Рішення

від 14.08.2014 по справі 914/2776/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2014 р. Справа № 914/2776/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УСХ БУД», м.Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ЕКСКЛЮЗИВ», м.Київ

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів

про стягнення 185500,00грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: Кравчук О.А. - представник за довіреністю

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

Суть спору: позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «УСХ БУД», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ЕКСКЛЮЗИВ», м.Київ та до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів про стягнення 185500,00грн., а саме 184500,00грн. із відповідача-1 та 1000,00грн. солідарно із відповідачів.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.08.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.08.2014р. Ухвалою суду від 13.08.2014р. виправлено описку, допущену в ухвалі суду від 01.08.2014р. в частині зазначення предмету спору.

Представнику позивача роз'яснено права згідно ст.ст.20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 14.08.2014р. з'явився, долучив до матеріалів справи додаткові документи (вх.№34945/14 від 14.08.2014р.), позовні вимоги підтримав повністю з підстав, вказаних у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що в серпні 2013 року позивачем перераховано на користь відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ЕКСКЛЮЗИВ» попередню оплату за товар в розмірі 250000,00грн. Однак, зважаючи на те, що договір на виконання якого здійснено такий платіж сторонами не підписано, поставок товару на його виконання відповідачем-1 не здійснювалось, позивач звернувся до нього із вимогами повернути суму попередньої оплати, які виконано частково. Так, протягом 2013-2014 року ТзОВ «ГРАНД ЕКСКЛЮЗИВ» повернуто позивачу кошти в розмірі 64500,00грн. В січні 2012 року між позивачем та відповідачем-2 - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір поруки на забезпечення повного та своєчасного повернення відповідачем-1 суми попередньої оплати. Вимогу, надіслану на адресу відповідача-2 про виконання зобов'язання в розмірі 1000,00грн., яким, відповідно до умов договору поруки, обмежено відповідальність ФО-П ОСОБА_1 залишено останнім без відповіді та задоволення, що зумовило звернення ТзОВ «УСХ БУД» до суду із позовною заявою. Просив позов задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні подану ТзОВ «УСХ БУД» заяву (вх.№3832/14 від 01.08.2014р.) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТзОВ «ГРАНД ЕКСКЛЮЗИВ» в сумі, що відповідає ціні позову, підтримав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. роз'яснено, що заходи до забезпечення позову застосувуються судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У п.3 даної Постанови передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що у заяві відсутні посилання на конкретні обставини, що можуть в подальшому ускладнити виконання рішення чи зробити його неможливим, позивачем не долучено до матеріалів справи належних доказів на підтвердження такої правової позиції, суд приходить до висновку, що у задоволенні вказаної заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача-1, що містяться на його рахунках у банківських установах слід відмовити.

Відповідач-1 явки повноважного представника в судове засідання 14.08.2014р. не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подав, поважності причин неявки та невиконання вимог ухвали суду не пояснив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (знаходиться в матеріалах справи).

Відповідач-2 явки повноважного представника в судове засідання 14.08.2014р. також не забезпечив, проте через канцелярію господарського суду Львівської області подав відзив на позовну заяву (вх.№34944/14 від 14.08.2014р.), яким проти позову в цілому не заперечив та просив розглядати справу без його участі.

Зазначене клопотання прийнято судом.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «УСХ БУД» (позивач по справі) здійснено перерахунок коштів в розмірі 250000,00грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ЕКСКЛЮЗИВ» (відповідач-1 по справі), що підтверджується платіжним дорученням №3 від 23.08.2013р. В графі «Призначення платежу» зазначено: «Попередня оплата за ТМЦ зг. рах. №24 від 23.08.2013р. В т.ч. ПДВ - 41666,67грн.» та банківською випискою про рух коштів по рахунку (копії знаходиться в матеріалах справи).

У позовній заяві зазначено, що таку передоплату здійснено на виконання умов договору поставки товару. Зважаючи на те, що ТзОВ «ГРАНД ЕКСКЛЮЗИВ» та ТзОВ «УСХ БУД» досягли згоди щодо всіх істотних умов поставки товару, позивачем направлено відповідачу проект договору поставки №24 від 23.08.2013р., який, однак, останнім не підписано та не повернуто. Оригінал рахунку №24 від 23.08.2014р. позивачу також не надано. Не зважаючи на здійснення попередньої оплати, товар ТзОВ «ГРАНД ЕКСКЛЮЗИВ» не поставлено.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «ГРАНД ЕКСКЛЮЗИВ», зважаючи на адресовані йому позивачем письмові вимоги про повернення коштів, зокрема до матеріалів справи долучено копію вимоги вих.№120 від 22.01.2014р., за період з жовтня 2013 року по липень 2014 року здійснено часткове повернення суми попередньої оплати в розмірі 64500,00грн., що підтверджується копіями банківських виписок про рух коштів по рахунку ТзОВ «УСХ БУД».

Також між ТзОВ «УСХ БУД» (кредитор за договором) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (поручитель за договором, відповідач-2 по справі) укладено договір поруки від 22.01.2014р., за яким поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за повне та своєчасне повернення боржником - ТзОВ «ГРАНД ЕКСКЛЮЗИВ» суми попередньої оплати в розмірі 215000,00грн. Зазначена сума заборгованості виникла у зв'язку із оплатою кредитором на користь боржника згідно із платіжним дорученням №3 від 23.08.2013р. попередньої оплати за товар в розмірі 250000,00грн. та невиконання боржником обов'язку щодо поставки товару (п.1.1).

Відповідно до умов договору поруки, у разі невиконання чи неналежного виконання боржником перед кредитором обов'язку щодо повернення кредитору передоплати за поставу кредитору товару в сумі 215000,00грн. протягом семиденного строку з дня отримання вимоги кредитора за вих.№120 від 22.01.2014р., боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.2.1). Відповідальність поручителя обмежується сумою 1000,00грн. (п.2.2).

Зважаючи на те, що після надіслання зазначеної вимоги кошти попередньої оплати повернуто ТзОВ «ГРАНД ЕКСКЛЮЗИВ» лише частково, ТЗОВ «УСХ БУД» звернулось до ФО-П ОСОБА_1із вимогою від 11.03.2014р. про сплату протягом 5 днів з дня її отримання заборгованості в частині, що забезпечена порукою.

Зважаючи на те, що суму попередньої оплати в повному обсязі ТзОВ «УСХ БУД» не повернуто, останнє звернулось до суду із позовною заявою про стягнення із ТзОВ «ГРАНД ЕКСКЛЮЗИВ» 184500,00грн. боргу, та солідарно із ТзОВ «ГРАНД ЕКСКЛЮЗИВ» та ФО-П ОСОБА_1 1000,00грн.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема інші юридичні факти. Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл.83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відповідно до ч.3 ст.1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Зі змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім від позивача як передоплата за поставку товару.

В той же час, відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України, обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата) повинен бути встановлений договором. Однак, як вбачається з матеріалів справи, договір на поставу товару між сторонами не укладено виходячи з наступного.

Відповідно до ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1). Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч.2). Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (ч.3).

Як встановлено ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно з п.1 ч.1 ст.208 ЦК України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відтак, факт набуття особою, а саме відповідачем-1, майна за рахунок іншої особи та відсутність для цього підстав підтверджено поданими доказами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Як встановлено ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідачами не спростовані, а відтак підлягають до задоволення в повному обсязі.

Суд зазначає, що Законом України «Про судовий збір» (абзац третій частини другої статті 6) передбачено зменшення розміру судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про вжиття запобіжних заходів або забезпечення позову, на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення позову.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.2.5 Постанови №7 від 21.02.2013р. роз'яснено, що зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі. Передбачене згаданою нормою зменшення розміру судового збору не ставиться Законом у залежність від результатів судового розгляду.

В той же час, ТзОВ «УСХ БУД», на виконання вимог п.3 ч.1 ст.57 ГПК України та підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, долучено до позовної заяви платіжні доручення №1937 від 30.07.2014р. на суму 3710,00грн. за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру (пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір») та №1938 від 30.08.2014р. на суму 1827,00грн. за подання заяви про забезпечення позову (пп.3 п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення його в розмірі більшому, ніж встановлено законом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що судовий збір в розмірі 1827,00грн. слід повернути позивачу як такий, що сплачений надмірно.

В той же час, витрати зі сплати судового збору в частині 3710,00грн. слід покласти на відповідача-1, керуючись нормою ч.2 ст.49 ГПК України, за якою встановлено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.4.7 Постанови №7 від 21.02.2013р. роз'яснено, що зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 66, 67, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд, -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УСХ БУД» про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

2. Позов задоволити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ЕКСКЛЮЗИВ» (м.Кив, вул.Кіквідзе, 26, оф.62; код ЄДРПОУ 34882777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УСХ БУД» (м.Львів, вул.Наукова, буд.7Б, к.703; код ЄДРПОУ 37633980) 184500,00грн. безпідставно набутих коштів та 3710,00грн. судового збору.

4. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ЕКСКЛЮЗИВ» (м.Кив, вул.Кіквідзе, 26, оф.62; код ЄДРПОУ 34882777) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УСХ БУД» (м.Львів, вул.Наукова, буд.7Б, к.703; код ЄДРПОУ 37633980) 1000,00грн. безпідставно набутих коштів.

5. Накази видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «УСХ БУД» (м.Львів, вул.Наукова, буд.7Б, к.703; код ЄДРПОУ 37633980) з Державного бюджету України 1827,00грн. надмірно сплаченого судового збору, доказом сплати якого є платіжне доручення №1938 від 30.07.2014р.

7. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 19.08.2014р.

Суддя Щигельська О.І.