Рішення

від 28.05.2009 по справі 13/103(14/164)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/103(14/164)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.09                                                                                 Справа № 13/103(14/164)

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничі ініціативи», м. Київ  

до товариства з обмеженою відповідальністю «Прес-сервіс»,              м. Луганськ

про стягнення 15045 грн. 46 коп.,

                                          Суддя Яресько Б.В.

Представники:

від позивачапредставник не прибув;

від відповідача

представник не прибув.

У засіданні брали участь:

секретар судового засідання Чорна І.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 14 225 грн. 14 коп., 3 % річних в сумі 91 грн. 66 коп., пені в сумі 728 грн. 85 коп.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського  процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.  

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що відповідно до умов пункту 2.1 укладеного сторонами по справі договору № 23 поставки періодичних видань засобів масової інформації від 01.01.2008 р. у та пункту 1 додатку № 2 договору позивач поставив відповідачу такі видання: “MenHealth Україна” міні-формату, “Story”, “Prevention” за накладними від 21.04.2008 № 1994 на суму  3 640 грн., від 12.05.2008 № 2328 на суму 2 615 грн., від 19.05.2008 № 2559 на суму 4 160 грн., від 02.06.2008 № 2816 на суму 577, 50 грн., від 09.06.2008 № 2907 на суму 577, 50 грн., від 09.06.2008 № 2991 на суму 3 072, 50 грн. всього на 14 642, 50 грн.

Відповідач оплатив товар частково, не здійснивши оплату в сумі 14 146, 10 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 14 225 грн. 14 коп., 3 % річних в сумі  91 грн. 66 коп., пеню в сумі 728 грн. 85 коп. нараховану відповідно до п. 9.3. договору.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання ва сумі 14 146 грн. 10 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обстав вимоги позивача є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 300 грн. 90 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Прес-Сервіс», Луганська область, м. Луганськ, Кам'янобрідський район, вул. Кірова,             буд. 48, ідентифікаційний код 30877826 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничі ініціативи»м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний код 32985500 суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 14 225 грн. 14 коп., 3 % річних в сумі 91 грн. 66 коп., пеню в сумі 728 грн. 85 коп., державне мито у сумі 300 грн. 90 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Б.В. Яресько