Постанова

від 11.08.2014 по справі 808/4667/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА 11 серпня 2014 року 15 год. 45 хв. Справа №  808/4667/14м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді             Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Філоненко Ю.М., представника позивача – не прибув, представника відповідача – не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛА-СЕРВІС» про стягнення податкового боргу. До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції в Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі іменується – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛА-СЕРВІС» (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу зі сплати податку на доходи найманих працівників у розмірі 1700864 грн. 34 коп. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні №0005411711/3 від 29.01.2010. При реалізації владної управлінської функції суб'єктом владних повноважень відносно платника податків винесено податкову вимогу від 05.05.2014 від №51-25, якою покладено обов'язок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову. Ухвалою судді від 23.07.2014 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.           11.08.2014 позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, та не надав до суду жодних заяв, клопотань чи письмових заперечень проти адміністративного позову. Керуючись приписами частини 4 статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.   Відповідно до вимог частини 6 статті 12, статті 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу. Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд ВСТАНОВИВ: Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛА-СЕРВІС», пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 15.05.2003 №755-IV. З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати узгодженого грошового зобов'язання по податку на доходи найманих працівників, нарахованого у податкових повідомленнях-рішеннях №0005411711/2 від 12.11.2009 та №0005411711/3 від 29.01.2010, прийнятих контролюючим органом на підставі Акту перевірки від 19.06.2009 №06/2311/32320421. За приписами підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III (далі іменується – Закон України №2181-III), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.  У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Аналогічна норма міститься в приписах Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується – ПК України), відповідно до пункту 57.3 статті 57 якого, встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Не погоджуючись із нарахуванням грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників, відповідач звертався до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом про скасування податкових повідомлень-рішень №0005411711/2 від 12.11.2009  та №0005411711/3 від 29.01.2010, однак  постановою суду від 02.04.2013 у справі №2а-523/10/0870, яка набрала законної сили, ТОВ «СЛА-СЕРВІС» відмовлено у задоволенні цього позову (а.с. 30-43). Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України №2181-III, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. У зв'язку з несплатою відповідачем сум грошових/податкових зобов'язань (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 та підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України; пункт 1.2 статті 1 Закону України №2181-III) у строки, встановлені статтею 57 ПК України,  такі суми зобов'язань набули статусу податкового боргу (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України; пункт 1.3 статті 1 Закону України №2181-III). Позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у порядку, визначеному пунктами 59.1, 59.4 статті 59 ПК України. Податкова вимога від 05.05.2014 №51-25 надіслана поштою на адресу відповідача 19.05.2014 та отримана ним 20.05.2014, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія корінця податкової вимоги та поштовий конверт (а.с. 13). За приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Разом з тим, відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). При цьому, підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення. Якщо податковим органом направлено платнику податків податкову вимогу щодо раніше існуючого податкового боргу (незалежно від виду податкового зобов'язання: визначеного контролюючим органом чи самостійно платником податків), а після цього сума податкового боргу збільшилася на суму новоствореного податкового боргу (незалежно від виду податкового зобов'язання: визначеного контролюючим органом чи самостійно платником податків), у контролюючого органу не виникає обов'язку надсилати платникові податків податкову вимогу на суму новоствореного податкового боргу. В силу норм пунктів 59.3, 59.5 статті 59, статті 60 ПК України, податкова вимога на момент розгляду справи по суті є невідкликаною (чинною). Згідно із підпунктом 20.1.34 пунктом 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов – задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛА-СЕРВІС» (індекс 70435, Запорізька область, Запорізький район, селище міського типу Балабине, вулиця Вишнева, будинок №18-А; код ЄДРПОУ 32320421) на користь Державної податкової інспекції в Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області суму податкового боргу з податку на доходи найманих працівників в розмірі 1700864 (один мільйон сімсот тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 34 (тридцять чотири) коп., яку зарахувати р/р №33219800700123, отримувач: Місцевий бюджет Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області, код платежу: 11010100, банк: ГУ ДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025393. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.   Суддя                                                                               К.М. Недашківська