Ухвала

від 12.08.2014 по справі 815/6818/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6818/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Спільного українсько-англійського підприємства "Панком-Юн" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001212203 від 06.09.2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

З позовом до суду першої інстанції звернулось Спільне українсько-англійське підприємство "Панком-Юн" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001212203 від 06.09.2013 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року адміністративний позов Спільного українсько-англійського підприємства "Панком-Юн" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0001212203 від 06.09.2013 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.08.2013р. по 19.08.2013р. Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проводилась позапланова виїзна документальна перевірка Спільного українсько-англійського підприємства «Панком-Юн» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (код за ЄДРПОУ 22447150) з питань дотримання вимог податкового законодавства з контрагентом-постачальником ТОВ «Южмет, ЛТД» (код о ЄДРПОУ 31186210) за період з 02.12.2010 по 31.10.2012 року.

За наслідками цієї перевірки було складено акт № 428/15-54-22-03 від 27.08.2013 року (а.с. 7-39).

В акті перевірки встановлені порушення: п. 5.1, 5.2.1 п. 5.2. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.14.1.27 п.14.1 ст 14, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.1 п. 138., п.138.2, п.138.4, п. 138.8 ст. 138 п.п. 139.1.9п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), СУАП «Панком-Юн» занижено податок на прибуток у сумі 1818050,00 грн. в тому числі: - за І квартал 2011 р. на суму 367516 грн. - за II квартал 2011 р. на суму 578137 грн. - за III квартали 2011 р. на суму 734505 грн.. - за IV квартали 2011 р. на суму 137892 грн.

На підставі Акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001212203 від 06.09.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання Спільного українсько-англійського підприємства "Панком -Юн" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю з податку на прибуток у розмірі 1818050,00 грн., та нарахована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1 грн. (а.с. 40).

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, СУАП «Панком-Юн» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю оскаржило їх у судовому порядку.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що підставою для висновків податкового органу за результатами перевірки став Акт позапланової виїзної перевірки від 20.05.2013 р № 1597/22-213/88/31186210 «Про результати позапланової виїзної перевірки TOB «Южмет, ЛТД» код ЄДРПОУ 31186210 з питань дотримання податкового законодавства щодо взаєморозрахунків та правових відносин з постачальником TOB «Скап-Мет» код ЄДРПОУ 37400862 та контрагентами - покупцями за період з 02.12.2010р. по 31.10.2012р.», складений ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (а.с. 224-246).

Між позивачем (Покупець) та TOB «Южмет ЛТД» (Постачальник) укладено договір постачання №004-м від 28.02.2011 року з доповненнями та додатковою угодою № 1 від 01.04.2011 року до договору №004-м від 28.02.2011 року (а.с. 41-46), згідно з яким Постачальник передає у власність, а Покупець приймає та оплачує брухт кольорових та чорних металів (товар). Найменування товару: - брухт та кускові відходи міді; -брухт свинцю; - мідьовмісткий брухт(латунь,бронза, латунь радіаторна); - нікельовмісткий брухт; - відходи та брухт нержавіючої сталі.

На виконання вказаного договору TOB «Южмет ЛТД» у перевіряємому періоді поставив позивачу товар, а позивач здійснив оплату цього товару. Це підтверджується первинними документами, а саме копіями: видаткових накладних, актами-приймання, паспортів, посвідчень, товарно-транспортних накладних.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України зазначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. При цьому, відповідно до п.п. 14.1.228. ПК України, під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу розуміються витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

При цьому, підпунктом 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У той же час, згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (на час формування спірних сум валових витрат) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до норм статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно статті 42 Господарського Кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Нормами статті 44 Господарського Кодексу України встановлено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Колегія суддів зазначає, що у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують оплату, придбання, оприбуткування послуг (робіт), отриманих від контрагента. При цьому всі господарські операції з контрагентом відображено в бухгалтерському та податковому обліку підприємства та фактичне виконання умов Договорів сторонами оформлено первинними документами належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг повинні бути оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що надані до суду первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Колегія суддів вважає, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та TOB «Южмет ЛТД» підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що оскільки позивачем були реально виконані умови договору та фактично здійснені господарські операції по взаємовідносинам з ТОВ «Южмет ЛТД» то висновки Акту № 428/15-54-22-03 від 27.08.2013 року є необґрунтованими та безпідставними, а винесене на його основі податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Спільного українсько-англійського підприємства "Панком-Юн" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001212203 від 06.09.2013 року, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.