Постанова

від 18.08.2014 по справі 820/13123/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 серпня 2014 р. № 820/13123/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайворонського В.С.,

представників сторін:

позивача - Замбрибор С.Л., Криженка О.М.,

відповідача - Гирі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський ярмарок" до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський ярмарок", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення №0001492201 відю15.05.2014 року, №0001482201 від 15.05.2014 року, видані державною податковою інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом без дотримання податкового законодавства України, а зафіксовані в акті перевірки висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною у судовому засіданні, де зазначив, що встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фахівцем державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський ярмарок" (код ЄДРПОУ 36987260) щодо документального підтвердження господарських відносин та дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із платником податків ТОВ "Праймнет" (код ЄДРПОУ 36624425) за період червень-серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 28.04.2014 року №1568/20-30-22-01/36987260, яким зафіксовано порушення: п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), занижено податок на прибуток у сумі 34603,88 грн., у тому числі за 2011 рік у сумі 34603,88 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 22624,34 грн., у тому числі за серпень 2011 року у сумі 22624,34 грн., та зменшено від'ємне значення за серпень 2011 року на 7466,0 грн. (а.с. 9-21).

На підставі зазначеного акту перевірки державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.05.2014 року № 0001492201, №0001482201 (а.с. 7-8).

Позивач не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх до головного управління Міндоходів у Харківській області та Міністерства доходів і зборів України (а.с. 78-80, 86-89).

Рішенням головного управління Міндоходів у Харківській області за № 3658/10/20-40-10-04-17 від 02.06.2014 року скарга була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення рішення були залишені без змін (а.с. 81-85), а в подальшому рішенням Міністерства доходів і зборів України №11304/6/99-99-10-01-11 від 24.06.2014 року скарга також була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення та рішення ГУ Міндоходів були залишені без змін (а.с. 90-92).

Дослідивши зібрані докази по справі суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що між товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський ярмарок" (замовник) та ТОВ "Праймнет" (виконавець) був укладений договір №СЯ 04/01 від 01.04.2011 року, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати комплекс послуг з обробки даних, а виконавець зобов'язується забезпечити доступ до мережі Інтернет.

Реальність виконання зазначеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: актами здачі - прийняття робіт, податковими накладними, календарним планом робіт по договору СЯ №04/01 від 01.04.2011 року, звітом про виконання робіт (а.с. 24-25, 27-33, 183-184).

Розрахунок за вище вказаним договором здійснювався у повному обсязі, що підтверджується квитанціями (а.с. 36-54).

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання послуг у своїх контрагентів та отримання від нього послуг контрагентами, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88; зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704). Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненими господарськими операціями документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Дослідивши приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Відповідачем таких доказів суду не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

При цьому, суд приймає до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами позивача з його контрагентами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач суду не надав.

Судом не встановлено невідповідності податкових накладних фактичним обставинам справи.

Крім того, суд зауважує, що податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Порядок формування податкового кредиту передбачений положеннями статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно до пункту 198.1 статті 198 вищевказаного кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

За правилами пункту 198.3 статті 198 вищевказаного кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 ПКУ).

Зі змісту підпункту 138.1.1 пункту 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Поряд із тим, суд вважає за необхідне зазначити, що товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанський ярмарок" було створене у 2010 році з метою організації роботи по проведенню виставково-ярмаркових заходів. Досвід 2010 року показав, що товариство не має бази даних, достатньої для проведення великомасштабних заходів та зручної у використанні. Для ефективної роботи товариства, позивачем було укладено договір зі своїм контрагентом ТОВ "Праймнет" по створенню електронної бази даних підприємств України з повним зазначенням їх реквізитів, які можуть потенційно брати участь у заходах, що планувались до проведення ТОВ "Слобожанський ярмарок". В 2011 році позивачем було проведено низку заходів, зокрема: презентація Харківської області на Всеукраїнському Великодньому ярмарку м. Київ; організація проведення "Дні Харківської області в Бєлгородській області", м. Бєлгород, Російська Федерація; експозиція Харківської області на міжрегіональному універсальному оптово-роздрібному ярмарку "Курський Коренський ярмарок", м. Свобода,Курська область, Російська Федерація; презентація підприємств Харківської області на Всеукраїнському конкурсі "Кращий вітчизняний товар 2011 року", м. Київ; презентація Харківської області на Всеукраїнській виставковій акції "Барвиста Україна", м. Київ; презентація Харківської області на Національному Сорочинському ярмарку, с. Великі Сорочинці Полтавської області; Великий Слобожанський ярмарок, м. Зміїв, Харківської області.

Для здійснення безпосередньо своєї діяльності підприємство позивача залучало допоміжні організації, що підтверджується залученими до матеріалів справи договорами, календарними планами виконаних робіт, кошторисами витрат (а.с. 135-175).

В акті перевірки податковий орган зазначив, що в актах виконаних робіт позивача відсутній кількісний показник отриманих послуг, що ставить під сумнів, на думку, відповідача реальність виконання укладеного правочину.

Однак, суд з даним твердженням не погоджується, оскільки, дана помилка є технічною, так як бухгалтерською програмою 1С, за допомогою, якої формувались акти, було вдруковано графу кількісного показника "1 грн.". Виправлення такої помилки самостійно бухгалтером неможливе, оскільки це відноситься до компетенції програмістів або спеціалістів компанії, яка обслуговує дану програму.

Щодо посилань представника відповідача, що у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та у довідці з головного управління статистики станом на 27.09.2011 року, керівником ТОВ "Праймнет" значиться ОСОБА_4 (а.с. 93-96), тоді як договір, податкові накладні, акти виконаних робіт підписані директором ОСОБА_5, суд зазначає наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 01.04.2011 року директором ТОВ "Праймнет" значиться ОСОБА_5 Тобто, всі договори та всі інші документи до вересня 2011 року, підписувала повноважена особа - директор і одночасно головний бухгалтер ТОВ "Праймнет" ОСОБА_5.(а.с. 179-181).

Таким чином, суд вважає безпідставними посилання контролюючого органу в акті перевірки на невідповідність первинних документів дійсним обставинам справи.

Також, перевіряючі в акті перевірки зазначили, що свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача ТОВ "Праймнет" було анульовано, проте суд не бере до уваги дане твердження відповідача, оскільки договір було укладено 01.04.2011 року, тоді як свідоцтво платника ПДВ було анульовано 26.09.2012 року (а.с. 132). Тобто, на момент укладання договору та його виконання, контрагент позивача був зареєстрований як суб'єкт господарювання, та мав свідоцтво платника ПДВ.

Крім того, вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.10.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Наведені вище документи первинного бухгалтерського обліку доказують здійснення руху активів та зміни у власному капіталі та зобов'язаннях позивача.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, актам здачі-прийняття робіт (надання послуг), розрахунковим документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочину укладеного між позивачем та контрагентом.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень згідно з актом перевірки не покладено, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про недоведеність факту порушення позивачем ст. ст. 138, 198, 201 Податкового кодексу України.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський ярмарок" до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0001492201 від 15.05.2014 року, №0001482201 від 15.05.2014 року, видані державною податковою інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський ярмарок" (61045, м. Харків, вул. Шекспіра, б. 6, код ЄДРПОУ 36987260) судовий збір в розмірі

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 20 серпня 2014 року.

Суддя М.О. Лук'яненко