Постанова

від 10.06.2009 по справі 13/169-3573 (4/28-532)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/169-3573 (4/28-532)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

10.06.09                                                                                           Справа  № 13/169-3573 (4/28-532)

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді                                                  Зварич О.В.

суддів                                                                      Галушко  Н.А.                                                                                                                      Орищин Г.В.

Розглянувши апеляційну скаргу Панівецького сільського споживчого товариства б/н від 23.04.2009 року

на рішення господарського суду Тернопільської області від 03.03.2009 року

у справі № 13/169-3573 (4/28-532)

за позовом: Борщівського районного споживчого товариства, м.Борщів

до відповідача: Панівецького сільського споживчого товариства, с.Панівці Борщівського району Тернопільської області

про стягнення 16380 грн. збитків,

За участю представників сторін:

від позивача –не з»явився,

від відповідача –не з»явився,

                                   в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 03.03.2009 року у справі №13/169-3573 (4/28-532) (суддя Стопник С.Г.) задоволено  позов Борщівського районного споживчого товариства до Панівецького сільського споживчого товариства про стягнення 16380 грн. збитків.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт безпідставного використання відповідачем належного позивачу приміщення, чим порушено право останнього на використання цього приміщення чи розпорядження ним у вигляді передачі в оренду третім особам чи в інший спосіб та відповідно завдано збитків у вигляді упущеної вигоди на суму 16380 грн., розмір яких підтверджується обґрунтованим розрахунком, постановами правління Борщівського райСТ про операційну оренду основних засобів та  розрахунком прямих витрат по утриманню нерухомості, який береться при формуванні орендної плати.

В апеляційній скарзі відповідач  просить рішення  суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, в зв”язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального  права, апелюючи тим, що позивачем не доведено, а судом не встановлено причини виникнення заявлених позивачем до відшкодування збитків, їх зв»язок із неправомірними діями відповідача та вину останнього, оскільки спірне приміщення передано в безоплатне користування Панівецькому ССТ на підставі протоколу зборів пайовиків, який місцевим судом досліджено, проте, не прийнято до уваги в якості належного доказу.

Скаржник також не погоджується з висновком місцевого суду щодо визначення розміру збитків, оскільки їх розрахунок проведено з площі орендованого приміщення 65 кв.м., а фактична площа орендованого ГОП «Роксолана»приміщення з 2000 року становить лише 30 кв.м..

Представник позивача у запереченні на апеляційну скаргу заперечив проти її вимог, та вважає, що рішення судом першої інстанції прийняте з повним дослідженням матеріалів справи, матеріально і процесуально обґрунтоване. Зокрема, вважає безпідставним покликання скаржника на надання йому у безоплатне користування спірного приміщення, покликаючись на відсутність такого протоколу зборів пайовиків  та факту його прийняття взагалі.

Представник позивача зазначає, що матеріалами справи підтверджується як відсутність дозволу зі сторони позивача на створення Панівецького райСТ саме на базі крамниці с.Панівці, так і наявність неодноразових звернень до відповідача про укладення договору оренди спірного приміщення, які залишені відповідачем без задоволення.

Представник позивача також зазначає, що обов»язок звільнення спірного приміщення  для відповідача передбачено рішенням господарського суду Тернопільської області від 06.03.2007 року по справі №4/428-5080, який ним не виконується протягом тривалого часу, внаслідок чого позивачу завдано збитків у вигляді упущеної вигоди –неотримання орендної плати за використання цього приміщення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Панівецьке ССТ зареєстроване як юридична особа 16.07.2003р., згідно свідоцтва серії АОО №159258 та довідки ЄДРПОУ №31-117 Борщівською райдержадміністрацією з присвоєнням коду №32517428. Згідно статуту відповідача затвердженого загальними зборами 09.03.2003р. та зареєстрованого 16.07.2003р. за №02739465700010249, Панівецьке ССТ –це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану (п.1 розділ 1) майно, якого утворюється за рахунок внесків його членів, прибутків, одержуваних від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг, а також іншої діяльності та надходжень, не заборонених чинним законодавством України (п.36 розділ 4). Панівецьке ССТ знаходиться та здійснює свою господарську діяльність в крамниці с.Панівці.

Судом також встановлено, що вказана крамниця с.Панівці торговою площею 65 кв.м. належить на праві власності позивачу, що підтверджується рішенням виконкому Панівецької сільської ради №7 від 25.02.1997р. про визнання за позивачем права власності на крамницю, реєстраційним повідомленням від 23.07.1997р., виданим Борщівським районним БТІ та інвентарною справою. Законність вказаних правовстановлюючих документів досліджено та встановлено при розгляді справи №13/96-2183 господарського суду Тернопільської області. рішення по якій від 15.06.2007р. набрало законної сили. Доказів визнання недійсними вказаних документів в судовому порядку чи їх відміни сторонами не подано.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 06.03.2007 року по справі №4/428-5080 відповідача зобов»язано звільнити спірне приміщення, проте, відповідач вказані вимоги не виконав, безпідставно займає спірне приміщення протягом тривалого часу, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди - неотримання орендної плати за використання цього приміщення у сумі 16380 грн.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та визначено збитки як втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За загальними положеннями про відшкодування шкоди визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала ( стаття 1166 ЦК України ).

Факт незаконного використання приміщення крамниці в с.Панівці відповідачем підтверджується поданням відділу ДВС Борщівського райуправління юстиції №3031 від 16.11.2007р., в якому  зазначено про складення актів, про неможливість звільнення приміщення по вині Панівецького ССТ (акти від 11.05.2007р., від 04.07.2007р.) та накладення штрафних санкцій на керівника Панівецького ССТ Буратинську Н.В. (постанови від 11.05.2007р. та від 05.07.2007р.), а також листами позивача до відповідача №8-197 від 06.11.2007р. та 21.12.2007р. №8-165, актом судового виконавця від 17.03.2008р..

Проте, встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов»язань щодо звільнення спірного приміщення не може бути підставою для відшкодування позивачу завданих збитків, оскільки для визначення підстав застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника. Звільнення  боржника від відповідальності у вигляді збитків за невиконання або неналежне виконання зобов'язань безпосередньо пов'язано з наявністю чи відсутністю вищевказаних елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення.

Покликання позивача на його пропозиції  до відповідача щодо укладення договору оренди приміщення крамниці або звільнення приміщення, а саме листи №8-323 від 16.11.2004р. (фіскальний чек №78 від 17.11.2004р.), №8-76 від 03.05.2006р. (фіскальний чек №25 від 04.05.2006р.), які залишенні без реагування відповідачем, не можуть бути підтвердженням  спричинення неправомірними діями відповідача збитків позивачу з огляду на відсутність причинно-наслідкового зв»язку між завданою шкодою позивачу  та неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача та відсутністю самого факту спричинення збитків.

Апеляційним судом встановлено, що сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання прибутку позивачем у результаті випадкового збігу обставин. За змістом ст.22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

В підтвердження розміру заявленої суми позову позивачем подано постанови правління Борщівського райСТ про операційну оренду основних засобів №2 від 03.01.2005р., №84 від 15.12.2005р., №46 від 29.10.2006р., №55 від 06.11.2007р., розрахунок прямих витрат по утриманню нерухомості, який береться при формуванні орендної плати.

Проте, позивачем не представлено доказів наявності у нього реальних можливостей отримання прибутку у випадку звільнення відповідачем займаного приміщення, оскільки не представлено ні доказів укладення договорів оренди спірного приміщення з третіми особами, ні доказів можливості  здачі спірного приміщення в оренду третім особам, ні доказів здачі цього приміщення в оренду на спірний період.

Наявна в матеріалах справи  постанова правління Борщівського райСТ (а.с.52, т.2) за №10 від 03.03.2005 року не розцінюється судом в якості належного доказу в підтвердження факту реальних можливостей  здачі спірного приміщення в оренду позивачем, оскільки зі змісту вказаної постанови вбачається лише намір позивача  здати спірне приміщення в оренду за заявою фізичної особи –підприємця Левицької Оксани Петрівни, проте, не вбачається умов  здачі  приміщення в оренду на оплатній основі. Крім цього, в матеріалах справи відсутня також і заява фізичної особи –підприємця Левицької Оксани Петрівни про намір орендувати спірне приміщення.

Суд першої інстанції, стягуючи зазначену суму збитків не врахував, що за таких обставин наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім цього, рішення господарського суду Тернопільської області по справі №4/428-5080 щодо зобов»язання відповідача звільнити спірне приміщення прийнято  06.03.2007 року, тобто позивачем не доведено факт безпідставного зайняття відповідачем спірного приміщення безперервно з липня 2003 року, і, зокрема, у період з березня 2005 року до ухвалення рішення про зобов»язання його звільнити, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

З наведеного апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Борщівського районного споживчого товариства до Панівецького сільського споживчого товариства про стягнення 16380 грн. збитків, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність правових підстав для їх стягнення.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає  скасуванню, а апеляційна скарга відповідача  –задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з позивача  на користь відповідача  належить стягнути понесені ним витрати  81,9  грн. державного мита за апеляційне провадження.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 33, 43, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, -

                      Львівський апеляційний господарський суд

                      П О С Т А Н О В И В :

1.          Рішення господарського суду Тернопільської області від 03.03.2009   року у даній справі скасувати та прийняти нове.

2.          Відмовити в задоволенні позовних вимог Борщівського районного споживчого товариства до Панівецького сільського споживчого товариства про стягнення 16380 грн. збитків.

3.          Стягнути з Борщівського районного споживчого товариства (Тернопільська  область, м.Борщів, вул.Шевченка,21, код ЄДРПОУ 01767407) на користь Панівецького сільського споживчого товариства (Тернопільська область, Борщівський район, с.Панівці, код ЄДРПОУ 32517428) 81,9 грн. державного мита.

4.          Господарському суду першої інстанції видати наказ.

5.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий - суддя                                                                      Зварич О.В.

суддя                                                                                          Галушко Н.А.

суддя                                                                                          Орищин Г.В.