Рішення

від 18.06.2009 по справі 17/149/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/149/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.09                                                                          Справа №  17/149/09

Суддя   Корсун В.Л.

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Стройекспорт”, 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжбетон”, 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 4, кв. 177

про стягнення 128 773,48 грн.

                                                                                                   суддя          Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача:       Жижин Р.В., довіреність від 01.03.09 № 02/09ЮР   

від відповідача:   не з'явився   

СУТЬ СПОРУ:

07.04.09 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Стройекспорт” (надалі - ТОВ “Стройекспорт”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжбетон” (далі за текстом ТОВ “Запоріжбетон”) про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу від 19.11.08 № 19/111 в сумі 128 773,48 грн., з яких: 112 836,30  грн. - сума основного боргу, 8 693,01 грн. пені, 7 244,17 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою від 07.04.09 судом порушено провадження у справі № 17/149/09, судове засідання призначено на 05.05.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 05.05.09, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 15.05.09.

У засіданні суду 15.05.09 позивач підтримав позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.   

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 15.05.09, не з'явився,  відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою від 15.05.09 в. о. голови господарського суду Запорізької області продовжено строк вирішення спору у справі № 17/149/09 на один місяць.

Ухвалою суду від 15.05.09 розгляд справи відкладено на 18.06.09.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування  технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 18.06.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснив наступне. 19.11.08 між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу № 19/111 за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та сплатити вартість продуктів дроблення скельної гірської породи, відповідно до умов даного договору. Згідно із специфікацією № 1В, позивач передав, а відповідач прийняв у власність щебінь фракцію 5-20 на загальну суму 133 926, 30 грн. за який останній частково розрахувався у сумі 21 090, 00 грн. Отже, сума основного боргу на час звернення з позовом до суду становить 112 836,30 грн. За порушення терміну оплати відповідачу нараховано пеню за період з 04.12.09 по 30.03.09 в сумі 8 693,01 грн. Окрім того, за користування чужими грошовими коштами відповідачу нараховано 20 % річних в розмірі 7 244,17 грн. У зв'язку з чим, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 525, 526, 625, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України стягнути з відповідача 128 773,48 грн.  

Відповідач позовні вимоги визнав частково, у відзиві від 15.06.09 № 15/06 пояснив, що ТОВ “Запоріжбетон” отримав від позивача за спірним договором щебінь фракції 5-20 не на загальну суму 133 926 грн., а на загальну суму 130 358, 98 грн. Щебінь у кількості 53, 24 т. на суму 3 567, 08 грн. отримано не в рамках договору від 19.11.08 № 19/11, а по видатковій накладній від 21.11.08 № 2050. Вимоги про оплату даного товару, в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, від позивача відповідач не отримував. 26.03.09 ТОВ “Запоріжбетон” отримав від ТОВ “Строй експорт” заяву про залік взаємних вимог, відповідно до якої між сторонами погашаються зустрічні однорідні (грошові) вимоги на суму 21 090, 00 грн. Оскільки у заяві відсутні посилання на довіреність, як підставу для підпису документу, то відповідач вважає заяву нелегітимною та такою, що не може створювати правових наслідків. Таким чином, вважає, що сума основного боргу, пені та відсотків за користування грошовими коштами не відповідає сумам, що заявлені у позовній заяві. Окрім того, відповідач пояснює, що ТОВ “Запоріжбетон” має поточний рахунок, який відкрито в Олександрівській філії АКБ “Національний кредит”. У жовтні-листопаді 2008 р. вказана банківська установа припинила виконувати доручення клієнтів на перерахування грошових коштів за межі банку мотивуючи такі дії недостатністю грошових коштів на кореспондентському рахунку банку. Постановою НБУ від 19.12.08 в АКБ “Національний кредит” було введено тимчасову адміністрацію строком до 18.12.09 та мораторій на готівкові та безготівкові розрахунки на строк до 18.06.09. Тобто, клієнти даного банку, у т.ч. і ТОВ “Запоріжбетон”, були позбавлені можливості на власний розсуд розпоряджатись належними їм грошовими коштами, які знаходяться на поточних рахунках, а, отже, і виконувати грошові зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд  

ВСТАНОВИВ:

19.11.08 між товариством з обмеженою відповідальністю “Стройекспорт” (Продавець) і товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжбетон” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 19/111 за умовами якого Продавець зобов'язувався передати, а Покупець зобов'язувався прийняти та сплатити вартість продуктів дроблення скельної гірської породи, іменованих у подальшому Продукція, відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Розділом 3 договору визначено, що конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати продукції наведені в специфікаціях до даного договору. Специфікації є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору в період листопад - грудень 2008 ТОВ “Стройекспорт” передано, а ТОВ “Запоріжбетон” прийнято продукції (щебінь фракцію 5-20) на загальну суму 130 359,22 грн., про що свідчать видаткові накладні та довіреності відповідача, які видані уповноваженій особі ТОВ “Запоріжбетон”, копії яких залучені до матеріалів справи.  

Відповідно до п. 1.1 специфікації № 1В до договору купівлі-продажу від 19.11.08 № 19/111, продукція по даній специфікації до договору продається на умовах надання Продавцем Покупцю відстрочки платежу. Покупець зобов'язаний сплатити вартість (ціну) отриманої згідно цієї специфікації продукції у строк - 14 (чотирнадцять) календарних днів, з моменту поставки продукції Покупцю. Датою поставки - є дата вказана у видатковій накладній.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар здійснив частково в сумі 21 090,00 грн., що підтверджується заявою про залік взаємних вимог від 26.03.09, відповідно до якої вимога ТОВ “Строй експорт” згідно договору від 19.11.08 № 19/111 на поставку щебеню в сумі 21 090,00 грн. погашається зустрічною вимогою ТОВ “Запоріжбетон” по оплаті боргу за поставку бетону за видатковою накладною від 12.02.09 № 10/02 на суму 21 090,00 грн.

Решта вартості продукції відповідачем не сплачена, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, заборгованість за поставлену продукцію на підставі спірного договору становить 109 269,22 грн. Факт наявності заборгованості у розмірі 109 269,22 грн. підтверджується матеріалами справи.

Беручи до уваги той факт, що відповідач не надав суду доказів сплати зазначеної заборгованості, суд вважає, що на підставі спірного договору на час розгляду справи № 17/149/09 в суді за відповідачем існує заборгованість в сумі 109 269,22 грн.

Проте, позивачем заявлено вимога про стягнення з відповідача на підставі договору купівлі-продажу від 19.11.08 № 19/111 заборгованості в сумі 133 926,30 грн.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 21.11.08 ТОВ “Строй експорт” передано, а ТОВ “Запоріжбетон” прийнято щебінь фракції 5-20 на суму 3 567,08 грн., про що свідчить видаткова накладна ТОВ “Строй експорт” № 2050, в якій зазначено підстави: “без договору”. Отже, продукція в сумі 3 567,08 грн. прийнято відповідачем не в рамках спірного договору зазначеного вище.

Вбачається, що у видатковій накладній від 21.11.08 № 2050 строк виконання ТОВ “Запоріжбетон” свого обов'язку щодо оплати отримано продукції не встановлений. Доказів пред'явлення відповідачу вимоги про оплату отриманої продукції в порядку ст. 530 ЦК України позивач суду не надав. Внаслідок чого, ТОВ “Запоріжбетон” свої зобов'язання щодо сплати вартості продукції в сумі 3 567,08 грн. не порушив. У зв'язку з чим суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3 567,08 грн. заявлена позивачем безпідставно.  

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 112 836,30 грн. основного боргу на підставі договору купівлі-продажу від 19.11.08 № 19/111 суд визнає доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 109 269,22 грн.       В іншій частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу слід відмовити.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної  законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний  сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем термінів оплати, обумовлених у специфікації (ях) до договору, він (Покупець) оплачує Продавцю штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 8 693,01 грн. пені за період з 04.12.08 по 30.03.09.

Факт прострочення оплати продукції матеріалами справи доведений. Разом з тим, за розрахунком суду, розмір пені за вказаний період становить не 8693,01 грн., а 8 400,95 грн. Отже, вимога в цій частині підлягає задоволенню частково в сумі 8 400,95 грн. за період з  04.12.08 по 30.03.09. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені судом відмовляється.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Частиною 3 ст. 692 ЦК України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Пунктом 3.1 Специфікації № 1 В встановлено, що у випадку порушення Покупцем термінів оплати, він (Покупець) оплачує Продавцю 20 % річних за користування чужими грошовими коштами, які нараховуються на суму неоплаченої вартості Продукції.

Позивачем надано суду розрахунок суми відсотків за користування чужими грошовими коштами за період з 04.12.08 по 30.03.09, що становить 7 244,17 грн. Однак, враховуючи розрахунок суду, розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами за зазначений період складає 7 000,79 грн. Вимоги в цій частині є доведеними, але задовольняються частково в сумі 7 000, 79 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 1 246,70 грн. державного мита та 114,24 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжбетон” (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 4, кв. 177, код ЄДРПОУ 23791091, р/р 26004301291375 в Олександрійській філії АКБ “Національний кредит”, МФО 313775) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Стройекспорт” (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 32561079, р/р 26005001300155 у ВАТ “Актабанк” м. Дніпропетровськ, МФО 307394) - 109 269 (сто дев'ять тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн. 22 коп. основного боргу, 8 400 (вісім тисяч чотириста) грн. 95 коп. пені, 7 000 (сім тисяч) грн. 79 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 1 246 (одну тисячу двісті сорок шість) грн. 70 коп. державного мита та 114 (сто чотирнадцять) грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          В іншій частині позову відмовити.

          Суддя                                                     В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності після закінчення 10 денного терміну з дня його  підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 18.06.09