлення кредиторів належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів.

19.08.2014 року оголошено повний текст постанови по справі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги апеляційної скарги ліквідатора закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" - арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича підлягають частковому задоволенню , виходячи з наступного.

Визнаючи грошові вимоги приватного підприємства «Холод-Тепло», суд першої інстанції виходив із того, що в матеріалах справи достатньо доказів, які б підтверджували перехід права вимоги боргу за спірними векселями, правомірність отримання векселів та розпорядження ними всіма держателями.

З матеріалів справи видно, що 20.12.2012 року між ТОВ «Крон» (надалі - Продавець) та ПП «Холод - Тепло» (надалі - Покупець), в особі повіреного - ТОВ «ЕнергіяІнвест» укладений договір купівлі - продажу цінних паперів №58-БВ (т.3 ГВ, а.с.16-20). На виконання умов Договору, ТОВ «Крон», як продавець, передало у власність ПП «Холод - Тепло», як покупцеві, цінні папери, а саме 37 простих векселів, загальною номінальною вартістю 50 366 007,91 грн., що підтверджується актом прийому - передачі цінних паперів від 20.12.2012 року (т.3 ГВ, а.с.21-22) та актом виконаних зобов'язань від 20.12.2012 року (т.3 ГВ, а.с.23).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні» законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України „Про цінні папери і фондову біржу", Закону України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон «Про переказні векселі та прості векселі» (далі - Уніфікований закон), Закону України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Основні заперечення щодо визнання грошових вимог ПП «Холод-Тепло» у даній справі зводяться до того, що:

- векселя є фальсифікованими і недійсними, адміністративним судом встановлена недійсність/нікчемність договору про виконання робіт №1/09-2010 від 06.10.2010 року, укладеного між підприємством боржника та ТОВ «Інтерсервіс-Постач» (т.1 ГВ, а.с.139-141), за яким простий вексель серії АА №0043626 номінальною вартістю в 17 596 235,00 грн. був переданий від ЗАТ «НВП «Орбіта» до ТОВ «Інтерсервіс-Постач»;

- існує дефект форми векселя серії АА 1971027 від 07.09.2011 року номінальною вартістю в 16 694 160,00 грн., на якому відсутній підпис головного бухгалтера підприємства боржника, виданого на користь ТОВ «Лібор»;

- не прийнята до уваги обставина, що за угодою про відступлення права вимоги №1пб від 01.10.2011 року, укладеної між ТОВ «ВІК «Аркада» та ПП «Золодар», відступлено останнім право вимоги суми 4 104 000,00 грн. за Договором про надання послуг №1/10-2010 від 01.10.2010 року, за угодою про відступлення право вимоги №1/10вг від 01.10.2011 року, згідно якої ТОВ «Лібор» відступлено ПП «Золодар» вимогу ЗАТ «НВП «Орбіта», за Договором про надання послуг №1/09-2010 від 06.10.2010 року на суму 16 694 160,00 грн., що встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012 року у справі № 6/5005/5233/2012.

Отже скаржник вважає, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 35 ГПК України в частині обов'язковості врахування вищевикладених судових рішень як процесуальних фактів, що у них встановлені. Проте такі заперечення не можуть спростувати висновок суду першої інстанції щодо наявності вексельної сили оспорюваних векселів з огляду на такі обставини.

Так, вексель - це цінний папір, який означає безумовне, абстрактне, виражене в установленій формі, одностороннє зобов'язання сплатити визначену грошову суму в строк векселедержателю або його представнику, що має властивості певної вексельної строгості.

Вексельне зобов'язання вважається таким, що виконано, коли вексель у встановленому порядку перейшов у володіння іншої особи, яка в цьому випадку стає кредитором по векселю.

Скасовуючи ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2013 року в частині відхилення грошових вимог ПП «Холод-Тепло» в сумі 38 395 471,03 грн., ВГС України в своїй постанові від 13.05.2014 року зауважив про недослідження судами попередніх інстанцій підстав набуття права власності на векселі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що векселедержатель придбав спірні векселі 20.12.2012 року за Договором купівлі-продажу у ТОВ «Крон» (т.1 ГВ, а.с.10) і векселі передані за актом приймання-передачі (т.1 ГВ, а.с.177), ТОВ «Крон» діяв в інтересах ТОВ «ЕнергіяІнвест», який має ліцензію на здійснення брокерної діяльності на ринку цінних паперів.

Особливістю вексельного обігу є та обставина, що недійсність зобов'язального правовідношення не спричиняє недійсність векселя. Зокрема, у п. 8 постанови пленуму Верховного суду України «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» від 08.06.2007 року №5 зазначено, що правочини, на підставі яких було видано (передано) вексель, можуть бути визнані судом недійсними у випадках, передбачених статтями 215-236 ЦК України із застосуванням між сторонами загальних правових наслідків недійсності правочинів. Визнання судом зазначених правочинів недійсними не спричиняє недійсність векселя , як цінного папера та не перериває індосамент ний ряд.

У законодавстві також встановлено призумція добросовісності власника векселя . Так, у разі пред'явлення законним векселедержателем вимоги про оплату векселя зобов'язана за ним особа не має права відмовитися від виконання з посиланням на відсутність або недійсність зобов'язання, крім випадків, передбачених ст. 17 Уніфікованого закону. Згідно із цією статтею особи, до яких пред'явлено позов за переказним векселем, не можуть протиставляти вимогам держателя заперечення, що ґрунтуються на їхніх особистих відносинах із трасантом або з попередніми держателями, якщо держатель при придбанні векселя не діяв свідомо на шкоду боржнику. На свої особисті відносини з іншими особами, у тому числі з попередніми векселедержателями, боржник вправі посилатися лише в тому разі, коли векселедержатель при придбанні векселя діяв свідомо на шкоду боржникові, тобто якщо він знав про відсутність законних підстав для видачі (передачі) векселя до або під час його придбання. Наявність обставин, що свідчать про недобросовісність власника векселя, доводиться особою, до якої пред'явлено позов .

Зобов'язана за векселем особа звільняється від платежу, якщо доведе, що кредитор, який пред'явив вимоги, знав або повинен був знати в момент придбання векселя про недійсність чи відсутність зобов'язання, що було підставою для видачі (передачі) векселя, або отримав вексель унаслідок обману, крадіжки чи брав у них участь (п. 15 постанови пленуму Верховного суду України «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» від 08.06.2007 року №5).

Згідно зі статтями 16, 17 Уніфікованого закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, якщо навіть останній з них є бланковим. Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем. З цих підстав не можуть бути прийняті заперечення скаржника і його посилання на фіктивність попереднього правочину та на відсутність зобов'язання внаслідок відступлення права вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 198 ЦУ України відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.

Отже, для вексельного зобов'язання властива публічна достовірність , яка полягає у відсутності права наводити проти вимоги належного пред'явника папера про виконання вираженого у ньому зобов'язання заперечення, не засновані на їхніх безпосередніх відносинах.

Також, скаржник не погоджується з висновком господарського суду щодо належного підтвердження грошових вимоги ПП «Холод-Тепло» в сумі 16 694 160,00 грн. векселем серії АА 1971027 від 07.09.2011 року, виданого ЗАТ «НВП «Орбіта» на користь ТОВ «Лібор». На думку скаржника, він не має сили, так як не містить підпису головного бухгалтера ЗАТ «НВП «Орбіта», що передбачає ч. 3 ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні».

Векселі (переказні і прості) складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені в бездокументарну форму (знерухомлені), (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні»).

Пунктами 3,4 постанови пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 року №5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» передбачено, що перелік обов'язкових реквізитів для переказного векселя наведено у ст. 1, а простого - у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі. Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 Цивільного кодексу України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2-4 ст. 2, абзацах 2-4 ст. 76 Уніфікованого закону.

При вирішенні питання про наявність вексельних зобов'язань судам слід звертати увагу на додержання вимог вексельного законодавства щодо підписів зобов'язаних за векселем осіб.

Таким чином, вимоги до складання простого векселя та перелік обов'язкових реквізитів для простого векселя міститься у ст.ст. 75, 76 Уніфікованого закону, а підставою для визнання векселя таким, що не має вексельної сили, може слугувати лише відсутність у векселі вищевказаних обов'язкових реквізитів.

Статтею 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі встановлено, що простий вексель повинен містити: назву „простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця видачі простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

При дослідженні простого векселя серії АА 1971027 від 07.09.2011 року (т.3 ГВ, а.с.11) апеляційним господарським судом встановлено, що він містить вичерпний перелік обов'язкових реквізитів для простого векселя, а відсутність на ньому підпису головного бухгалтера підприємства боржника не є підставою для визнання його таким, що не має вексельної сили, в розумінні ст. 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, так як:

- згідно з ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. З матеріалів справи вбачається, що підпис векселедавця - керівника ЗАТ «НВП «Орбіта» є на всіх векселях та виконаний особисто;

- відповідно до ст. 7 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, якщо на переказному векселі є підписи осіб, нездатних зобов'язуватися за переказним векселем, або підроблені підписи, або підписи вигаданих осіб, або підписи, які з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на переказному векселі або від імені яких переказний вексель був підписаний, то зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є все ж таки юридично дійсними ;

- відповідно до ч. 2 ст. 11 Уніфікованого закону, якщо трасант помістив у векселі слова «не за наказом» або будь-який інший рівнозначний вислів, то документ може бути переданий тільки з дотриманням форми та з наслідками звичайної цесії. Однак спірний вексель містить вислів, що має прямо протилежне значення - «Ми заплатимо проти цього простого векселя наказу ТОВ «Лібор», код ЄДРПОУ 37211708».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність підпису головного бухгалтера ЗАТ «НВП «Орбіта» не позбавляє спірний вексель вексельної сили, та зауважує, що векселедержатель (ПП «Холод-Тепло») не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселями, як зазначає про це скаржник в апеляційній скарзі, оскільки матеріалами справи підтверджено, що ПП «Холод-Тепло» є законним власником спірних векселів, які він придбав на підставі Договору купівлі-продажу від 20.12.2012 року №58-БВ, недійсність якого не встановлювалась в судовому порядку, та отримав у володіння шляхом підписання акта приймання-передачі цінних паперів від 20.12.2012 року.

Суд першої інстанції вірно в цій частині встановив фактичні обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, врахував, що векселі не мають застереження про заборону їх передавання шляхом індосаменту.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу також, що у разі, якщо після видачі (передачі) чи акценту векселя з'ясовується, що внаслідок невиконання або неналежного виконання стороною зобов'язання з передачі товарів, виконання робіт чи надання послуг у неї не було права вимагати за договором, інша сторона, яка видала (передала) чи акцептувала вексель, має право звернутися з позовом про його повернення, як безпідставно набутого майна (ст. 1212 ЦК України), (п. 29 постанови пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 року №5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів»), чого боржником зроблено не було.

Що стосується відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою представника прокуратури Дніпропетровської області в засідання апеляційного господарського суду, то таке клопотання не може бути задоволено, оскільки учасники процесу самостійно використовують своє право на прийняття рішення щодо участі в судовому засідання.

Водночас, визнаючи грошові вимоги ПП «Холод-Тепло», господарський суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2013 року визнані грошові вимоги зазначеного кредитора в сумі 11 970 536,88 грн., а тому в цій частині провадження у справі повинно бути припиненим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

В іншій частині ухвалу слід залишити без змін, керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103-106 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ліквідатора закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" - арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2014 року у справі №904/5207/13 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2014 року у справі №904/5207/13 скасувати частково.

Припинити провадження в частині визнання грошових вимог приватного підприємства «Холод-Тепло» в сумі 11 970 563,88 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В частині визнання грошових вимог приватного підприємства «Холод-Тепло» в сумі 38 396 618,03 грн., з яких 1 147 грн. (перша черга погашення) та 38 395 471,03 грн. (четверта черга погашення) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2014 року у справі №904/5207/13 залишити без змін.

В іншій частині вимог апеляційної скарги - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов