Рішення

від 18.08.2014 по справі 904/4299/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.08.14р. Справа № 904/4299/14

За позовом Селянського (фермерського) господарства "ЛОЗА", с. Лозівка, Козятинський район, Вінницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІПРОМ", м. Дніпропетровськ

про стягнення неповерненої попередньої оплати за поставку товару

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Корченюк А.В., дов. від 11.08.14р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Селянське (фермерське) господарство "ЛОЗА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІПРОМ" про стягнення грошових коштів у розмірі 31 700,00грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що він перерахував відповідачу попередню оплату в розмірі 31 700,00грн., однак останній не поставив товар, попередню оплату не повернув.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.43-44) за адресою, зазначеною у витягу з ЄДРПОУ станом на 17.07.2014р. (а.с.34-35), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

12.08.2014 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2014р. відповідач надіслав позивачу рахунок-фактуру №61 на придбання товару загальною вартістю 156 999,97грн., до якої було додано копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи відповідача, копію довідки з ЄДРПОУ АА №046408 та копію свідоцтва платника ПДВ на відповідача (а.с.20, 22-26).

28.01.2014р. позивач на підставі рахунку-фактури №61 від 27.01.2014р. перерахував відповідачу попередню оплату у розмірі 31 700,00грн., що підтверджується копією платіжного доручення №7 від 28.01.2014р. (а.с.27).

Як зазначає позивач, відповідач не здійснив поставку замовленого товару, у зв"язку з чим 25.04.2014р. позивач звернувся до відповідача з вимогою поставити товар або повернути отримані кошти (а.с.28, 48).

Дану вимогу відповідач отримав 07.05.2014р. (а.с.49), однак відповіді не надав, поставку не здійснив, кошти не повернув.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

При цьому, в силу ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України для правочинів (за змістом ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України договір між двома сторонами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма.

Однак, згідно ст. 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Крім того, згідно ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Факт існування між сторонами відносин з поставки товару підтверджений наданими позивачем письмовими доказами, зокрема, виставленим відповідачем рахунком-фактурою №61 від 27.01.2014р. та платіжним дорученням №7 від 28.01.2014р. про здійснення попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Оскільки відповідач отримав вимогу 07.05.2014р., враховуючи ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, він повинен був поставити товар або повернути попередню оплату в строк до 14.05.2014р. включно.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не здійснив поставку товару у визначений строк та не повернув попередню оплату в розмірі 31 700,00грн., у зв"язку з чим позивач звернувся до суду про повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частин 1, 2 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зі змісту п.3 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України вбачається, що положення глави 83 застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

За вказаних обставин попередня оплата в розмірі 31 700,00грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІПРОМ" (49070, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 93, кв.411, ЄДРПОУ 31824969) на користь Селянського (фермерського) господарства "ЛОЗА" (22163, Вінницька область, Козятинський район, с. Лозівка, ЄДРПОУ 13315610) грошові кошти у розмірі 31 700,00грн. (тридцять одна тисяча сімсот) та 1 827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.08.2014р.

Суддя В.І. Петрова